Дiалог Платона "Бенкет"
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
е походження Ерота. Ерот - це найбiльший бог, яким люди i боги захоплюються з багатьох причин, i не в останню чергу через його походження: адже почесно бути найдавнiшим богом. А доказом цього служить вiдсутнiсть у нього батькiвтАж Земля й Ерот народилися пiсля Хаосу, тобто суще i любов нероздiльнi i СФ найдавнiшими категорiями.
Мова Федра ще позбавлена аналiтичноСЧ сили i виставляСФ тiльки самi загальнi властивостi Ерота, про якi говорили починаючи з часiв безроздiльного панування мiфологiСЧ. Тому що обСФктивний свiт представлявся в стародавностi максимально конкретним i максимально почуттСФвим, те анiтрошки не дивно, що всi рухи у свiтi мислилися в результатi любовного потяга. ВсесвiтнСФ тяжiння, що представлялося очевидним i в тi часи, тлумачилося як тяжiння виняткове любовне, i зовсiм не дивно, що Ерот трактуСФться в мовi Федра як принцип i максимально древнiй, i максимально могутнiй. Вiн говорить про найбiльший моральний авторитет Ерота i нi з чим не порiвняннiй життСФвiй силi бога любовi: Вiн зявився для нас першоджерелом найбiльших благтАж якщо б можливо було утворити з закоханих i СЧхнiх коханих державатАж, вони керували б СЧм щонайкраще, уникаючи всього ганебного i змагаючись один з одним, тому щотАж Вiн найбiльш здатний надiлити людей доблестю i дарувати СЧм блаженство при життi i пiсля смертi. У звязку з цим Федр починаСФ розвивати iдею про найвищу цiннiсть щироСЧ любовi, пiдкрiплюючи своСЧ мiркування розповiддю про вiдношення до неСЧ божества: Боги високо цiнують чесноту в любовi, бiльше захоплюються, i дивуються, i благодiють у тому випадку, коли улюблений вiдданий закоханому, чим коли закоханий вiдданий предметовi своСФСЧ любовi. СвоСФрiдним висновком цiСФСЧ мови служить висловлення про те, що люблячий божественне улюбленого, тому що натхненно богом, а улюблений вдячний своСФю вiдданiстю люблячий.
Мiркування про природу любовi продовжуються в другiй мовi - мови Павсания. Теорiя Ерота, викладена в першiй мовi, навiть з тодiшньоСЧ точки зору представлявся занадто вуж загального i далекоСЧ всякого аналiзу. Дiйсно, в Еротi закладене вищий початок, але СФ також i нижче. Мiфологiя пiдказувала, що вище СФ щось просторово вище, тобто небесне; а традицiйне для античного свiту навчання про перевагу чоловiчого початку над жiночим пiдказувало, що вище - це обовязково чоловiче. Отже, вищий Ерот - це любов мiж чоловiками. А тому що вчасно Платона вже навчилися вiдрiзняти психiчне вiд тiлесного i цiнувати перше вище другого, те чоловiча любов i виявилася в мовi Павсания любовю максимально духовноСЧ.
Конкретними образами, що уособлюють любов вищiй i нижчу, у мовi Павсания СФ два Ерот i за аналогiСФю з ними два Афродiта. Тому що нiщо саме по собi нi прекрасно, нi бридко, те критерiСФм прекрасного Ерота служить походження його вiд Афродiти НебесноСЧ, на вiдмiну вiд вульгарного Ерота, сина Афродiти ВульгарноСЧ. Афродiта Пошила причетна i до чоловiчого, i до жiночого початку. Ерот Афродiти ВульгарноСЧ вульгарний i здатний на що завгодно. Це саме та любов, який люблять люди незначнi, причому люблять, по-перше, жiнок не менше, нiж юнакiв, по-друге, люблять своСЧх улюблених бiльше заради СЧхнього тiла, чим заради душi, i люблять вони тих, хто пiклуючись тiльки про те, щоб домогтися свого. Ерот же Афродiти НебесноСЧ до богинi, що, по-перше, причетна тiльки до чоловiчого початку, а не до жiночого, - недарма це любов до юнакiв, - а по-друге, старше i далека злочинноСЧ зухвалостi. Отже, небесна любов СФ любов до чоловiка, що прекраснiше, розумнiше жiнок. Закоханим же усе дозволено, але тiльки в сферi душi i розуму, безкорисливо, заради мудростi i досконалостi, а не заради тiла.
УзагальнюючоСЧ i не занадто конкретним висновком цiСФСЧ мови представляСФться наступне твердження: Про будь-яку справу можна сказати, що саме по собi воно не буваСФ нi прекрасним, нi потворним. Що б ми нi робили, це прекрасно не саме по собi, а дивлячись по тому, як це робиться, як вiдбуваСФться: якщо справа робиться прекрасно i правильно, те воно стаСФ прекрасним, а якщо неправильно, те, навпаки, потворним. Те ж саме i з любовю: не всякий Ерот прекрасний i гiдний похвал, а лише той, котрий спонукуСФ прекрасно любити.
Подальше буде тiльки поглиблювати сказане. По-перше, потрiбно було уточнити положення про протилежностi в Ерота, переводячи його з мови мiфологiСЧ на мову бiльш розвитого мислення - мова натурфiлософiСЧ, за прикладом протилежностей холодний i теплий, вологий i сухого i т.д. Тим самим Ерот з характерними для нього протилежностями одержував уже космiчне значення, чому i присвячена третя мова - мова Ериксимаха. Вiн говорить, що Ерот СФ не тiльки в людинi, але i у всiй природi, у всьому буттi: Живе вiн не тiльки в людськiй душi i не тiльки в СЧСЧ прагненнi до прекрасних людей, але й у багатьох iнших СЧСЧ поривах, та й узагалi багато в чому iншому на свiтi - у тiлах тварин, у рослинах, у всiм сущому, тому що вiн був великий, дивний, усеосяжний, причетний до всiх справ людей i богiв. Думка Ериксимаха про любов, розлитоСЧ по усiм свiтi рослин i тварин, типова саме для грецькоСЧ натурфiлософiСЧ.
Друга мова породжуСФ й iншу проблему: намiченi в нiй космiчнi протилежностi не можна було мислити, а потрiбно було зрiвноважити них за допомогою теорiСЧ гармонiйноСЧ СФдностi вищу i нижчого, показавши до того ж усю неминучiсть цього гармонiйного принципу Ерота i жагучу спрямованiсть до нього тих, хто виявився у владi Ерота. Подiл же двох Еротов повинний пiдкорятися необхiдностi для них бути в постiйнiй гармонi