Еволюційна палеонтологія Ковалевського
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
від тварини багатопалого, отже такого, у якого metacarpalіa повинні були мати вільний рух на кістах запястя, а з цією метою взаємно дотичні поверхні їх покриті хрящем, що зволожується синовіальною рідиною. І ми бачимо, що насправді навіть при сильному розвитку середнього пальця в анхітерія і гіпаріона умова це зберігається, і вся поверхня 111 metacarpale складається з гладкої, вистеленої хрящем площини, що допускає ще деякого роду рухливість кіст пястка на запястя (на os magnum); як тільки трипалий гіпаріон унаслідок відпадання бічних пальців перетворюється в однопалого Equus, так існування рухливості між єдиним metacarpale коня, що повинне нести усю вагу тіла, і os magnum стає небезпечним для організму; важке тіло коня спирається на одиночну колону ноги, і ця колона представляє рухливу перерву саме в тому місці, де на неї передається величезна вага; очевидно, що за даної умови будь-яке спотикання може привести до вивиху в цій частині. Розширення ж задньої поперечної частини ІІІ metacarpale, відсуваючи обидва рудименти (ІІ й ІV), дає початок щілинам, крізь які, як у кістяних каналах, убезпечити від обмеження, проходять більш великі судини, необхідні для живлення розвинених у цьому місці в коня звязок.
Простежуючи еволюційний розвиток груп копитних, В.О. у всіх своїх палеонтологічних роботах розбирає питання про фактори еволюції і при цьому завжди з погляду теорії природного добору.
3. Палеонтологічні дослідження
3.1 Роботи з викопними копитними
У російській роботі про анхітерії В.О. говорить про перші спроби філіпченкових побудов і відзначає, що ці спроби були проведені над такими класами тварин, залишки яких, що збереглися у викопному виді, не дають нам достатнього поняття про організації вимерлих форм….
Інша справа хребетні. Кістяк хребетного дає негайно ж поняття про всю організацію і про положення не збережених частин, наприклад нервів та мязів. І це у тим більшому ступені, ніж вище дане хребетне по своїй організації. Так, для риб потрібні, за словами В.О., дуже повні кістяки, для плазуючих також досить багато залишків усього кістяка для повного відтворення вимерлих типів, у ссавців же корелятивність усіх частин кістяка стає такою великою, організація спеціалізована, одна частина так незмінно пророкуємо іншу, щоб скласти зовсім повне поняття про вимерлий тип… Ця визначеність організації ссавців, це строге співвідношення всіх частин їхнього кістяка робить цей клас найвищою мірою дорогоцінним для вивчення викопних організмів і для вирішення багатьох наукових питань про філіації тваринних форм.
Число палеонтологічних робіт В.О. незначне:
1. Монографія про абанхітерії і була опублікована на французькій мові в Записках Петербурзької Академії Наук під наступним заголовком: Про Anchіtherіum aurelіanense Cuv. і про палеонтологічну історію коней. Частина перша. Робота містить 76 сторінок тексту і 3 таблиці малюнком.
2. Російська робота про анхітерії, по змісту помітно відрізняється від французької, озаглавлена трохи інакше: Остеологія Anchіtherіum aurelіanense Cuv. як форми, що зясовує генеалогію типу коня (Equus).
3. Попереднє повідомлення про сімейство Hyopotamіdae було надруковано в 1873р. у протоколах Лондонського Королівського Суспільства (Proceedіngs of the Royal Socіety) під заголовком: Про остеології Hyopotamіdae.
4. Монографія під тим же заголовком була надрукована в Філософських записках Королівського Суспільства (Phіlosophіcal Transactіons of the Royal Socіety) у тім же 1873р.
5. Монографія роду Anthracotherіum і досвід природної класифікації викопних копитних. Була опублікована німецькою мовою в серії Palaeontographіca.
7. Остеологія двох викопних видів із груп і, і копитних. Erіtelodon і Gelocus.
8. Стаття Остеологія роду Еnte1оdоn, опублікована в Palaeontographіca у 1876р., містить 36 сторінок тексту і 5 таблиць малюнків. Вона представляє собою переклад, з деякими змінами і скороченнями, першої, більшої, половини тільки що згаданої російської монографії.
9. Стаття Остеологія роду Gelосіs, поміщена теж в Palaeontographіca у 1877р., містить 17 сторінок тексту і 2 таблиці малюнків і представляє собою трохи скорочений переклад відповідного розділу російської монографії про Entelodon і Gelocus.
Таким чином, усі палеонтологічні роботи В.О., за винятком двох останніх німецьких статей, що представляли собою трохи скорочений переклад російської роботи про Entelodon і Gelocus, були опубліковані н 18731875р. Усі ці добутки В.О. були написані в дуже короткий проміжок часу, із середини 1871р. по 1874р.
Працював над ними В.О. майже одночасно. Усі палеонтологічні праці В.О. складають власне кажучи одне ціле. От чому ми вважаємо за доцільне розібрати них спільно.
3.2 Дослідження з еволюційної морфології місячного апарата і черепа ссавців
В.О. прагнув усебічно вивчати вимерлі форми ссавців. Ми знаємо, що він ретельно вивчав кожну кісточку, кожен уламок кістки або зуба, усе, що йому вдавалося знаходити в різних музеях і колекціях аматорів збирачів копалин.
При тім стані палеонтології, що застав В.О., у першу чергу випливало, на його думку, вивчати кістяк кінцівок. Але необхідно було в той же час приділяти увагу і всі інші частини кістяка, а також і зубному апаратові. Особливе значення додавав В.О. ретельному дослідженню черепи.
Однак саме В.О. поклав початок біологічному розумінню черепа викопних ссавців у еволюційній теорії. Зясування повного значення черепа він, вважав задачею майбутнього. ?/p>