Епiстемiчна логiка

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



?о експлiцуючi питання ми завжди обертаСФмо самим собi деякi СЧхнiх посилок дедукцiСЧ знаходяться лише в ходi спостережень. Але бiльшiсть понять, якi застосовнi до питань i вiдповiдям на них, застосовнi й до спостережень, так що кантовський оборот "питання, що задаються природi" СФ не просто метафорою. "Спостереження, пише Хiнтiкка, це завжди вiдповiдь на запитання" [3, с.273]. Та й бiльшiсть дедуктивних ходiв включаючи ряд найцiкавiших можуть бути замiщенi вiдповiдним питанням, якщо вважати, що на нього пiде вiдповiдь.

Таким чином, увесь масив наукових дослiджень вiд емпiричних спостережень до теоретичних дедукцiй маСФ iнтеррогативну структуру (немаСФ контекстiв вiдкриття й контекстiв обТСрунтування, а СФ лише рiзнi сторони одного й того ж процесу).

Питально-вiдповiдна послiдовнiсть як "гра iз природою" стаСФ одним з головних джерел теоретико-iгровоСЧ семантики. Наявнiсть виграшноСЧ стратегiСЧ або Дослiдника (верифiкатораверсифiкатора) називаСФться iстиною, наявнiсть виграшноСЧ стратегiСЧ для Природи (фальсифiкатора) неправдою. Характерно, що в такiй семантицi допускаСФться вiдсутнiсть виграшних стратегiй взагалi, тобто не ухвалюСФться tertium non datur (а якщо розглядаються iгри з ненульовою сумою, то не ухвалюСФться й закон непротирiччя).

Логiка стратегiчних аспектiв iстини повинна бути логiкою конструктивних обСФктiв, тобто логiкою iдентифiкуючого знання. У деякому сенсi вона повинна бути навiть бiльш iнтуСЧцiонiстською. Загальновiдомо, що iнтуСЧцiонистська математика була задумана для того, щоб мати справу не стiльки з математичними iстинами, скiльки з математичними обСФктами. Але просто увести для цих цiлей пропозицiонального До- Оператора було явно недостатньо: адже якщо саме знання трактуСФться як винятково пропозицiональне, те навряд чи поставлена мета буде досягнута. Дiйсна новизна може полягати лише в тому, щоб вiд знання математичних висловлень перейти до знання математичних обСФктiв i не втратити при цьому загальностi в трактуваннi знання, не дозволити йому розсипатися на два субстанцiальнi види (знання de dicto i знання de re).

Висновки

Пiдводячи пiдсумок, хотiлося б вiдзначити, що:

1. Епiстемологiчна логiка "другого поколiння" успiшно подолала всi недолiки систем "першого поколiння" i СФ на сьогоднiшнiй день досить тонким i ефективним механiзмом аналiзу людського пiзнання.

2. Це стало можливим лише завдяки дослiдженню до-теоретичних передумов, що лежать в основi класичноСЧ логiки як такоСЧ (у тому числi, передумов епiстемологiчного характеру) i СЧх деконструкцiСЧ.

3. Рух вiд логiки епiстемологiСЧ до епiстемологiСЧ логiки змушуСФ переосмислити класичнi теореми про обмеженiсть виразних i дедуктивних можливостей формальних теорiй, принаймнi, дати СЧм нову фiлософську iнтерпретацiю.

Список використаних джерел

  1. Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1983.
  2. Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии. Вопросы философии. Л., 1996.
  3. Хинтикки Я., Хингикка М. Шерлок Холмс против современной логики: к теории поиска информации с помощью вопросов. Язык и моделирование социального взаимодействия. Переводы. / Сост. В.M.Сергеева и П.Б. Паршина. Общ. ред. U.U. Петрова. М.: Прогресс, 1987.
  4. Heijenoort van J., Logic as calculus and logic as language // Synthese. No. 17. 1967.
  5. Hintikka J. Perspectival identification, demonstratives and "small worlds" // Synthese. No. 114. 1998.
  6. Hintikka J. Hyperclassical logic (a.k.a. IF Logic) and its implications for logical theory. // The Bulletin of Symbolic Logic. Vol.8. No. 3. 2002.
  7. Hintikka J. What is truth? Stay for an answer // Current Issues in Theoretical Philosophy: What is Truth? (ed. R. Schantz). Walter de Gruyter, 2002.
  8. Hintikka J. A second-generation epistemic logic and its general significance // Hintikka J., Socratic Epistemology: Explorations of Knowledge-Seeking by Questioning. Cambridge University Press, 2007.
  9. Hocutt M. Is epistemic logic possible? // Notre Dame Journal of Formal Logic. No. 13. 1972.
  10. Kaplan D., Montague R. A paradox regained // Notre Dame Journal of Formal Logic. Vol.1. No. 3. 1960.
  11. Rouilhan P., Bozon S. The truth of IF: Has Hintikka really exorcised Tarskis curse? // The Philosophy of Jaakko Hintikka. Open Court, 2006.