Екологізація вирощування товарної риби при дворічному обороті в умовах Уланівського рибцеху
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
их риб можуть бути короп, веслоніс; з планктоноїдних - строкатий товстолобик (Aristichthys nobilis (fichardson)).
У повністю спускних ставах з добрим кибневим режимом можливе спільне вирощування з коропом сигових риб, зокрема зоопланктофага - пеляді. Це дасть змогу додатково одержувати 90-180 кг риби з 1 га площі ставу.
Введення консументів першого порядку (білий і строкатий товстолобики, білий амур) в екосистему інтенсивно експлуатованих коропових ставів дає можливість одержати значну кількість додаткової товарної продукції за рахунок скорочення довжини харчових ланок і перетворення невикористовуваних коропом кормових ресурсів у кормову базу рослиноїдних риб.
Рівень природної кормової бази в рибницьких ставах при полікультурі визначається також впливом рослиноїдних риб на середовище водойми за рахунок так званого ефекту самоудобрення водойми: рослиноїдні риби споживають нижчу і вищу водну рослинність, їх екскременти є добривом для ставів.
Полікультуру можна розглядати як ефективний інструмент ресурсозберігаючої технології: споживаючи сестон, використовуючи його для нарощування маси, товстолобики повертають у вигляді тваринного білка біогени, втрачені виробництвом. Крім того, представники комплексу амурських риб відіграють певну роль у компенсації втрат, які є в теплоенергетиці, шляхом часткової утилізації тепла у водоймах-охолоджувачах.
Полікультуру як метод підвищення рибопродуктивності ставів застосовували в господарстві здавна. Проте вирощування спільно з коропом додаткових риб - карася, лина, хижаків (судак, щука, сом) - давало незначний приріст продукції. Рослиноїдні риби зробили полікультуру провідним фактором інтенсифікації ставового рибництва без докорінної ломки біотехніки вирощування коропа к монокультурі. Рослиноїдні риби нині вже дають у середньому 25% продукції товарного рибництва.
Таким чином, значне збільшення рибопродуктивності ставів можливе насамперед за рахунок білого товстолобика. Цей вид є провідним у полікультурі, а основним засобом спрямованого формування кормової бази при цьому є удобрення ставів. Певне значення у даному плані мають строкатий товстолобик. Товстолобики відіграють суттєву роль у формуванні якості води,: відфільтровуючи значну кількість фітопланктону, детриту та іншої органіки (в тому числі й борошнистих частин корму). Вони докорінно змінюють хід продуційних процесів, прискорюють кругообіг речовин і енергії в екосистемі, стабілізують гідрохімічний режим, поліпшують санітарний стан водойм, у кінцевому рахунку забезпечуючи підвищення рибопродуктивності по коропу.
Білому амуру в ставовому господарстві відводиться роль ефективного біологічного меліоратора. Його меліоративні здатності збільшуються з віком і широко використовуються у боротьбі із заростанням водойм. Разом з тим відмічається пряма залежність природної продуктивності по коропу від величини продуктивності по амуру. В умовах інтенсивного рибництва білий амур може бути рекомендований лише як додаткова риба до основної вирощуваної культури для біологічної меліорації ставів, оскільки при нестачі природних кормів він переходить на живлення комбікормами.
В умовах ставів, де рибництво ведеться за екстенсивною чи напівінтенсивною формами, білий амур може відіграти певну роль у створенні нових форм полікультури, заснованих на годівлі амура наземною рослинністю і утриманні інших компонентів її на природних кормах.
Чорний амур (Mylopharyngodon piceus (Richardson) у ставовому господарстві також є біологічним меліоратором, споживаючи молюсків - проміжних господарів ряду паразитів, - він поліпшує цим епізоотичну обстановку. Комбікорми з низьким вмістом білка чорний амур вживає незадовільно, тому не можна розраховувати на значне підвищення рибопродуктивності за рахунок чорного амура.
Канальний сом, як високоцінний обєкт ставової полікультури, перспективний для господарства. [10]
Подальше удосконалення і впровадження в практику полікультури в дадуть можливість розширити асортимент вирощуваної риби, підвищити рибопродуктивність і ефективність ставового рибництва.
2. Основні обєкти ставового господарства
2.1 Короп
Короп (Cyprinus carpio L.) - найбільш розповсюджена цінна промислова риба, яка швидко росте та дуже плодюча (рис.1.). Мясо коропа має добрі смакові якості, містить близько 16% білків та 15% жиру. Високу калорійність, засвоєння та приємний вигляд мають страви, виготовлені із цієї риби. Короп не дуже вимогливий до умов середовища. Для нього важливо, щоб була тепла вода - + 22-27С, та 5-7 мг/л кисню. За таких умов приріст його може досягати не менше 5-7 грамів за добу.
Їжа коропа різноманітна - від дрібних рачків (дафнії, циклопи та їх личинки) до личинок комарів, інших комах, червяків та інших організмів. Крім природної їжі, добре засвоює такі штучно виготовлені корми, як комбікорм, зерновідходи, макуха тощо, особливо якщо у ставку сприятливий кисневий режим та температура води. Статева зрілість самки коропа настає в 4-5-літньому віці, самця - на рік раніше. Ікру відкладає на траву серед мілководдя. Тому для розведення необхідно мати спеціальні нерестові ставки з мякою рослинністю. Нерест коропа проходить звичайно при температурі води не нижче + 17-18С, при тихій сонячній та безвітряній погоді. На 1 кг своєї маси самка відкладає близько 180 тис. ікринок. [5]
Розвиток ікри продовжується за нормальних умов від 3 до 5 діб. Личинка через 3-5 днів перетворюється у малька.
Від од?/p>