Егейське мистецтво
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?истецтвом.
Питання про етнiчну приналежнiсть населення Крiта i Мiкен належить до найважчих в iсторичнiй науцi. РЖмовiрно вважаСФться, що мешканцi Крiта i Мiкен належали до рiзних етнiчних груп. Жителi Мiкен були, ймовiрно, ахейцi. Що тiснять iншими племенами, вони осiли на пiвднi Балканського пiвострова близько 2000 р. до н. е. Мiiеве населення, може бути карiйцi або пеласги, частиною покинуло рiднi мiiя i переселилося в iншi, частиною змiшалося з прибульцями. Розквiт мiкенськоСЧ культури вiдносяться до 1500 - 1200 рр. до н. е. Для соцiального ладу Мiкен i iнших егейських мiст Пелопонесу i узбережжя МалоСЧ АзiСЧ було характерне розкладання родового ладу, видiлення аристократiСЧ, наявнiсть патрiархального рабства i складання ряду дрiбних держав на чолi з басилевсом - вiйськовим вождем, верховним жерцем i суддею. Народне зiбрання мало деяке значення в державних справах. Легенди про внутрiшньородову боротьбу за першiсть роду, за царський престол вiдбилися пiзнiше в грецькiй мiфологiСЧ i трагедiСЧ.
Провiдне мiiе в мiкенському мистецтвi займаСФ архiтектура. Архiтектурнi памятники цього часу виявленi в Мiкенах, Тиринфе, Орхомене, Афiнах i iнших мiiях ГрецiСЧ, а також в ТроСФ (на узбережжi МалоСЧ АзiСЧ). Вони розташованi на височинах. На вiдмiну вiд палацiв Крiта, укрiплень, що не мали, палаци Тиринфа i Мiкен були добре укрiпленi.
За СЧх стiнами рятувалося пiд час ворожих набiгiв усе навколишнСФ населення. Усерединi крiпосних стiн знаходилися палацовi будiвлi, в яких жив басилевс, його сiмя i численнi родичi, дружина i слуги; там же знаходилися примiщення для зберiгання запасiв.
Композицiя цих палацових комплексiв мала деякi загальнi риси з композицiСФю крiтських палацiв - несиметричне розташування будiвель, свiтловi колодязi та iн. Але в нiй були i своСЧ мiiевi особливостi: в планi палацу центральне мiiе займав мегарон, великий прямокутний зал з вогнищем в серединi, чотирма колонами, що розширюються догори, по сторонах вогнища, що пiдтримували перекриття, i сiньми (продомосом), що мали зовнiшнiй портик з двома колонами. Центральне мiiе мегарона в архiтектурному ансамблi, план мегарона i портик "в антах" (тобто з двома колонами мiж виступами бiчних стiн мегарона) були тими рисами егейськоСЧ архiтектури, якi перейшли в архiтектуру ДревньоСЧ ГрецiСЧ.
Стiни палацових будiвель були складенi з сирцевих цеглини з деревяними прокладеннями, покритi штукатуркою i iнодi розписанi. Для мiкенськоСЧ архiтектури характерна також i примiтивна технiка кладки крiпосних стiн з величезних неотесаних каменiв, досуха. Товщина цих стiн в Тиринфо доходить до 8 м. Стiни були укрiпленi вежами. Грецький мандрiвник Павсаний (2 ст. н.е.) назвав СЧх у своСФму "Описi Еллади" циклопiчними, тому що пересувати такi каменi (бiльше 3 м в довжину i 1 л у височину) було, здавалося, пiд силу тiльки мiфiчним циклопам. Цей термiн - "циклопiчна кладка" - застосовуСФться досi.
Мiкенськi палаци-фортецi були попередниками пiзнiших акрополей в ГрецiСЧ. Великою своСФрiднiстю вiдрiзнялися мiкенськi похороннi споруди. Це "шахтнi могили" (вiдкритi у великiй кiлькостi останнiми роками), висiченi в скелi, викладенi камяними плитами i прикритi плитами згори, i купольнi гробницi (толоси), що СФ круглими спорудами, критими куполом, який утворюСФться концентричними рядами кладки з напуском. До круглоСЧ камери веде вузький коридор (дромос). Краще за iнших купольна гробниця, що збереглася, 14 ст. до н. е. була вiдкрита Шлиманом в Мiкенах i названа ним "скарбницею Атрея", по iменi батька царя Агамемнона, вождя ахейцiв, героя ТроянськоСЧ вiйни. Висота СЧСЧ - 13 м, дiаметр - 14,5 .м, купол СЧСЧ складаСФться з 34 концентричних кругiв кладки, довжина дромоса - 36 м. Вхiд в гробницю складний з правильних камяних квадрiв; дверний отвiр, що злегка звужуСФться догори, покритий величезною монолiтною плитою (близько 120 тонн вагою), над якою триваСФ кладка, що утворюСФ трикутний отвiр для полегшення стiни над поперечною плитою. Ту ж конструкцiю ми бачимо в так званих "Левових воротях", що ведуть в акрополь Мiкен. Трикутник над прольотом ворiт зайнятий тут великою трикутною ж плитою iз скульптурним рельСФфом у виглядi двох левиць, що спираються переднiми лапами на вiвтар по сторонах колони, що стоСЧть на нiм, розширюСФться догори. РельСФф величних "Левових ворiт" - СФдиний приклад монументальноСЧ скульптури в егейському мистецтвi. Геральдичний характер рельСФфу цiлком вiдповiдав умовному мистецтву Мiкен. Композицiя мiкенських архiтектурних комплексiв була самобутньою, але декорацiя i орнаментика склалися пiд сильним впливом Крiта, вiдрiзняючись лише великим схематизмом. Розмiри будiвель, СЧх монументальнiсть свiдчать про залучення для СЧх спорудження величезноСЧ кiлькостi людей - як полонених рабiв, так i мiiевого населення.
Мiкенський стiнний живопис зберiгся в Мiкенах, Тиринфе, Фiвах i iнших мiiях ГрецiСЧ. Сюжети розписiв тi ж, що i на Крiтi, або мiiевi; можливо, що виконавцями цих фресок були крiтськi майстри. Фреска з Тиринфа iз зображенням акробатичних iгор з биком схожа на крiтську; у великiй фреii з фiгурою пишно одягненоСЧ жiнки, що несе перед собою скриньку iз слоновоСЧ кiстки, яснiше виступають риси набагато бiльш умовного мiiевого мистецтва, хоча костюм i зачiска - крiтськi. До кращих фресок Тиринфа належить фреска з полюванням на кабана. Стрiмкий рух пораненого стрiлами i кабана, що втiкаСФ крiзь чагарники, i спритнi рухи собак повнi життя. Але умовне забарвлення собак посилюСФ абстрактно-декоративний характер роз?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение