Долiкарняна медична допомога у разi виникнення травм та гострих патологiчних станiв у спортсменiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?в ).
РЖснують три механiзми виникнення спортивних травм: прямий, непрямий i комбiнований. Прямий механiзм характерний для ударiв ( падiння на землю, пiдлогу, кригу, воду, а також прямий удар у боксi, футболi тощо ). Непрямий механiзм у виникненнi травм зводиться до порушення спортсменом бiомеханiчноСЧ структури рухiв та гiперкiнезiСЧ ( виникнення стрес-переломiв унаслiдок перенапруження окремих груп мязiв стопи ).
1.2 Пошкодження шкiри
До найбiльш поширених пошкоджень належать потертостi, омозоленiсть, садна i рани.
Потертостi (пухирi) це пошкодження шкiри унаслiдок тривалого тертя певноСЧ СЧСЧ дiлянки об одяг, взуття, спортивнi прилади тощо. РЖнколи причиною може бути невмiле тейпування.
Медична допомога: видалити пухир хiрургiчним методом або спорожнити його шприцом ( голка повинна пройти через непошкоджену шкiру ) i накласти стерильну повязку.
Профiлактика полягаСФ в дотриманнi правил гiгiСФни нiг ( позбавлення потовидiлень, чистих панчiх тощо ), а також носiння доброякiсного спортивного взуття.
Омозоленiсть це потовщення (гiперкератоз) шкiри, яке маСФ запальний характер унаслiдок тривалого тертя шкiри об твердi речi ( наприклад, омозоленiсть долонею рук гiмнастiв ).
Медична допомога: в амбулаторних умовах проводять туалет пошкодженоСЧ дiлянки шкiри з використанням дезiнфiкуючих засобiв (розчину перекису водню, йоду тощо) i накладають асептичну повязку.
Профiлактика: обробити перед тренуванням певних дiлянок шкiри ланолiном чи спецiальним кремом, а пiсля тренувань (1-2 рази на тиждень) потрiбно робити содовi ванночки (1,5-2 чайноСЧ ложки питноСЧ соди на 2-3 л теплоСЧ води).
Садна поверхневе ушкодження шкiри (епiдермiсу) внаслiдок тертя його об твердi предмети: пiдлогу, асфальт, землю тощо.
Медична допомога: така сама, як у випадку омозоленостi.
Профiлактика: для уникнення саден необхiдно слiдкувати за станом покриття стадiону, спортивних майданчикiв тощо, а також за тим, щоб спортсмени (особливо новачки) застосовують iндивiдуальнi захиснi засоби ( подушки, рукавички, наколiнники тощо ).
Рана це пошкодження тканини iз порушенням цiлiсностi шкiри, слизовоСЧ оболонки, глибоко розташованих бiологiчних структур та органiв.
Причинами пошкодження може бути дiя рiзних фiзичних та механiчних чинникiв на органiзм спортсмена.
Класифiкацiя ран
За обсягом пошкодження рани подiляють на: поверхневi, глибокi та проникаючi у порожнину тiла. За характером дiСЧ травмую чого агента, вiдповiдно, на: колотi, рiзанi, рванi, ударнi, вогнепальнi тощо. Основними ознаками рани СФ: кровотеча, розходження краСЧв шкiри, бiль, порушення функцiСЧ органу.
Медична допомога: у разi появи невеликих ран спортсмена направляють до перевязочноСЧ, де йому надають первинну медичну допомогу. У разi отримання глибоких (великих) ран треба зупинити кровотечу, накласти стерильну повязку i направити потерпiлого до хiрургiчноСЧ клiнiки або травмпункту.
1.3 Травми опорно-рухового апарату (ОРА)
Серед травм опорно-рухового апарату в практицi спорту найчастiше зустрiчаСФмо забиття, розтягнення та розриви мязiв i сухожилкiв, переломи кiсток, вивихи в суглобах i пошкодженням мяких тканин суглобiв.
Забиття закритi механiчнi пошкодження тканин чи органiв, якi не супроводженi видимими порушеннями СЧхньоСЧ анатомiчноСЧ цiлiсностi. Переважно виникають унаслiдок прямого удару.
Ознаки: бiль, набряк, крововилив у мiiе забиття.
Медична допомога: забитий орган (кiнцiвку) потрiбно забезпечити абсолютним спокоСФм, надати пiдвищене положення, на пошкоджену дiлянку покласти холод (пузир з льодом або хлоретил), а потiм тугу повязку. За умови сильного болю застосовують знеболюючi засоби (найбiльш ефективним СФ голкорефлексотерапiя)
Розтягнення мязiв у спортсменiв зустрiчаСФться дуже часто. За такоСЧ травми спостерiгають частковий надрив мязових волокон (мiофiбрил) поблизу переходу самого мяза в сухожилок. Термiн розтягнення не дуже точний, хоча його надто часто вживають у спортивнiй практицi. Це повязано з тим, що через еластичнiсть мяз не може повнiстю розтягнутися, а тому можливий тiльки розрив окремих мiофiбрил або повний розрив мяза.
Безпосередньою причиною розриву мязiв може стати одноразове дуже сильне СЧх напруження ( наприклад: старт спринтера, стрибок, удар, тощо ).
Ознаки: сильний бiль пiд час ходьби або пальпацiСЧ мiiя пошкодження, припухлiсть.
Розрiзняють три ступеня розриву мязiв:
- легкий ступiнь характеризуСФться збереженням сили мязiв та рухiв.
Медична допомога: холод (використання хлоретилу), туга повязка ( iнколи iммобiлiзацiя за допомогою гiпсовоСЧ лонгети ), дача знеболюючих засобiв (новокаСЧнова блокада, голкорефлексотерапiя тощо);
- середнiй ступiнь характеризуСФться суттСФвим зменшенням сили мязiв та рухiв.
Медична допомога: аналогiчна попереднiй. Додатково призначають препарати протизапальноСЧ та розсмоктувальноСЧ дiСЧ ( дiмексид, фастум-гель, траумель-С, ДРЖП-рейф, кортикостероСЧди тощо );
- тяжкий ступiнь характеризуСФться повним порушенням функцiСЧ мязiв та сухожилкiв.
Лiкування: оперативне (у стацiонарi).
Пошкодження сухожилкiв виникаСФ пiд час рiзкого й сильного скорочення мязiв. Як правило, пошкодження локалiзуСФться у мiii переходу мяза в сухожилок або в мiii прикрiплення сухожилка до кiстки. Тактика лiкування дуже подiбна до лiкування розтягнення мязiв.
Дiагностика пошкоджень бокових звязок
Причин