Егейське мистецтво
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? остаточно близько 1600 р. до н. е". коли вiн займав найбiльшу територiю. Але i пiсля цього тривали рiзнi добудови i перебудови.
В перiод розквiту крiтяни почували себе в цiлковитiй безпецi вiд нападу з моря i тому вже не будували крiпосних стiн навколо мiста в палацу. Центральне мiiе в Кносском палацi займав великий (52,5 м в довжину) прямокутний двiр; з усiх бокiв до нього примикали побудованi в рiзний час палацовi примiщення, переважно прямокутнi; частина з них була розташована на рiвнi центрального двору, частина - нижче за нього, деякi - вище на один або два поверхи, в украй заплутаному чергуваннi. У палацi було декiлька входiв; до чотирьох з них вели широкi сходи. Розташування примiщень на рiзних рiвнях викликало необхiднiсть безлiчi сходiв i пандусiв. Повiтря i свiтло поступали через численнi свiтловi колодязi. Освiтлення примiщень, таким чином, не було рiвномiрним. Рiзноманiтнiсть освiтлення, так само як i розмiщення кiмнат, на рiзних рiвнях сприяла живописностi загального враження. Дуже велику роль грали тут i стiннi розписи, що вiдрiзняСФться винятковою декоративнiстю; контрастнiсть колiрних зiставлень цих розписiв свiдчить про облiк художниками СЧх освiтлення розсiяним або слабким свiтлом.
Ретельне вивчення розвалин палацу дало можливiсть зi значною долею достовiрностi встановити призначення примiщень, що збереглися, з яких лише небагато були великих розмiрiв, - переважали невеликi, затишнi кiмнати. Пiвденно-схiдна частина палацу була зайнята житлами; тут знаходилися кiмнати "царицi" (iснування якоСЧ припускаСФ Еванс), ванна, басейни для обмивань; у схiднiй i пiвнiчно-схiднiй частинi палацу розмiщувалися палацовi майстернi, в яких працювали ремiсники, а також комори i скарбницi. У центрi захiдноСЧ частини палацу Еванс визначаСФ ряд примiщень "царя", у тому числi "тронний зал", де здiйснювалися, ймовiрно, культовi дiСЧ за участю царя-жерця; вiн був розписаний фресками з грифонами, що лежать серед лiлiй (15 ст. до н. е.). Далi до заходу знаходилися численнi вузькi i довгi склади i комори, а мiж примiщеннями царя i центральним двором були розташованi культовi примiщення i храмовi скарбницi. У пiвнiчно-захiднiй частинi палацу було спецiальне мiiе для культових театральних вистав: майданчик, обмежений з двох сторiн схiдцями для глядачiв. Стiни палацу були складенi з сирцевоСЧ цеглини iз застосуванням деревяного каркаса, бутовоСЧ кладки i облицювання нижньоСЧ частини стiн великими камяними плитами; окрiм вапняку широко використовувалися гiпсовi блоки. ОднiСФю з найсвоСФрiднiших особливостей егейськоСЧ архiтектури були деревянi колони, що розширюються догори, з базою з каменю або гiпсу i широкою камяною капiтеллю (разом з такими колонами iснували i прямi або такi, що звужуються догори). Стiни кiмнат покривалися штукатуркою i розписувалися. Зовнiшнi стiни Кносского палацу були впритул оббудованi невеликими будинками городян, дво- або триповерховими, з плоскими дахами, як видно на знайдених в Кноссе фаянсових табличках iз зображенням будинкiв.
Святкова, пiдведена декоративнiсть складаСФ найбiльш характерну рису образотворчих мистецтв Крiта. Строкатою в багатоколiрним декоративним живописом по сирiй штукатурцi, тобто фресками, були покритi стiни палацiв, громадських будiвель i багатих будинкiв. Фрески розташовувалися на стiнах у виглядi фризiв або панелей. Образний i смисловий змiст крiтських стiнних розписiв явно повязаний з релiгiйно-мiфологiчними представленнями. Але тлумачення окремих iен i образiв дуже ускладнене тим, що ми не знаСФмо нi релiгiСЧ, нi мiфологiСЧ крiтян i можемо будувати про них лише бiльш менш вiрогiднi припущення на пiдставi розшифрованих текстiв i витворiв мистецтва, що збереглися, а також порiвнянь з релiгiСФю i мiфологiСФю рiзних народiв Древнього Сходу.
Найбiльш ранньою фрескою в Кносском палацi вважаСФться так званий "Збирач шафрану" (можливо, 18 або 17 ст. до н. е.) - людська фiгура (а можливо, i не людина, а мавпа), що нахилилася, посеред великих кольорiв крокусу або шафрану. Непропорцiйна, ця плоским силуетом фiгура забарвлена блакитнувато-зеленою фарбою; бiлi квiти, що розпустилися, зростаючi на обкреслених звивистим криволiнiйним контуром "гiрках", яскраво видiляються на червоному фонi.
Не слiдуСФ, проте, думати, що увесь живопис Крiта мав такий умовний характер, хоча деякi особливостi раннього живопису повторювалися постiйно i надалi. В протилежнiсть "Збирачевi шафрану" дуже великою реалiстичною спостережливiстю i при цьому особливу барвисту тонкiсть мають фрески кiнця середньомiнойського перiоду (тобто кiнця 17-початку 16 ст. до н. е.) з Агиа Трiади iз зображеннями рослин i тварин. У фрагментi фрески, що зберiгся, з кiшкою, що полюСФ в чагарниках за фазаном, художник добре знайшов i гнучку, обережну ходу кiшки i спокiй фазана, що не помiчаСФ небезпеки; з чудовою декоративною витонченiстю i в той же час вiрнiстю натурi переданi гiлки i листя рiзних рослин в iнших фрагментах цих фресок (мал. на стор. 143). Безпосередня свiжiсть сприйняття природи вiдрiзняСФ i фреску "Синi дельфiни i кольоровi риби" на блакитному фонi моря, на стiнi одного з "примiщень царицi" в Кноссе.
Живописнiсть i декоративнiсть, так само як свобода i смiливiсть крiтського живопису у кiнцi середньомiнойського перiоду, знайшли своСФ вираження i у фресках, бiльш менш мешканцiв Крiта, що конкретно зображують життя. У так званiй Старiй вежi Кносского палацу знайденi фрагменти фрески, де дуже нашвидку, але досить н
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение