Долiкарняна медична допомога у разi виникнення травм та гострих патологiчних станiв у спортсменiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
лого слiд негайно перенести у затiнок, зняти одяг i покласти його, щоб голова знаходилась вище рiвня нiг. Покласти компреси з холодною водою (чи пузир iз льодом) на голову та дiлянку серця, дати холодного пиття, зробити ректальну клiзму з 1 л холодноСЧ води, дати понюхати розчин амiаку i змастити ним скронi. У тяжких випадках у разi падiння артерiального тиску дати пантокрин, кордiамiн, а також провести комплекс протисудомних (оксiбутират натрiю, церукал тощо) заходiв. У разi порушення респiраторноСЧ функцiСЧ зробити штучне дихання.
3.3 Замерзання
Пiд дiСФю холодного атмосферного повiтря та несприятливих факторiв (тривала непорушнiсть, утома, голод, алкогольне спянiння тощо) може виникнути пошкодження живих тканин.
За тяжкiстю пошкодження розрiзняють чотири ступенi замерзання: РЖ ступiнь шкiра синюшна з багровим вiдтiнком; РЖРЖ ступiнь пухирi на поверхнi шкiри заповненi прозорою сiризною рiдиною; РЖРЖРЖ ступiнь шкiра синьо-багрового кольору, пухирi з геморагiчною рiдиною, розвиваСФться некроз шкiри; РЖV ступiнь настаСФ омертвiння шкiри та мяких тканин аж до самих кiсток, тобто розвиток гангрени. За умови зниження температури тiла до 24`С може настати смерть.
Медична допомога: полягаСФ у негайному зiгрiваннi потерпiлого ( у теплiй ваннi, за умови поступового пiдвищення температури вiд 36 до 40`С протягом 15-20 хвилин з одночасним використанням ручного масажу всього тiла ). НЕ рекомендуСФться мiiя обмороження розтирати снiгом ( можна занести iнфекцiю через пошкоджену шкiру ) та змащувати жиром або мазями, бо це посилить охолодження дiлянок тiла.
3.4 Гiпоглiкемiчний стан
Цей стан повязаний зi зменшенням вмiсту глюкози в кровi, тобто з розвитком гiпоглiкемiСЧ. РозвиваСФться вiн у спортсменiв пiд час змагань з бiгу на довгi дистанцiСЧ (марафонський бiг), багаточасових шосейних велогонок тощо.
У нормi вмiст глюкози в кровi становить 3,33-5,55 ммоль/л. У разi зменшення його до 2,80 ммоль/л i нижче розвиваСФться гiпоглiкемiчний стан, а нижче за 1,0 ммоль/л гiпоглiкемiчна кома.
Ознаки: одним iз раннiх симптомiв настання гiпоглiкемiчного стану СФ гостре вiдчуття голоду. Потiм зявляСФться втома, слабкiсть, холодний пiт, запаморочення, дезорiСФнтацiя у просторi i часi ( спортсмен iнколи робить необдуманий вчинок, наприклад, змiнюСФ напрямок руху пiд час бiгу, СЧзди тощо ). Артерiальний тиск рiзко падаСФ, виникаСФ тахiкардiя, трохи пiзнiше спостерiгаСФмо втрату свiдомостi (у тому разi зiницi розширенi i не реагують на свiтло), виникають судоми та гiпотонiя усiх мязiв.
Медична допомога: для виведення спортсмена з гiпоглiкемiчного стану необхiдно дати склянку солодкого чаю (чи цукрового сиропу) та шматок бiлого хлiба. Як правило, цього буваСФ достатньо для того, аби позбутися гiпоглiкемiчного стану. У бiльш тяжких випадках внутрiшньовенно вводять 20 мл 40% розчину глюкози, а потерпiлого транспортують до лiкарнi.
3.5 Утоплення
Залежно вiд причини утоплення розрiзняють такi його види: iстинне (або первинне) утоплення, рефлекторне утоплення та смерть у водi.
Пiд час iстинного (мокрого) утоплення рiдина обовязково проникаСФ в легенi, а тому шматочок легенiв померлого пiд час занурення у воду тоне. У разi рефлекторного звуження голосовоСЧ щiлини (сухе утоплення) вода не надходить до легенiв i людина гине вiд механiчноСЧ асфiксiСЧ. БуваСФ утоплення (смерть у водi) вiд первинноСЧ зупинки серця i дихання внаслiдок гостроСЧ серцево-судинноСЧ недостатностi, температурного шоку, травми тощо.
Незалежно вiд причин утоплення перехiд органiзму вiд життя до смертi характеризують повторенням стадiй проходження етапiв (термiнальних станiв). До них належать: передагонiя, агонiя i клiнiчна смерть.
Передагоальний стан характеризують значними порушеннями дiяльностi систем кровообiгу й дихання. Свiдомiсть сплутана (iнколи вiдсутня). Очнi рефлекси збереженi.
Агонiя бiльш глибока стадiя вмирання (свiдомiсть вiдсутня, пульс не прощупують на периферiСЧ, дихання патологiчне, очнi рефлекси вiдсутнi).
Клiнiчна смерть розпочинаСФться з повноСЧ вiдсутностi дихання, серцевоСЧ дiяльностi та свiдомостi. Зiницi рiзко розширенi. Очнi рефлекси вiдсутнi. Клiнiчна смерть СФ оборотним етапом умирання, який триваСФ 5-7 (6) хв, а потiм переходить у необоротнiй стан у бiологiчну смерть. Ознакою настання бiологiчноСЧ смертi СФ симптом котячого ока ( пiд час стиснення очного яблука зiниця його набуваСФ форми елiпса, який схожий на котяче око).
Медична допомога: полягаСФ у проведеннi реанiмацiйних (вiд лат. re знову, animare оживляти) заходiв. Послiдовнiсть виконання заходiв щодо оживлення потерпiлого вiдповiдаСФ азбуцi оживлення А-В-С (початковi лiтери англiйських термiнiв):
А Air Way (дихальнi шляхи) звiльнення дихальних шляхiв вiд слизу та стороннiх предметiв.
В Breath (дихання) проведення штучного дихання.
С Circulation (кровообiг) вiдновлення кровообiгу шляхом проведення непрямого масажу.
Пiд час проведення штучного дихання застосовують простий метод: дихання на кшталт рот у рот. Ритм штучного дихання становить 16-18 разiв за 1хв.
Пiд час проведення непрямого масажу серця реанiматор знаходиться збоку вiд потерпiлого i долонями обох рук натискуСФ на грудину ( на нижню третину СЧСЧ, або на 2 пальцi вище мечоподiбного вiдростка ) з такою силою, щоб прогнути СЧСЧ у напрямку до хребта на 4-5 см. Частота натискань: 60-70/хв.
У бiльшостi випадкiв масаж серця проводять одночасно зi штучним диханням. Якщо допомогу надаСФ один реанiматор, тодi с