Джерела i основнi риси права в украСЧнi першоСЧ половини 19 вiку, та початок 20 в.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
КРИМСЬКИЙ РЖНСТИТУТ ЭКОНОМРЖКИ ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА.
Реферат на тему:
тАЬ ДЖЕРЕЛА РЖ ОСНОВНРЖ РИСИ ПРАВА В УКРАРЗНРЖ ПЕРШОРЗ ПОЛОВИНИ 19 ВРЖКУ, ТА ПОЧАТОК 20 В.тАЭ
Виконував Карпов С.А.
Преревырив Лютий А. Д.
ПЛАН:
1. КОДИФРЖКАЦРЖЯ ПРАВА.
2. СУД РЖ ПРОЦЕС
2.1 СУДИ В УКРАРЗНРЖ ПРЖСЛЯ СУДОВОРЗ РЕФОРМИ 1864 РОКУ.
3. ЦИВРЖЛЬНЕ ПРАВО.
4. КРИМРЖНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО.
5. АДМРЖНРЖСТРАТИВНЕ ЗАКОНОДАВСТВО.
6. ВИСНОВОК.
7. СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ.
1. КОДИФРЖКАЦРЖЯ ПРАВА.
Правовим актам УкраСЧни поталанило бiльше, нiж державним iнститутам. Якщо останнi були повнiстю Лiквiдованi в кiнцi XVIII ст., то III Статут Великого князiвства Литовського, магдебурзьке i мiiеве звичаСФве право продовжували дiяти в Полтавськiй, Волинськiй, КиСЧвськiй i Подiльськiй губернiях. У той же час царизм намагаСФться поширити на украСЧнськiй землi загальноросiйське законодавство. Для цього була використана кодифiкацiя права, що розпочалася в Росiйськiй iмперiСЧ на початку XIX ст.
Загальне керiвництво кодифiкацiйними роботами здiйснював тодi М.Сперанський. УкраСЧнську кодифiкацiйну комiсiю очолив граф П.Завадський. Використання III Статуту 1588 року було пiдтримано виданням у Петербурзi в 1810 роцi на росiйськiй модi покажчика до нього пiд назвою "Ручной словарь, или краткое содержание польских й литовских законов, служащих руководством в судебньых тяжбах всякого рода, собранных для употребления в присутственных местах и литовских провинций". В 1811 роцi було надруковано текст III Статуту на росiйськiй i польськiй мовах. Той факт, що переклад здiйснювався по польському виданню 1786 року, говорив, що в Росiйськiй iмперiСЧ не знали або не хотiли знати походження Статуту як памятки права литовського, украСЧнського i бiлоруського народiв i аж нiяк не польського. Цей текст Статуту i був дiючим джерелом права до розповсюдження на УкраСЧну законiв росiйськоСЧ iмперiСЧ. Що ж до джерел магдебурзького права, то СЧхня доля була вирiшена указами Сенату про припинення дiСЧ цього права в УкраСЧнi, за винятком КиСФва, в 1827 роцi, а через вiсiм рокiв i в КиСФвi.
Визначена урядом програма роботи кодифiкацiйноСЧ комiсiСЧ ("Комиссии составления законов") передбачала кодифiкацiю загальноiмперського i мiiевого права. Офiцiйним приводом для кодифiкацiСЧ мiiевого права була необхiднiсть систематизацiСЧ норм, що дiяли в УкраСЧнi.
Рiшення цiСФСЧ проблеми було покладено на три експедицiСЧ кодифiкацiйноСЧ комiсiСЧ. Перша експедицiя працювала над кодифiкацiСФю основ права РосiйськоСЧ iмперiСЧ в цiлому; друга над кодифiкацiСФю права окремих мiiевостей; третя редагувала розробленi проекти кодексiв.
Над кодифiкацiСФю права УкраСЧни в складi другоСЧ експедицiСЧ з 1804 по 1808 рiк працювали двi групи. Перша, яку очолював А. Повстанський, розробляла право Правобережжя (ВолинськоСЧ, КиСЧвськоСЧ i ПодiльськоСЧ губернiй) друга, пiд керiвництвом Ф. Давидовича, Лiвобережжя (ПолтавськоСЧ i ЧернiгiвськоСЧ губернiй). Задачами кодифiкацiСЧ було приведення мiiевих норм у вiдповiднiсть iз загальвоiмперським законодавством, а також складання зводiв (статутiв) для лiвобережних i правобережних губернiй, в яких зберiгались би тiльки тi вiдмiнностi, небхiд-нiсть яких визначалась мiiевими особливостями.
Пiдсумком роботи групи А. Повстанського був проект пiд назвою "Свод местных законов губерний й областей, присоединенных от Польши". Група Ф. Давидовича пiдготувала "Собрание гражданских законов, действующих в Малороссии" ("Собрание малороссийских прав").
Цi проекти буди результатом першого етапу роботи експедицiСЧ. Вони мiстили дiючi в УкраСЧнi норми. Майже все "Собрание малороссяйских прав" споряджено покажчиком джерел. РЖз 1255 статей 515 мають посилання на III Статут, 457 на Саксонське зерцало, 224 -- на хельмс
ьке, 58 на магдебурзьке право, всi iншi на правовий звичай. Фактично "Собрание малороссийских прав" де перший проект цивiльного кодексу УкраСЧни. В ньому ми бачимо норми Права, якi дiяли в Полтавськiй i Чернiгiвськiй губернiях на початку XIX ст. Проект складався з 3 частин, 5 книг, 42 роздiлiв, 1377 параграфiв (статей). Його не було офiцiйно затверджено, але вiн широко використовувався практиками.
У 1809 роцi кодифiкацiйну комiсiю було подiлено на 6 вiддiлiв. Останньому (шостому) було доручено складання зводiв законiв для украСЧнських губернiй. З початком росiйсько-французькоСЧ вiйни кодифiкацiйнi роботи були призупиненi.
У 1826 роцi Комiсiя складання законiв була перетворена в другий вiддiл царськоСЧ канцелярiСЧ, i роботу з кодифiкацiСЧ права було поновлено. Керiвництво кодифiкацiйними роботами було знову покладено на М. Сперанського. Результатом кодифiкацiйних робiт стало пiдготовлене в 1830 роцi "Повне зiбрання законiв РосiйськоСЧ iмперiСЧ" i "Звiд законiв РосiйськоСЧ iмперiСЧ" (1833 року).
В той же час в 18301833 роках спецiальною групою у складi другого вiддiлу пiд керiвництвом РЖ. Даниловича було пiдготовлено "Звiд мiiевих законiв захiдних губернiй" (Правобережжя УкраСЧни i Бiлоруси). У 1838 роцi проект Зводу було затверджено Державною радою. По змiсту це був збiрник матерiал?/p>