Династія Ягелонів в Польщі і Чехії в XV-XVI століттях
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
фікувати договір, уже підтверджений султаном, і визнав за краще продовжити хрестовий похід. Дійсно, шанси на перемогу здавалися непоганими і за відсутності сербського контингенту. Очікувалося, що венеціанський флот зашкодить султанові перекинути головні сили з Малої Азії до Європи, а невелике військо короля зможе розбити турків і допомогти візантійському імператорові в його скруті. На жаль Уласло не зміг розпочати свою кампанію так швидко, як планував. Ця затримка і неспроможність християнського флоту зашкодити перевезенню Мурадового війська через Босфор і Дарданелли на європейський берег виявилися фатальними для походу короля [ 22,49].
Таким чином після смерті Уласло І 10 листопада 1444 року і повернення Яноша Хуньяді в країну Державні збори в кінці квітня початку травня в 1445 році визнали королем малого Ласло V, виразив надію, що Фрідріх ІІІ звільнить його разом з короною. В противному випадку, передбачалось обрання нового короля. Угорські феодали два рази безуспішно звертались до Фрідріха ІІІ з проханням про звільнення Ласло V.
В першій половині червня 1446 року Державні збори, виходячи з признання Ласло V королем, вирішило замінити стару форму державної влади на нову. Правителем одностайно обрали Яноша Хуньяді, який мав виконувати свої функції від імені Ласло V до його повноліття і звільнення від опіки Фрідріха ІІІ. 1 вересня 1452 року Фрідріх ІІІ передав короля Ласло V Ульрику Цілеї. В кінці грудня 1452 року Янош Хуньяді зявився до короля у Відень і склав свої повноваження правителя.
2130 січня 1453 року в Пожоні на Державних зборах Ласло V приніс присягу, яка зобовязувала виконувати викладені письмово побажання магнатів і дворян. Вже в грудні Янош Хуньяді був призначений головним капітаном країни і розпорядником королівських доходів. Але малолітній Ласло V залишався у владі ліги Цілеї Гараї. 28 жовтня 1453 року Ласло V коронували ще й як короля Чехії. Більшу частину свого правління (він помер 23 листопада 1457 року в Празі) Ласло V прожив в Відні та Празі.
Після Ласло V на угорському троні мінялись один за одним угорські феодали, таке становище тривало аж до 1490 року коли Державні збори нарешті обрали представника Ягелонської династії Уласло ІІ (1490-1516), котрий був коронований 28 вересня 1490 року. Уласло являвся одночасно і королем Чехії, з якою Угорщина тепер була обєднана особистою унією. При своєму обранні Уласло підписав пропоновані Державними зборами умови, які передбачали збереження „старих привілей” пануючого класу. Уласло ІІ зобовязався також підписати декрет, який розробили магнати та дворяни до його коронації.
Крім Уласло ІІ, на угорський трон претендував син Фрідріха ІІІ Максиміліан І, обраний в 1486 році римським королем, і польський герцог Ян Альбрехт Ягелон. Максиміліан захопив після смерті Матяша Відень, Вінернейштадт і Нижню Австрію. Маючи підтримку магнатів Задунавя і Славонії, Максиміліан вторгся в вересні 1490 року в Угорщину, зайняв Сопрон, Кесег, Загреб, Веспрем. 16 листопада йому вдалося захопити Секешфехервар, населення якого здійснило опір Максиміліану. В грудні 1490 року Максиміліан вимушений був покинути Угорщину. Але заключний в Пожоні 7 листопада 1491 року від імені Уласло і угорськими сановниками єпископом Тамашем Бакоцем, магнатом Імтваном Баторі мирний договір з Максиміліаном і імператором Фрідріхом ІV, містив тяжкі для Угорщини умови: відмова від австрійських володінь і Відня, контрибуція в 100 тисяч флоринів, визнання за Максиміліаном прав наступника угорської корони у випадку відсутності в Уласло ІІ сина.
7 березня 1492 року, не дивлячись на різку опозицію дворянства, Державні збори схвалили Пожонський договір. Встановлення миру на західних кордонах було необхідно для ліквідації небезпеки з боку Польщі, звідки 21 червня 1490 року вторглось військо претендента на угорську корону Яна Альберта. На бік польського герцога перейшов воєначальник Балаш Мадяр. Уласло ІІ підтримали Іштван Заполяї, єпископ Тамаш Баком, Іштван Баторі та інші світські і церковні магнати. У вересні 1490 року владу Уласло ІІ визнав Янош Корвін.
Ян Альберт захопив Єперєєш і осадив Кашму. Зимою 1490 1491 років Уласло ІІ за допомогою „чорного війська” найманців вдалось звільнити від осади Кашму. В 1492 році було відбито друге вторгнення Яна Альберта і він відмовився від претензій на угорський престол. Відносини Уласло ІІ з іншими Ягелонами були врегульовані на їхньому сімейному зїзді в Лече в квітні 1494 року.
Період 1490-1526 року для Угорщини став новим етапом економічного і політичного посилення класу феодалів, які в 90-і роки ХV початку ХVІ століття максимально використовують свою безпосередню участь в державному управлінні. Для закріплення своєї влади вони використовують законодавчі акти. Декрет 1492 року розповсюджував на жителів містечок обовязок внесення девятини натурою. Закони 1495 і 1504 років закріпили погіршення умов виводу селян. Відбувається посилення економічних та політичних позицій малих та середніх феодалів не лише по відношенню до селян, але і до магнатів, короля і держави. На новому етапі свого соціально-політичного і економічного посилення (1490 1526) дворяни змінили відношення до питання про самостійність королівської влади. Вони відчули себе достатньо сильними, щоб вже самостійно, без союзу з королем, протистояти баронам і прелатам.
Результатом такої позиції дворян і магнатів було обрання Уласло ІІ на умовах, які значно обмеживши королівську самостійність. Відмовивши королю в сплаті однофлорінового податку, феодали залишали його без засобів для утри?/p>