Допомога сім`ї та дитині у подоланні девіантної поведінки в практиці роботи шкіл

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

·акон вимагає, щоб за дії неповнолітнього відповідали батьки.

У практиці часто приходиться зіштовхуватися з дуже важливою проблемою, звязаної зі здійсненням контакту між дитиною і батьком, що пішли з родини. Закон дає можливість судовим органам визначати час для зустрічі того батька з дитиною. Якщо батько позбавляється батьківських прав, то він позбавляється і права контакту з дитиною. Діти мають право користатися матеріальними і культурними благами родини, по можливості допомагати батькам своєю працею.

Виховні міри державних органів.

Державні органи зобовязані ужити відповідних заходів у будь-якому випадку порушення виховного процесу. Національним комітетам в області виховання дітей довірені важливі і широкі задачі різноманітного характеру. Національний комітет може прийняти, наприклад, такі конкретні міри:

  1. Робити офіційні зауваження неповнолітній дитині і його батькам.
  2. Установити нагляд над дитиною, разом із працівниками школи, громадськими організаціями, спостерігати за навчанням і поводженням.
  3. Запобігати шкідливий вплив на виховання неповнолітньої дитини. Забороняти йому відвідування ряду закладів, що не підходять по віку.

Виховні міри судів: У першу чергу, суд може обмежити батьківські права по обєктивних причинах -тривале перебування батьків у лікарні і т.д. Є причини субєктивного характеру - батьки не виконують батьківські права. Однак ніколи не перестає існувати обовязок батьків по змісту дитини.

Рішення про позбавлення батьківських прав суд може прийняти і стосовно усиновленої дитини.

Види сімейної опіки. Сімейна опіка - це особливі сімейно-правові відносини, що дають можливість замінити дитині його кревних батьків, забезпечити йому нову родину.

Загальною рисою для усіх видів сімейної опіки є те, що державні органи забезпечують турботу про виховання неповнолітнього громадянина, про яке по різних причинах не піклуються батьки.

Розходження між окремими формами сімейної опіки полягає в обсязі взаємних прав і обовязків, способі суспільного контролю над виконанням прав і обовязків того громадянина, якому передана дитина.

Серед форм сімейної опіки на першому місці коштує усиновлення, що займає надзвичайний стан серед інших форм сімейної опіки. Між родителями й усиновленій дитині звичайно виникають такі взаємини, які бувають у родинах з рідними дітьми.

Дитина живе в сімейному колективі, у якому він формує свої перші життєві навички, одержує основи необхідних знань. У родині в першу чергу формуються такі якості людини, як чуйність, доброта, уміння любити і переживати радість і горе іншої людини. Від сімейного виховання в дитячі роки багато в чому залежить усе майбутнє життя дорослої людини.

 

8. Захист прав дитини в школі

 

У 1989 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла конвенцію про права дитини - документ найвищого правового і педагогічного значення. В даний час права дитини захищені Законом України про освіту (статті 5, 6, 32, 50, 51 і ін.); викладання права включене в обовязкову частину базисного, навчального плану, затвердженого Міністерством освіти України.

Перш ніж перейти до питання про захист прав дитини в школі, необхідно скласти чітке представлення про тім, а від чого ж його варто захищати. Так у статті 15 закону України про освіту записано, що застосування методів "фізичного і психічного насильства стосовно вихованців, що навчаються, не допускаються".

Неможливо провести в життя цю статтю закону, не знаючи, які дії можуть бути квалифицированни як "фізичні і психічні насильства", як воно виявляється в різних вікових групах учнів.

Щоб відповісти на ці питання М.А. Галагузова та І.А. Шеланков у плині 5 років проводили дослідження, експериментом були охоплені понад 5 тисяч шкіл, що учаться, 150 вчителів і батьків. Дослідники відвідували уроки, проводили довірчі бесіди, організовували дискусії з проблем прав людини, аналізували творчі роботи дітей.

У результаті було зроблено 2 висновки:

1. У школах панує авторитарний стиль спілкування в системі: "адміністрація - учитель - учень".

2. У школах практикуються різні види насильства над учнем.

Озброюючи дитини морально-педагогічними знаннями і не надаючи йому ніяких гарантій захисту, ми створюємо умови для формування в нього соціальної чи апатії цинізму.

Аналіз сутності фізичного чи психічного насильства застосовуваного в школі стосовно учня, дозволив виділити трохи його видів.

Самим грубим і жорстоким видом є фізична образа.

Піддаються йому найбільшою мірою учні молодшого шкільного віку: "У другому класі, - розповідала пятикласниця Олена К., - мене учителька вдарила по голові лінійкою за те, що я не зрозуміла урок. І в мене зявився страх до цього предмета." Морально естетическое свідомість дитини в початкових класах перебуває в стадії становлення. Йому складно орієнтуватися у своїх почуттях, адже цьому віку властиво унікальна й уразлива якість душі - довіра. І проте, дані дослідження показують, що пік усіх видів насильства приходиться саме на початкову школу.

Під словесною образою розуміється така ситуація, коли дорослий навмисно, намагається скривдити учня, викликати в нього почуття психологічного дискомфорту за допомогою брутальних слів. Такі дії звичайно викликані невдоволенням поводженням учня, його успішністю, учитель не задумується над наслідком своїх слів. Характерна риса цієї ситуації - відсутність свідків.

Словесна образа