Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?шують доступ на величезнi ринки розвинених краСЧн, не говорячи вже про внутрiшнiй украСЧнський ринок.
Крiм того, треба визнати, що, незважаючи на особливу актуальнiсть для УкраСЧни iснуючих проблем, iдеологiя сталого розвитку не набула в УкраСЧнi достатнього поширення i не знайшла належного вiдображення нi у суспiльнiй думцi, нi у державнiй полiтицi, нi у господарськiй практицi.
Зокрема, навiть тi законодавчi акти, якi приймаються у Верховнiй Радi вищому законодавчому органi держави, i направленi на пiдтримку нацiонального виробника, малого та середнього бiзнесу, не завжди мають пiдтримку з боку владних структур i втiлюються в життя.
Також необхiдно розглядати i приймати економiчнi, соцiальнi, технологiчнi i екологiчнi рiшення з урахуванням необхiдного СЧх увязування в СФдину комплексну систему розвитку на основi перспективноСЧ стратегiСЧ УкраСЧни ХХРЖ столiття.
Сучасне державне будiвництво не можливе без усвiдомлення того, що вiдбуваСФться в свiтi, без розумiння всiх тенденцiй свiтового розвитку, без зрушення в свiтоглядних та цiннiсних орiСФнтирах. А недостатнiй рiвень поiнформованости всiх верств населення про характер iснуючих проблем та архаСЧчно-iндустрiальна суспiльна свiдомiсть не сприяСФ формуванню соцiального замовлення на якiсно нову стратегiю розвитку, спрямовану в майбутнСФ.
В рештi решт, маСФ бути визначена нацiональна стратегiя розвитку суспiльства, що базуСФться на збалансованостi економiчних, соцiальних та екологiчних чинникiв. Також потрiбно широке залучення громадськости та бiзнесу до процесу прийняття рiшень i практичноСЧ дiяльности у цiй сферi, бо активна участь у цiй справi на паритетних засадах усiх секторiв суспiльства СФ одним iз вирiшальних чинникiв сталого розвитку краСЧни.
Нажаль, поки що правлячi кола УкраСЧни, що в бiльшостi своСЧй представленi колишньою радянською номенклатурою, упродовж рокiв незалежности проявили свою абсолютну нездатнiсть успiшно вирiшити завдання мобiлiзацiСЧ суспiльства для край необхiдноСЧ модернiзацiСЧ та переходу до економiчного розвитку, i навiть осягнути та сформулювати цю стратегiчну перспективу.
Без досягнення загальнонацiонального консенсусу та негайного прийняття вiдповiдних державних рiшень УкраСЧна вже в близькiй перспективi може зiткнутися з важко вирiшуваними проблемами, якi можуть поставити пiд загрозу СЧСЧ iснування як незалежноСЧ держави.
Державотворчi процеси, що вiдбуваються в УкраСЧнi сьогоднi, зокрема подiСЧ осенi 2004 року, коли вiдбулась так звана помаранчева революцiя, i подальше розмежування суспiльства, неможливiсть, або скорiше небажання представникiв деяких полiтичних сил сконсолiдувати краСЧну, а iнодi спецiально спрямоване розшатування суспiльства, навязування неприйнятноСЧ iдеологiСЧ, спроби змiнити iсторичне минуле, пiдмiна понять та принципiв, штучне роздмухування мовноСЧ проблеми все це лише гальмуСФ i уповiльнюСФ i без того досить примарний розвиток УкраСЧни, додаСФ ще бiльше соцiально-економiчних проблем, дестабiлiзуСФ ситуацiю в державi, дiлить суспiльство за географiчно-полiтичною ознакою.
Проблема нацiонального виживання з урахуванням сучасних свiтових тенденцiй, i в першу чергу ТСлобальноСЧ тенденцiСЧ до переходу на засади сталого розвитку, маСФ стати домiнуючою в державнiй полiтицi на найближчу та довгострокову перспективи.
Водночас, адаптацiя до украСЧнськоСЧ специфiки, запровадження новiтнiх наукомiстських технологiй в виробництвi, державне управлiння на демократичних засадах, вироблення адекватноСЧ стратегiСЧ розвитку краСЧни в ХХРЖ столiттi дасть надiйнi дороговкази в майбутнСФ. Практичне ж впровадження цiСФСЧ стратегiСЧ дозволить не лише обСФднати наявнi в суспiльствi та державi ресурси для подолання iснуючоСЧ економiчноСЧ та полiтичноСЧ кризи, а й надасть процесу реформ в УкраСЧнi та модернiзацiСЧ СЧСЧ економiки осмисленого i перспективного характеру.
Зрештою, саме перехiд до стратегiСЧ сталого розвитку дозволив би УкраСЧнi вписатися в сучасний свiтовий i цивiлiзацiйний процес та визначив би СЧСЧ мiiе в майбутньому свiтi в когортi його провiдних нацiй.