Епоха Вiдродження, СЧСЧ гуманiстичний змiст
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
МОУ
КАМЯНЕЦЬ-ПОДРЖЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
Реферат на тему:
Основнi риси Вiдродження, його гуманiстичний змiст
факультет розвитку людини
V спецкурс
виконала:
Кульчицька Н.В.
1999 р.
Занепад середньовiччя почався в 15 сторiччi. Не випадково цей перiод називають часом великих змiн, хоча для багатьох iсторикiв межею, що вiдокремлюСФ одну епоху вiд iншоСЧ, СФ англiйська буржуазна революцiя, пiд час якоСЧ була зруйнована стара полiтична система i вiдкрився вiльний шлях для розвитку капiталiзму. Проте, саме з 15 сторiччя кардинальнi змiни охопили всi сфери державного i громадського життя. Тому iсторичний перiод, про який пiде мова, правильно називати етапом переходу до Нового часу, або раннiм Новим часом, тому що вже тодi закладалися основи сучасноСЧ захiдноСФвропейськоСЧ цивiлiзацiСЧ, капiталiстичного виробництва. Завдяки технiчним нововведенням прискорилися темпи економiчного розвитку. Великi географiчнi вiдкриття розсунули межi захiдного свiту, прискорився процес формування нацiональних ринкiв, загальноСФвропейського i свiтового. Зявився новий соцiальний тип - пiдприСФмець. У релiгiСЧ, лiтературi i мистецтвi вiдбувалися змiни, що руйнували систему середньовiчних цiнностей.
Це не означаСФ, що середньовiччя вiдступило перед новими вiяннями: у масовiй свiдомостi традицiйнi уявлення зберiгалися. Протистояла новим iдеям i церква, використовуючи середньовiчний засiб - iнквiзицiю. РЖдея свободи людськоСЧ особистостi продовжувала iснувати в суспiльствi, роздiленому на класи. Не зникала до кiнця феодальна форма залежностi селян, а в деяких краСЧнах (Нiмеччина, Центральна РДвропа) вiдбулося повернення до крiпосництва. Феодальна система виявляла достатньо велику життСФстiйкiсть. Кожна СФвропейська краСЧна переживала СЧСЧ по-своСФму й у своСЧх хронологiчних рамках. Капiталiзм довгий час iснував як устрiй, охоплюючи лише частину виробництва у мiстi i в селi. Проте патрiархальна середньовiчна млявiсть стала вiдступати в минуле.
тАЬ... На Заходi вiдбувся той СФдиний, значущий, iстотний для усього свiту прорив, наслiдки якого призвели до ситуацiСЧ наших днiв i його остаточне значення усе ще не проявилося цiлком. тАЭ (К. Ясперс. Початки iсторiСЧ i СЧСЧ цiль, 1948 р.)
Величезну роль у цьому проривi зiграли Великi географiчнi вiдкриття. Головнi з них: У 1456 роцi португальськi кораблi досягли Зеленого мису, а в 1486 р. експедицiя Б. Дiаша обiгнула Африканський континент з пiвдня, минувши мис ДоброСЧ НадiСЧ. Освоюючи узбережжя Африки, португальцi одночасно посилали кораблi у вiдкритий океан, на захiд i пiвденний захiд. У результатi на картах зявилися невiдомi ранiше Азорськi острови й острови Мадейра. У 1492 р. здiйснилася велика подiя - Х. Колумб, iталiСФць, що переСЧхав в РЖспанiю, у пошуках шляху в РЖндiю перетнув Атлантичний океан i вiдкрив новий континент - Америку. У 1498 р. iспанський мандрiвник Васко i Гама, обiгнув Африку, успiшно провiв своСЧ кораблi до берегiв РЖндiСЧ. З XVI ст. СФвропейцi проникають у Китай i Японiю, краСЧни про якi ранiше в РДвропi мали дуже туманне уявлення. З 1510 р. починаСФться завоювання Америки. У XVII ст. була вiдкрита Австралiя.
Змiнилося уявлення про форму землi: кругосвiтня подорож португальця Ф. Магеллана (1519-1522) пiдтвердила догадку про те, що вона маСФ форму кулi.
Межi свiту нiби розсунулися. Торговi шляхи тепер пролягли через океани, связуючи мiж собою континенти. Так завдяки Великим географiчним вiдкриттям почалася перша фаза створення глобальноСЧ цивiлiзацiСЧ.
Для самоСЧ РДвропи ця експансiя, що бурхливо розгорнулася, мала вкрай важливi наслiдки. Змiстилися торговi центри: Середземноморя стало втрачати своСФ старе значення, поступаючись мiiем ГолландiСЧ, а пiзнiше - АнглiСЧ. Найважливiшим наслiдком вiдкриття i колонiзацiСЧ нових земель стала тАЬреволюцiя цiнтАЭ, СЧхнСФ рiзке пiдвищення на товари в звязку з ростом видобутку золота й iнших благородних металiв i зниження СЧхньоСЧ вартостi. Вона понизила реальну заробiтну плату робiтникiв, прискорила первiсне нагромадження капiталу в РДвропi, примушуючи багатьох, позбавлених засобiв для iснування, людей дешево продавати свою робочу силу. Ускладнилися фiнансова система i банкiвська справа. Новi ринки збуту дали потужний iмпульс розвитку промисловостi i торгiвлi.
Водночас, важливо зрозумiти, що соцiально-економiчнi наслiдки Великих географiчних вiдкриттiв далеко не однозначнi. Племена майя, ацтекiв i iнкiв, що жили в Америцi, уже мали свою державнiсть, але за рiвнем цивiлiзованостi незмiрно вiдставали вiд РДвропи. У процесi колонiзацiСЧ, що продовжувалася приблизно до середини XVII ст., цi древнi цивiлiзацiСЧ загинули.
Через нестачу робочих рук в Америку стали ввозитися негри. Португалiя, а слiдом за нею Голландiя, Англiя i Францiя реанiмували, здавалося б, вже давно вiдмерле явище - работоргiвлю. Чисельнiсть населення Африканського континенту рiзко скоротилася, особливо в захiдних його районах; розпадалися сформованi усерединi континенту торговi звязки, сповiльнювався соцiально-економiчний i полiтичний розвиток.
Трохи iнакше склалися в ту епоху вiдносини Заходу з древнiми високорозвиненими цивiлiзацiями Китаю, ЯпонiСЧ й РЖндiСЧ. Китай i особливо Японiя тАЬзакрилитАЭ своСЧ краСЧни, заборонивши вСЧзд iноземцям. Протягом деякого часу, поки зберiгався певний баланс сил мiж цими краСЧнами i Заходом, СФвропейцям доводилося миритися з