Екологізація вирощування товарної риби при дворічному обороті в умовах Уланівського рибцеху
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
· водою з допомогою товкачика. Потім одержану суміш (суспензію) повільно всмоктують в шприц, стараючись не захватити пухирців повітря. [17,18]
Тепер можна приступати до інєкції. Для цього рибу виймають з води Я (утримують її перед інєкціями і в період нерестового витримування в будь-яких підходящих ємностях: побутовій ванні, лотках, брезентових контейнерах, поміщають в брезентові носилки чи люльку (можна просто на підстилку із мякої трави або на поролон). Інєкцію (укол) роблять у мязи, дещо спереду спинного плавця, відступаючи вниз від спини на 3-4 ряди луски. Ввівши 1см3 суспензії, виймають голку і одночасно закривають місце уколу великим пальцем лівої руки, роблячи кругові рухи, начебто заклеюючи отвір (попередження вибігання суспензії), а потім декілька енергійних масажуючих рухів пальцем від місця введення до голови.
Можна вибрати будь-яку схему проведення інєкцій залежно від того, в який час вам зручніше одержувати ікру. Наприклад, першу (попередню) інєкцію зробимо о 20 год., наступну (завершальну) - через добу також о 20 год. В такому випадку дозрівання риби будемо чекати о 6 год. наступного дня. Приблизно в цей час виймаємо рибу з води (з допомогою рукава з мішковини або сітки, надітих на дротяне кільце діаметром 15-20см, яке накидають на голову і передню частину тулуба риби), одночасно затискуючи рукою статевий отвір. Якщо із нього плавною цівкою починає виливатися ікра, то знову затискують отвір і щільно притискують до себе рибу, тримаючи її голову під пахвою. Помічник ретельно витирає рибу марлею від води і підносить під неї емальований чи поліетиленовий тазик. Підтримуючи рибу під пахвою лівою рукою, а правою утримуючи хвостову частину, лівою рукою, великим та вказівним пальцями, легко масажують черевце в напрямку грудні плавці - статевий отвір. Ікра плавною цівкою виливається у таз. Черевна порожнина при цьому повинна бути майже повністю звільнитися від ікри.
Тепер приступаємо до запліднення ікри так званим "сухим" методом. Використовують для цього самців, які утримувалися окремо від самок і також попередньо проінєктовані (за 1-2 години до другої інєкції самок їм один раз вводять суспензію гіпофізу 1-2 мг/кг маси риби). Ретельно витираємо їх від вологи (попадання на ікру крапель води до запліднення знижує його процент). Потім легким надавлюванням на черевце поблизу статевого отвору зціджуємо молоки в таз від 2-3 самців. Лишки молока можна зцідити в пробірки (окремо від кожного самця) та використати для запліднення ікри інших самок.
Оскільки ікра коропа клейка, наступна операція складається з знеклеювання ікри, що дозволить проінкубувати її в апараті. Для цього використовують розчин молока коровячого і води (1:9). Наприклад, для ікри від однієї самки, яка знаходиться в тазу, готуємо 3л знеклеючого розчину - 300 мл молока і 2700 мл води. Запліднення проводимо в знеклеючому розчині. Спочатку додаємо у таз з ікрою невелику його кількість, попередньо перемішавши ікру з молоками гусячим пером. Продовжуючи перемішувати ікру пером, весь час добавляємо потроху розчин. Ця операція продовжується близько півгодини. Потім пером беремо пробу з декількох ікринок, переносимо їх на блюдце і, якщо вони не приклеюються до нього, закінчуємо знеклеювання.
Поміщаємо ікру на інкубацію в апараті Вейса. Він являє собою скляну судину місткістю 8л, циліндричної форми, в нижній частині сходить на конус, а у верхній частині обладнаний зливним пристроєм. Знизу в конус подається вода. В ньому можна інкубувати 400-600 тисяч ікринок (тобто, практично всю ікру, одержану від однієї самки). Апарат кріплять на металевій або деревяній підставці. Конічна частина щільно кладеться на нижнє кільце, а циліндрична підтримується у вертикальному положенні верхнім кільцем. Вода в апарат подається з напірного баку ємністю 1м3 і більше. Після закладання ікри регулюємо проточність в апараті, встановлюючи її рівною 1-2л/хв. Враховуючи, що наша потреба в личинках невелика, ми сповна можемо обмежитися установкою, яка складається з напірного баку, розташованого над од-ним-двома апаратами Вейса, і личинкоприймачем, в якості якого може бути використаний апарат "Амур" або склопластиковий лоток.[12,13]
В ньому одночасно можуть утримуватись 2-3 млн. личинок. Склопластиковий лоток використовують для підрощування личинок. У ньому можна перетримати до 200-300 личинок. Використання його у нашій схемі дозволяє утримувати у ньому плідників в період інєкцій. Для цього лоток ділимо на відсіки, що дозволяє окремо утримувати самців і самок. Вся ця система (крім напірного баку, який може бути винесений назовні) може розташуватися в будь-якому підсобному приміщенні, невеликій прибудові чи під накриттям, обтягнутим поліетиленовою плівкою. Таким чином, ви збудуєте невеликий польовий інкубаційний цех. Вода в напірний бак закачується насосом або при невеликій її витраті (на один апарат) може заливатися вручну. Для підтримання необхідної для інкубації температури води можна використовувати електронагрівачі. Якщо ж інкубація ікри проводиться у кінці травня - червні, то вода в баку нагріється за рахунок інсоляції. Інкубація ікри в апараті Вейса (залежно від температури води) продовжується 3-4 доби. На другу добу після початку інкубації слід провести обробку її проти сапролегнеозу за методикою, як було описано раніше. Водопостачання в апарати на цей час припиняється. Приблизно на четверту добу в апараті розпочнеться викльовування личинок. Коли вона набуде масового характеру, можна на деякий час перекрити в