Етикет УкраСЧни та РосiСЧ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
прохання, запрошення, вибачення. В ситуацiСЧ чемного звертання до незнайомих старших за вiком осiб вживають вислови Будьте (такi) ласкавi! Якщо Ваша ласка! З ВашоСЧ ласки! в межах високоСЧ, нейтральноСЧ та фамiльярноСЧ тональностей.
Прошу! - форма, яка, вживаючись з рiзною iнтонацiСФю, може обслуговувати кiлька етикетних ситуацiй: 1) Прошу! - прохання; 2) Прошу! - дозвiл; 3) Прошу? - спонукання до повторення сказаного при недочуваннi. На думку Ю. Шевельова, другий i третiй варiанти iлюструють галицький внесок у збагачення лексики украСЧнськоСЧ мови та етикетних мовних засобiв.
Поширеними у дiловiй сферi СФ ситуацiСЧ, якi передбачають оцiнку дiяльностi людини, висловлених думок тощо, СЧх мовне забезпечення повязане з умiнням вибрати та застосувати узвичаСФнi стандартнi формули для вираження комплiменту чи згоди.
Комплiмент (франц. - вiтання) - слова, якi мiстять невелике перебiльшення позитивних якостей людини (розумово-вольових, морально-етичних), а також стосуються зовнiшнього вигляду тощо.
Особливiсть комплiменту як елемента мовленнСФвого етикету - викликати симпатiю спiврозмовника, пiднести йому настрiй, зробити приСФмнiсть. Вiн допомагаСФ людям спiлкуватися, жити разом, працювати. тАЮКоли людину пiдтримати, похвалити, пiдкреслити щось хороше в нiй, - зазначаСФ дослiдниця А. Коваль, - вона почуваСФ себе впевненiше, намагаСФться дорiвнювати уявленню, яке про неСЧ склалося. Особливо це потрiбно молодiй людинi, яка не завжди буваСФ впевненою в собi, потребуСФ пiдтвердження своСЧх позитивних рис i починань".
Словесна любязнiсть СФ одним iз психологiчних прийомiв досягнення прихильностi пiдлеглих, з одного боку, та керiвника, з iншого. Наприклад, керiвник може адресувати комплiмент спiвробiтниковi пiд час роботи, напр.: Менi приСФмно разом з вами працювати! Ви чудовий фахiвець! Вдалий комплiмент завжди спонукаСФ до зворотноСЧ любязностi, напр.: Я щасливий працювати пiд Вашим керiвництвом!
Вiдповiдями на комплiмент можуть бути вислови: Дякую! Дякую, але Ви перебiльшуСФте! Я радий (рада) це чути. Менi приСФмно це чути.
Комплiмент повинен констатувати, стверджувати наявнiсть характеристики, а не мiстити рекомендацiСЧ щодо СЧСЧ покращення. Краще сказати людинi добрi слова з авансом, нiж моралiзувати. Вмiння радiти чужим успiхам - це мiрило шляхетностi, доброго тону.
Згода - це позитивна вiдповiдь на прохання, наказ, погодження з думкою, твердженням спiврозмовника. Виражають переважно фразами Так! Звичайно! Безперечно! Добре! Будь ласка! Погоджуюсь!
Реплiка адресата на прохання щось зробити, яка маСФ вiдтiнок небажання, вiдмови чи сумнiву, мiстить слова доведеться (погодитись); очевидно (це саме так); правдоподiбно (що так воно i СФ); не можна заперечувати, але... та iн.
3. Особливостi спiлкування з росiянами
Росiйська людина здебiльшого незнайома iз золотою серединою в проявах своСЧх почуттiв - чи це радiсть, чи горе. Разом з цим, росiяни люблять i вмiють жартувати, часто самi над собою. РЖноземцiв завжди прикро вражають грубiсть манер та вiдверте нехтування етикетними правилами. Але при цьому гiсть, який зайде до росiянина в дiм, буде нагодований i йому обовязково господар наллСФ чарку горiлки. До речi, широта росiйськоСЧ натури стоСЧть поруч з нацiональною бiдою - пияцтвом, що здавна СФ частиною росiйського духу.
За натурою своСФю росiяни - максималiсти. Це проявляСФться i в переговорах росiйських бiзнесменiв з iноземцями. Росiянин може заплатити не торгуючись будь-яку суму - i в той же час з недовiрою ставитись до партнера по бiзнесу. До речi, на Заходi бiльшiсть бiзнесменiв з недовiрою сприймають так званих нових росiян: СЧх насторожуСФ те, з якою легкiстю вони кидаються грошима - при укладаннi угод, а надто в казино та на iншi розваги. Спостерiгаючи це, починаСФш розумiти вислiв РЖ.Канта про те, що росiйський характер ще не сформувався. Але чи може сформуватись те, що характеризуСФться як безмежнiсть, безформнiсть, широта, що спрямована у нескiнченнiсть (М. БердяСФв).
Висновок
Досконале спiлкування спроможне стати ключем до успiху в суспiльствi та на етапах досягнення професiйноСЧ карСФри, тодi як неправильнiсть його СФ причиною багатьох конфлiктiв мiж людьми. Подолати перепони на шляху до взаСФморозумiння та визнання допомагаСФ ретельне дотримання правил лiнгвоетикету.
Лiтература
1. Богдан С.К. Мовний етикет украСЧнцiв: традицiСЧ i сучаснiсть. - К., 1998.
2. Бiлоус М.П. МовленнСФвий етикет украСЧнського народу // Мова i духовнiсть нацiСЧ: Тези доп. регiон, наук. конф. - Львiв, 1989.
3. Коваль А.П. Слово про слово. - К., 1986.
4. Коваль А.П. Дiлове спiлкування. - К., 1992.
5. Коломиец В.Т., Линник Т.Г., Лукинова Т.Б. й др. Историческая типология славянских языков. Фонетика, словообразование, лексика и фразеология / Под ред. А.С. Мельничука. - К., 1986.
6. Кубрак О.В. Етика дiлового та повсякденного спiлкування: Навчальний посiбник з етикету для студентiв. - Суми: ВТД Унiверситетська книга, 2001. - 208 с.: iл.