Етикет УкраСЧни та РосiСЧ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Етикет УкраСЧни та РосiСЧ
Змiст
Вступ
1. З iсторiСЧ словянськоСЧ етики
2. УкраСЧнський мовленнСФвий етикет
3. Особливостi спiлкування з росiянами
Висновок
Лiтература
Вступ
Життя людини в суспiльствi регламентоване системою рiзних правил, законiв. Правила соцiальноСЧ поведiнки людини, якi виробилися впродовж усiСФСЧ культурноСЧ еволюцiСЧ людства i враховують його соцiально-iсторичний досвiд, становлять змiст поняття тАЮетикет".
Етикет - виробленi суспiльством норми поведiнки.
Етикет маСФ багаторiвневу будову:
- вербальний (словесний) рiвень (етикетнi вислови привiтання,, прощання, подяки, вибачення тощо);
- паралiнгвiстичний рiвень (темп мовлення, гучнiсть, iнтонацiя);
- кiнетичний рiвень (жести, мiмiка, пози);
- проксемiчний рiвень (стандартнi дистанцiСЧ спiлкування, почесне мiiе для гостей тощо).
СвоСФрiдним стрижнем етикету СФ словесний рiвень. Вiн найповнiше репрезентуСФ етнiчну самобутнiсть. Кожна мова виробила свою систему спецiальних висловiв ввiчливостi - мовленнСФвий етикет.
МовленнСФвий етикет - це нацiонально-специфiчнi правила мовленнСФвоСЧ поведiнки, якi реалiзуються в системi стiйких формул i висловiв, що рекомендуються для висловлення подяки, прощання тощо в рiзних ситуацiях ввiчливого контакту зi спiвбесiдником, зокрема, пiд час привiтання, знайомства, звертання тощо.
Знання правил мовленнСФвого етикету виступаСФ не тiльки показником зовнiшньоСЧ культури людини, але й маСФ безпосереднiй влив на формування СЧСЧ особистостi, на виховання високоСЧ моралi, духовностi. Для дiловоСЧ людини користуватися правилами мовленнСФвого етикету вiдповiдно до ситуацiСЧ СФ конче необхiдно.
1. З iсторiСЧ словянськоСЧ етики
У КиСЧвськiй Русi вже у 1076 р. побачив свiт РЖзборнiк, який був побудований у виглядi бесiди батька з сином. На питання Якiй бути людинi? даСФться вiдповiдь: Перед людьми похилого вiку - мовчазним, перед мудрими - слухняним, з рiвними дружити, з молодшими - мати дружнi взаСФмини. Не смiятися, коли це недоречно, бути соромязливим, очi держати долi, а не вгору, не сперечатися. Найбiльш за все людинi треба утримуватися вiд непристойних слiв.
На початку XII столiття виходить Повчання Володимира Мономаха. Серед iншого багато суто етикетних порад: ...СЧсти i пити без особливого шуму, коли поряд старшi - мовчати, до тих, хто розумнiший, - прислухатися, старiйшинам пiдкорюватись, з рiвними та пiдлеглими жити в злагодi, вести бесiду без думки про обман, бiльше поринати в роздуми, не лютувати словом, не сваритися в бесiдi, не смiятися занадто, соромязливо вести себе зi старшими, з поганими жiнками не спiлкуватися, очi опустивши долi, а душу - у височiнь, суСФти уникаючи, не намагатися навчати недбалих при владi..., та далi: ...Куди не пiдете, де не зупинитесь, нагодуйте та напоСЧть злиденного, але бiльше за все шануйте гостя, звiдкiль би вiн не прийшов: чи простого вiн звання, чи знатний - або ж посол, i якщо не можете привiтати його дарунком - СЧжею та питвом привiтайте, а вони ж, усюди буваючи, ославлять людину по всiх землях - доброю чи злою...
В XVI ст. побачив свiт Домоустрiй, який складаСФться з трьох частин: перша - Як вiрувати, друга - про ставлення до держави, третя - Про устрiй дому. У частинi про виховання дiтей читаСФмо: Прищеплювати ТСречнiсть. Далi даСФться кiлька порад щодо поведiнки жiнки вдома та в гостях. Домоустрiй вчить не розпускати плiтки i не казати про те, чого сам не знаСФш.
В 1717 р. Петро РЖ повелiв зiбрати правила поведiнки з тим, щоб молодь вчилася, як поводитись вдома, та не соромилася зявлятись при СФвропейських дворах. Так виникло Юности честное зерцало. Завдяки йому росiйський двiр став схожим на СФвропейськi. Цiкаво навести деякi уривки з цiСФСЧ лiтературно-етичноСЧ памятки: Найбiльше повиннi дiти батька та матiр поважати. РЖ коли батьки дають СЧм яку вказiвку, завжди капелюх держати в руках, а не стояти в ньому перед ними, i бiля них не сидiти, i попереду них не сiдати, при них у вiкно всiм тiлом не виглядати, але все робити непомiтно i з великою повагою, не поруч з ними, але трiшки позаду або в сторонi стоячи..., i далi: Виделками та ножиками по тарiлках, по скатертинi або по стравах не креслити, не колоти i не стукати, але повиннi тихо та лагiдно, прямо, а не перекосившись, сидiти. На наш погляд, доречно буде навести ще один уривок з цитованого твору: Юнак повинен бути дуже чемним та ввiчливим, як на словах, так i в справах, на руку не зухвалий, та не лiзти у бiйку, також повинен вiн, коли кого зустрiне, за три кроки капелюх чемно зняти, а не мимо проходячи, назад повернувшись, вiтатися. Тому що бути ввiчливим словами, а капелюх держати руками не важко, але достойно похвали. РЖ краще, коли про когось кажуть: вiн СФ ввiчливий, лагiдний кавалер та молодець, нiж про нього скажуть: вiн СФ пихатий бовдур...
2. УкраСЧнський мовленнСФвий етикет
Мовний етикет украСЧнцiв постаСФ iз живоСЧ мовноСЧ практики украСЧнського народу. Вiн вироблявся впродовж тисячолiть i вiдбиваСФ культурнi традицiСЧ украСЧнськоСЧ нацiСЧ, вiдповiдаСФ СЧСЧ духовним засадам. Без сумнiву, в основi нацiональних традицiй спiлкування лежать загальнолюдськi морально-етичнi цiнностi-доброзичливiсть, повага, привiтнiсть, ТСречнiсть. Поборник нацiонального вiдродження, чл?/p>