Диференційований підхід в опрацюванні простих задач

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

?і?

  • Скільки банок використали.
  • Викладіть на парті стільки трикутників, скільки літрів соку розлили в банки. Скільки трикутників відкладете?
  • Викладемо 12 трикутників,
  • Що означає кожний трикутник?
  • Кожний трикутник означає 1 л соку.
  • Скільки літрів соку наливали в кожну банку?
  • У кожну банку наливали 3 л соку.
  • Розкладіть 12 трикутників у купки по 3 трикутники в купці. (Учні виконують.) Скільки трикутників у кожній купці?
  • У кожній купці чотири трикутники.
  • Скільки банок використали для розливання соку?
  • 4 банки використали для розливання соку.
  • Яку дію виконали?
  • Виконали дію ділення.
  • Запишіть розвязання задачі. (Учні записують у зошиті: 12:3-4 (б.).) Отже, щоб знайти, скільки банок використали для розливання 12 л соку, треба взнати, скільки разів по 3 вміщується в числі 12.
  • - Прочитайте відповідь задачі.

    1. 4 банки використали.

    Запис у зошиті. 12:3=4(6.).

    Відповідь. 4 банки.

    Під час ознайомлення учнів із задачею на ділення на рівні частини розвязують таку систему задач.

    Задача 1. 8 зошитів роздали чотирьом учням порівну. Скільки зошитів одер жав кожний учень?

    Вчитель читає задачу.

    • Прочитайте умову задачі.
    • 8 зошитів роздали чотирьом учням порівну.
    • Що означає "порівну"?
    • Кожний учень повинен одержати однакове число зошитів.
    • Про що запитується в задачі?
    • Скільки зошитів одержав кожний учень. Одному з учнів вчитель пропонує роздати зошити чотирьом учням.
    • Скільки зошитів треба взяти, щоб кожному учневі дати по одному зошиту?
    • Треба взяти 4 зошити.
    • Візьми, Сергію, 4 зошити і роздай учням по одному. (Учень виконує.)
    • Скільки зошитів ще треба взяти, щоб кожному учневі дати по одному?
    • Треба взяти 4 зошити.
    • Роздай ці зошити кожному учневі, Сергію, по одному.
    • Чи всі зошити роздав Сергій?
    • Сергій роздав всі зошити.
    • Скільки зошитів одержав кожний учень?
    • Кожний учень одержав по 2 зошити.
    • При розвязуванні цієї задачі ми виконали дію ділення. Запишемо: 8 по ділити на 4, буде 2 (Учні записують в зошит: 8:4-2 (з.).)
    • Що означає число 2?
    • 2 зошити одержав кожний учень.
    • Прочитайте відповідь.
    • Кожний учень одержав 2 зошити.

    Запишіть: "Відповідь. 2 зошити".

    Запис у зошиті. 8:4 = 2 (з.).

    Відповідь. 2 зошити.

    Задача 2. 6 помідорів розклали порівну на 2 тарілки. Скільки помідорів на кожній тарілці?

    • Про що говориться в задачі?
    • В задачі говориться про помідори.
    • Що відомо в задачі?
    • В задачі відомо, що 6 помідорів розклали в тарілки.
    • Що ще відомо в задачі?
    • Відомо, що помідори розклали порівну на 2 тарілки.
    • Про що запитується в задачі?
    • Скільки помідорів на кожній тарілці.
    • Візьміть стільки паличок, скільки помідорів розклали в тарілки. Скільки треба взяти паличок?
    • Треба взяти 6 паличок.
    • Що означає кожна паличка?
    • Кожна паличка означає помідор.
    • На скільки тарілок треба розкласти помідори?
    • Помідори треба розкласти на дві тарілки.
    • Розкладіть палички порівну на дві купки (Учні виконують.) Скільки па личок у кожній купці?
    • У кожній купці 3 палички.
    • Скільки помідорів на кожній тарілці?
    • На кожній тарілці 3 помідори.
    • Яку дію виконали?
    • Дію ділення.
    • Запишіть: 6 поділити на 2, буде 3. Прочитайте відповідь.
    • На кожній тарілці 3 помідори.
    • Запишіть: "Відповідь. З помідори".

    Запис у зошиті. 6:2=3 (п.).

    Відповідь. 3 помідори.

    Охарактеризовані методичні прийоми опрацювання простих задач на розкриття конкретного змісту арифметичних дій постали в основі формуючого експериментального дослідження, покликаного удосконалити уміння і навички учнів розвязувати такий тип задач.

    Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі, і в наукових дослідженнях проблема розвязування простих задач, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій, має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми, й висновок підтверджує доцільність нашого вибору теми дослідження, спонукає до розробки питань методики опрацювання даних задач, пошуку шляхів формування вмінь учнів розвязувати такі задачі і завдання як ефективний засіб розвитку мислительних якостей молодших школярів.

    Список використаної літератури

     

    1. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в поч. кл. Тернопіль: Навч. книга Богдан, 2001. 368 с.
    2. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. К.: Рад. школа, 1990. 192 с.
    3. Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. К.: Просвіта, 1971. 376 с.
    4. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розвязувати задачі // Поч. школа. 1988. №11. С. 70-72.
    5. Глушков И.К. Дифференцированная работа над задачами // Нач. школа. 1985. №2. С. 34-35.
    6. Глушков И.К. Составление задач по выражению // Начальная школа, 1995, №12.-с.50-55.
    7. Завізєна Н. Тлумачення індивідуалізованого навчання у психолого-педагогічній літературі // Рідна школа. 1999. №9. С. 5557.
    8. Заїка А., Богданович М. Учням про задачу і процес її розвязування // Початкова школа. 2000. № 11. С. 28-29.
    9. Король Я.А. Розвязування текстових задач різними способами // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Ч. ІІІ. К.-Херсон, 1997. С. 76-78.
    10. Корчевська О.П. Робота над завданнями підвищеної складності з математики в початкових класах. Тернопіль: Підручники і посібн