Етика i естетика, проблеми взаСФмодiСЧ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?е тих, що лише оспiвували радянську владу та суспiльство, бо вони творили на замовлення, самi здебiльшого не вiрячи у мистецьку силу своСЧх творiв. Цiлком зрозумiло, що будь-якi прояви байдужостi митця до художньоСЧ аудиторiСЧ, полiтична його конюнктура чи свiдоме само-спростування власних творiв повиннi, принаймнi морально, осуджуватися суспiльством.
Значне морально-етичне навантаження несе в собi i проблема творчоСЧ, професiйноСЧ освiти, виховання митця, адже вони переважно формуються в конкретних творчих майстернях, творчих лабораторiях вiдомих митцiв. Кожен учень, приймаючи чи спростовуючи художнi принципи вчителя, несе в собi передусiм його творчу модель. Етика взаСФмин вчитель - учень потребуСФ вивчення, розробки i вироблення своСФрiдного кодексу честi.
Також iснують такi поняття як етика i естетика влади. Естетика влади проявляСФться у суспiльно корисних, величних дiях у мирний час, та у мудрих рiшеннях пiд час вiйни, вiдстоювання iнтересiв держави. Естетика влади також може проявлятися пiд час рiзних дiйств, свят, у СЧх оформленнi, в рiзних ритуалах, символiцi, атрибутицi, церемонiях i т.д. Щодо етики влади - то це наука про дотримання владою норм моралi. Цей пiдроздiл етики займаСФться вивченням мiiя моралi в системi владних вiдносин, у дiяльностi правителiв та органiв влади, розроблюСФ рекомендацiСЧ щодо СЧхньоСЧ поведiнки. Отже етика та естетика взаСФмодiють також у системi владних вiдносин.
РЖ у природоохороннiй сферi естетичнi мотивацiСЧ часто поСФднуються с етичними. РЖ. Кант думаючи про красу природи знаходив СЧСЧ спорiдненiсть з мораллю. На його думку прекрасне - це символ морального добра. Лев Толстой називав природу безпосереднiм вираженням краси i добра. На його думку краса природи говорить про СЧСЧ моральний змiст. Джон Мюiр вважав, краса i моральнiсть - це одне й те саме, а дика природа СФ найбiльш красивою i моральною частиною природи. За Гегелем моральнiсть повинна проявлятися у формi краси. Обидвi цiнностi, етичне i естетичне, вiдносяться до iдеальних цiнностей природи. РЗх взяли на озброСФння на початку ХХ столiття такi пiонери охорони природи як А.П.Семенов-Тян-Шанський, РЖ.П.Боpодiн, В.РЖ.ТалiСФв, Д.H.Кайгоpодов, роздробивши етико-естетичний пiдхiд в заповiднiй справi. Разом з тим в охоронi природи естетика завжди вторична по вiдношенню до етики. Красивi птахи не мають бiльших прав порiвняно з некрасивими, усi живi iстоти, не дивлячись на СЧх естетичну цiннiсть, мають право на життя. Естетичний аргумент не завжди, в порiвняннi з етичним, може забезпечити охорону для усiСФСЧ дикоСЧ природи. Це пояснюСФться тим, що естетична мотивацiя не завжди розповсюджуСФться на непримiтнi i на негарнi, з точки зору людськоСЧ оцiнки, природнi дiлянки - болота, пустелi, безхребетних тварин. В цьому планi бiльш унiверсальна естетична мотивацiя, згiдно якоСЧ усi частини дикоСЧ природи мають право на iснування, а, отже, потребують нашого захисту. Екологiчна етика часто вступаСФ в конфлiкт з естетикою, коли справа стосуСФться полювання i подiбних речей. А.А. Нiкольський, що дослiджував це питання, справедливо зазначаСФ, що вишуканi способи вбивства тварин не тiльки багаторазово оспiванi в мистецтвi, але й стали невiдСФмною частиною нашоСЧ культури. Краса вбивства тварин оспiвана такими визнаними у всьому свiтi талантами як Пушкiн, ТургенСФв, Лев Толстой, Хемiнгуей. Заради краси люди забувають про етику вiдношення до тварин. Проблема посилюСФться тим, що вишукане полювання давно вже стало невiдСФмною частиною дозвiлля елiти, наслiдувати яку прагне значна частина населення. Обовязковою прикрасою у багатьох аристократичних домах СФ трофеСЧ: чучела тварин та пернатих, рога та голови звiрiв, колекцiСЧ рiдких метеликiв. На противагу цьому А. Нiкольський пропонуСФ на кожному зразку мисливського спорядження за принципом Мiнздрав застерiгаСФ... писати Придбаний Вами товар СФ знаряддям вбивства тварин i птиць, якi прикрашають природу рiдного краю.
З технiчним прогресом зявилися такi поняття як етика та естетика культури мережi. В рамках такого навчального курсу проблеми морально-етичного характеру розглядаються у тiсному звязку з проблемами генезису iнформацiйного розвитку цивiлiзацiСЧ. Н. Вiнер, один з яскравих представникiв свiтовоСЧ науковоСЧ елiти, що уважно вивчав проблеми етичного плану у кiбернетичному суспiльствi, зазначав, що ми живемо у столiттi хаотичноСЧ моралi. Необхiднiсть збереження паритету мiж моральною вiдповiдальнiстю та творчою свободою людини залишаСФться однiСФю з найскладнiших проблем сьогодення. Специфiка естетичного у культурi мережi ще вивчаСФться, але вже очевидно, що сьогоднi формуСФться тип медiйно-активного творця, що дозволяСФ нам оцiнювати елементи етико-естетичного характеру в оформленнi веб-сторiнок, CD-дискiв, мультимедiйних та iнтерактивних проектiв, логотипiв, плакатiв, презентацiях.
Як пiдсумок щодо взаСФмодiСЧ етики та естетики можна навести у приклад роман видатного письменника Оскара Уайльда Портрет Дорiана Грея, у якому нехтування моральними нормами призвело до духовноСЧ смертi головного героя, що, в свою чергу призвело до загибелi його краси.
Висновки
Опрацювавши дану тему, я дiзналася багато чого нового i цiкавого та систематизувала своСЧ знання щодо даноСЧ проблеми. Як я i вважала ранiше, етика i естетика взаСФмодiють майже у всiх сферах суспiльного життя, я ще раз в цьому переконалася i тому навела лише найактуальнiшi, на мою думку, приклади СЧх взаСФмозвязку. Щодо взаСФмодiСЧ цих наук, то написавши дану роботу, я дiйшла до висновку, що есте