РДднiсть рiзноманiтного. Загальний зв'язок
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
змiстом понять дiалектики, а принцип взаСФмодiСЧ виражаСФ суть дiалектичного пiдходу до дiйсностi. Дослiдник, приступаючи до вивчення тiСФСЧ або iншоСЧ сукупностi реальних обСФктiв, зiштовхуСФться з СЧхньою багатограннiстю, роздiленням. Його цiкавить "взаСФмна дiя" обСФктiв один на одного. Саме пiзнання дiйсностi являСФ собою процес взаСФмодiСЧ обСФкта й субСФкта. "астивостi речей виявляються в результатi саме взаСФмодiй.
ВзаСФмодiя матерiальних систем обСФктивно, унiверсально й надзвичайно багатогранно, його можна назвати способом буття всього сущого. Воно - ключ до розумiння саморуху матерiальних обСФктiв. Реальнi взаСФмодiСЧ, здiйснюючись у рiзних формах, визначають стан, тобто якiснi, кiлькiснi й iншi характеристики, самого наявного буття конкретних матерiальних систем. Усе характеризуСФться рiзними внутрiшнiми й зовнiшнiми взаСФмодiями, причому взаСФмодiють обСФкти, що мають загальну природу, загальнi елементи.
Можна iз упевненiстю сказати, що евристичнi можливостi категорiСЧ "взаСФмодiя" ще до кiнця не розкритi. Вона дозволяСФ зрозумiти матерiю як субстанцiю, тридцятилiтнiй суть буття, розiбратися в його просторово-тимчасових формах, виявити саморозвиток матерiальних систем, аж до самих елементарних рiвнiв структурноСЧ органiзацiСЧ матерiСЧ, коли зясовуСФться, що в основi фiзичного миру лежать чотири фундаментальних види взаСФмодiй: гравiтацiйнi (керуючи рухом планет i галактик), електромагнiтне, сильне (ядерне) i слабке.
Дiалектика, затверджуючи невичерпну складнiсть навколишньоСЧ людини реальностi, спонукуСФ його розглядати будь-яку подiю, будь-яку рiч як процес. ВзаСФмодiяти можуть, як мiнiмум, два обСФкти, але всякий реальний процес - це переплетення великоСЧ кiлькостi взаСФмодiючих сторiн, сил, устремлiнь.
ВзаСФмодiя мiнливо, i його змiнний характер - складова частина циклiчностi природних процесiв.
ВзаСФмодiя може проявлятися у виглядi пульсуючоСЧ, динамiчноСЧ системи вiдносин, що змiнюються, мiж взаСФмозалежними матерiальними обСФктами. Категорiя вiдношення формувалася в ходi вивчення рiзноманiтних обСФктивно iснуючих вiдносин мiж реальними обСФктами. Вона вiдбиваСФ спосiб буття обСФктiв, той тип взаСФмодiй мiж ними, у результатi яких виявляються тi або iншi особливостi цих обСФктiв. У певному вiдношеннi можуть перебувати тiльки тi сторони дiйсностi, якi звязанi мiж собою яким-небудь загальним процесом. Сутнiсть вiдносини - у взаСФмозалежностi обСФктiв. У розумiннi концепцiСЧ часу, наприклад, часовий порядок обумовлюСФться матерiальними взаСФмодiями i СЧхнiми властивостями. РЖ час, i простiр можна розглядати як особливi вiдносини мiж матерiальними обСФктами. Простiр у цьому випадку СФ спiвiснування, структурнiсть, мiiе розташування обСФктiв, а час - тривалiсть, послiдовнiсть змiни станiв, руху.
2. Спiввiдношення змiни, руху, розвитку
Дiалектиковi можна розглядати як метод вивчення миру, що обТСрунтовуСФ варiативнiсть взаСФмодiй матерiальних систем i постiйнi СЧхнi змiни. Вона прагне виявити основу цих змiн, механiзм СЧхнього формування, можливу спрямованiсть i способи прогнозування "розгорнення" дослiджуваних змiн.
Проблема спiввiдношення понять "розвиток" , "рух" , "змiна" досить детально обговорювалася у фiлософськiй лiтературi, i проте якого-небудь СФдиного пiдходу поки не вироблено. Видiляються наступнi основнi точки зору на спiввiдношення зазначених понять:
1) рух - це поняття бiльше широке, чим розвиток. Розвиток можна трактувати як окремий випадок руху, як особливий вид змiни;
2) iнодi розвиток розглядаСФться як щось бiльше загальне, бiльше фундаментальне, чим рух;
3) деякi автори затверджують, що поняття руху й тирi, i вже поняття розвитку;
4) категорiСЧ руху й розвитку збiгаються. РЖз цього робиться висновок, що вiдзначенi позицiСЧ в основному не виходять за межi "простого, протиставлення категорiй руху й розвитку один одному". Цi категорiСЧ варто розумiти як вiдображення самоСЧ дiйсностi, а як елемент СЧхньоСЧ СФдностi - поняття змiни.
У реальнiй дiйсностi обСФктивнi рух i розвиток матерiальних систем взаСФмозалежнi, нерозривнi, органiчно злитi. СЧхнi фiлософськi категорiСЧ, що вiдбивають, "рух" i "розвиток" - гранично широкi й однаково загальнi поняття вони невиведенi друг iз друга й не збiгаються один з одним.
Коли ми говоримо, що категорiСЧ суть щабля пiзнання, освоСФння дiйсностi, те це не просто образне порiвняння. Дослiджуючи обСФкт як процес, ми розглядаСФмо його в постiйнiй змiнi. Будь-який реальний процес багатогранний, вiн мiстить у собi рiзнi змiни. Маючи справу з конкретним реальним процесом, ми пiзнаСФмо його не одноактне, не вiдразу виявляючи всiСФСЧ його особливостi, його специфiку. Пiзнання - це теж процес, i здiйснюСФться вiн поетапно, схiдчасто. Виявлення змiн - це як би перший щабель. Змiна маСФ мiiе, якщо зявилося щось нове, тобто те, чого не було в обСФкта в попереднiй момент, або ж зникло те, що було.
Змiна - це будь-який перехiд одного стану в iншу, цю наявнiсть розходжень, неоднаковостi. Змiни можуть торкатися структури, функцiСЧ, властивостi, форму, змiст, сутнiсть обСФктiв. Вони можуть бути кiлькiсними, якiсними й т.д. Змiни настiльки ж рiзноманiтнi, як рiзноманiтний сам мир. Дiалектичний пiдхiд до дiйсностi конкретизуСФться тут у принципi вiдносностi змiн.
Подальше дослiдження процесу дозволяСФ виявити взаСФмозвязок змiн, СЧхнi певнi сукупностi. Категорiя рух фiксуСФ той взаСФмозвязок змiн, ту спрямова?/p>