Етикет УкраСЧни та РосiСЧ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?я загальна i мовна культура людини. Вибiр залежить вiд того, в якому оточеннi перебуваСФ людина, вiд вiку спiврозмовника чи спiврозмовникiв, вiд характеру стосункiв мiж людьми, що вiтаються чи прощаються, вiд того, де й коли це вiдбуваСФться тощо21.
Набiр украСЧнських народних вiтань надзвичайно рiзноманiтний i полiфункцiональний, напр.: Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечiр! Здрастуйте! Привiт! Дай, Боже! РЖснуСФ цiлий ряд сакральних вiтань, напр.: Христос воскрес! Христос рождаСФться!
Формул вiтання в украСЧнськiй дiловiй мовi порiвняно небагато, але завжди можна знайти потрiбний вислiв, виходячи з конкретноСЧ ситуацiСЧ, щоб висловити пошану до особи, напр.:
Добрий день! - найпоширенiше вiтання, яке фiксують памятки з XVI ст. Прикметник добрий вживаСФться як синонiм до слiв приСФмний, сприятливий, а значення цiлого вислову тАЮпобажання хорошого дня, удачi протягом дня". ВикористовуСФться у високiй та нейтральнiй тональностях. Вiтання Доброго дня! Добридень! обмежуються фамiльярною тональнiстю. Залежно вiд часу дня для привiтання з колегами по роботi використовують також вiтання Доброго ранку! Добрий вечiр!
Прощання - це слова i вислови, якi говорять, коли розлучаються. МовленнСФва частина прощання простiша, нiж вiтання. Переважно це спiввiдноснi формули, що мають iнколи антонiмiчний характер, напр.: До побачення! Прощай! Будь здоров! або функцiонують як самостiйнi вислови чи як реплiки-вiдповiдi на власне прощальнi слова, напр.: На все добре! Бувайте здоровi! Щасливо!
Вибiр етикетних висловiв прощання залежить вiд часу, на який розлучаються особи, тональностi спiлкування.
Дiловий, або службовий, мовленнСФвий етикет допускаСФ формули прощання, якi лiмiтованi високою тональнiстю i СФ закритими для варiантностi, наприклад:
До побачення! - вислiв стилiстично нейтральний, найбiльш вживаний у високiй тональностi. За походженням його вважають калькою з росiйськоСЧ До свидания!. Разом iз висловами На все добре! До нових зустрiчей! обслуговуСФ також ситуацiю розлуки в межах нейтральноСЧ тональностi.
Прощайте! - це прощальний вислiв, повязаний з ритуалом просити пробачення перед розлукою за можливi провини.
Подяка означаСФ висловити вдячнiсть, бути вдячним за щось. У висловах подяки виразнiше виявляСФться функцiя ввiчливостi, тому СЧх використання належить до обовязкових етикетних настанов. Не раз вислови подяки вживають як знак ввiчливоСЧ згоди або вiдмови на будь-яку пропозицiю.
Вибiр реплiки-вiдповiдi на подяку залежить вiд того, за що дякують. Наприклад, за СЧстiвне кажуть На здоровя!; за рiч, одяг - Носи на здоровя! i т. iн. Унiверсальна, найбiльш поширена вiдповiдь на подяку це Прошу! Будь ласка!
Вибираючи формули подяки, треба враховувати значущiсть послуги, ситуацiю. За незначну послугу можна сказати Дякую! Спасибi! Вважають, що вислiв Дякую! запозичено в украСЧнську мову з нiмецькоСЧ через посередництво польськоСЧ, а вислiв Спасибi! СФ схiднословянським явищем, яке виникло пiсля прийняття християнства. Первинне це двослiвна мовна формула вдячностi Сьпаси богь з вихiдним значенням побажання спасiння богом того, кому дякували. Цiкаво, що в захiднословянському аналогiчному побажаннi закладена iдея тАЮХай Бог заплатить тому, кому дякували". Посилюють вдячнiсть слова щиро, сердечна, уклiнна, дуже, глибоко, вельми, напр.: Дуже вдячний за Вашу турботу! Щиро Вам дякую!
В офiцiйних ситуацiях слова подяки часто вживаються зi словами дозвольте, приймiть, складаю (складаСФмо), напр.: Дозвольте висловити вам подяку! Приймiть мою найщирiшу вдячнiсть! Складаю щиру подяку!
Етикетнi вислови подяки обмежено вживають у науковому мовленнi в ситуацiях усного спiлкування - пiсля закiнчення науковоСЧ доповiдi чи лекцiСЧ, практичного чи семiнарського заняття, при захистi курсових, магiстерських робiт чи дисертацiй. Висловлюють вдячнiсть за активну спiвпрацю, допомогу, кориснi поради, напр.: Дякую за спiвпрацю! Дякую за увагу! Дякую за запитання! Дякую рецензентовi за слушнi зауваження! Дякую керiвниковi за допомогу та цiннi поради!
Вибачення означаСФ усвiдомлення своСФСЧ провину i намагання СЧСЧ спокутувати за допомогою спецiальних висловiв. Воно завжди супроводжуСФться проханням вибачити, тобто виявити поблажливiсть, простити провину.
У ситуацiСЧ невеликоСЧ провини використовують у високiй тональностi конструкцiю Прошу вибачення (пробачення, вибачити, пробачити) за... . Пiдкреслено ввiчливим висловом СФ Вибачте ласкаво за... .
У нейтральнiй тональностi вживають вислови:
Вибачте! - нейтральний вислiв, який, вважають дослiдники, запозичений з польськоСЧ мови, де вiн означав тАЮроздивлятися, побачити, розпiзнати". Вислiв Вибачаюсь! за формою не вiдповiдаСФ змiстовi вибачення - дiя скерована на самого мовця.
Пробачте! - поширилось пiд впливом слова польськоСЧ мови тАЮнедобачити, пропустити", однак розвинуло нове лексичне значення. Вживають в украСЧнськiй мовi як вибачення, вияв перепрошення з XVII ст.
Прохання - спонукальна мовленнСФва дiя у ввiчливiй формi з метою чогось домогтися вiд адресата. Мовнi засоби прохання можуть використовувати як вислови привернення уваги, напр.: Будьте ласкавi! Будь ласка! Ласкаво прошу!; формулами позитивних реплiк-вiдповiдей на прохання СФ, напр.: Прошу! Будь ласка!
Вживаючи стрижневе слово ласка, ми виявляСФмо привiтнiсть, доброзичливiсть.
Серед форм висловлення прохання в ситуацiях дiлового спiлкування використовують формули:
Будь ласка! - функцiонуСФ в украСЧнськiй мовi з XVI ст. для вираження