Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ерш за все економiчних, коли з полиць магазинiв зник товар, продукти, почався тотальний дефiцит. Але вже тодi стало зрозумiло, що Радянський Союз не може надалi iснувати i край необхiдно було здiйснити перехiд вiд статусу СоюзноСЧ Республiки з обмеженим суверенiтетом до статусу самостiйноСЧ держави. УкраСЧна вибрала мирний еволюцiйний шлях утвердження своСФСЧ державностi. Вiн передбачав реформування iснуючих органiв влади i утворення нових, якi вiдповiдали б потребам незалежноСЧ держави.
За короткий перiод iснування незалежноСЧ УкраСЧни було прийнято значну кiлькiсть найважливiших законодавчих актiв. РЖ найважливiшим пiдсумком законодавчоСЧ дiяльностi стало прийняття 28 червня 1996 року Основного Закону УкраСЧнськоСЧ держави КонституцiСЧ.
Прийняття КонституцiСЧ завершило стадiю невизначеностi в побудовi нашоСЧ держави, а також заклало основи для СЧСЧ становлення як демократичноСЧ, соцiальноСЧ, правовоСЧ держави. Однак процеси державного будiвництва в УкраСЧнi ще продовжуються, бо, як показуСФ iсторичний досвiд, у всiх без винятку краСЧнах вони займали досить тривалий вiдрiзок часу. ЗалишаСФться невирiшеним цiлий ряд економiчно-полiтичних i соцiальних проблем, якi поки що не мають свого практичного i законодавчого вирiшення.
УкраСЧна, здобувши незалежнiсть, отримала iсторичний шанс побудувати свою новiтню, сучасну державу та iнтеТСруватися до постiндустрiальноСЧ цивiлiзацiСЧ, що наразi починаСФ формуватися у провiдних краСЧнах свiту. На жаль, доводиться констатувати, що УкраСЧна, успадкувавши вiд минулого комунiстичного режиму архаСЧчно-iндустрiальну суспiльну свiдомiсть, неефективну ресурсомiстку, енергоСФмку економiку та вкрай занедбане довкiлля, за роки незалежностi не змогла подолати негативнi тенденцiСЧ свого попереднього розвитку. Навпаки, посилюСФться невiдповiднiсть мiж iнтересами краСЧни та СЧСЧ економiкою, яка дедалi менше працюСФ на суспiльство, орiСФнтуючись переважно на виробництво сировинних продуктiв, а СЧСЧ ресурсоСФмнiсть, затратнiсть i екологiчна шкiдливiсть навiть зростають. Водночас, краСЧна скотилася в глибоку й затяжну економiчну кризу, що супроводжуСФться виникненням нових небезпечних соцiальних проблем, таких як величезне соцiальне розшарування суспiльства та масова бiднiсть населення.
Такий розвиток нашоСЧ краСЧни абсолютно несумiсний iз сучасними тенденцiями в розвинених краСЧнах свiту та ще бiльше вiдкидаСФ УкраСЧну на узбiччя свiтових процесiв.
УкраСЧна як краСЧна iз перехiдною економiкою маСФ одночасно вирiшувати складнi завдання iнтеТСрацiСЧ в свiтову економiку та впровадження принципiв сталого розвитку. ОстаннСФ десятилiття характеризувалося прискореною ТСлобалiзацiСФю свiтовоСЧ економiки, передусiм у галузях свiтовоСЧ торгiвлi, iнформацiйних технологiй, iноземних iнвестицiй та ринку капiталу. ТРлобалiзацiя надаСФ новi можливостi для досягнення сталого розвитку, але водночас створюСФ i новi проблеми. Вплив ТСлобалiзацiСЧ на краСЧни, що розвиваються, та краСЧни з перехiдною економiкою СФ нерiвномiрним.
Економiчнi показники УкраСЧни виглядають дуже невтiшно та свiдчать, що СЧй наразi не вдалося скористатися перевагами ТСлобалiзацiСЧ, i вона поки що залишаСФться поза сферою СЧСЧ позитивiв. Глибока структурна деформацiя та величезнi цiновi диспропорцiСЧ, технологiчне вiдставання бiльшости галузей, успадкованi з часiв СРСР, призвели до значних проблем при входженнi УкраСЧни до системи свiтового господарства, що посилилися iз наростанням процесу ТСлобалiзацiСЧ.
В результатi, за перiод 1991-2009 рр. значно скоротився реальний ВВП, рiзко вирiс зовнiшнiй борг УкраСЧни. Розвиток зовнiшньоСЧ торгiвлi упродовж рокiв незалежностi був доволi бурхливим, але в результатi питома вага експорту товарiв i послуг в ВВП сягнула понад 50%, що СФ характерним для краСЧн iз експортно-орiСФнтованою економiкою. Однак це вiдбулося передусiм за рахунок занепаду внутрiшнього ринку i споживання та створило небезпечну залежнiсть економiки УкраСЧни вiд конюнктури свiтових ринкiв. Що i мало негативнi наслiдки для УкраСЧни пiд час свiтовою кризи 2008-2009 рр. Крiм того сформувалася яскраво виражена сировинна спрямованiсть експорту, що суттСФво знижуСФ його ефективнiсть, вiдбувся занепад високотехнологiчних галузей промисловостi. Частка матерiало- та енергомiстких галузей в украСЧнському експортi сягнула близько 60%, причому 40% вiд усього експорту припадаСФ на продукцiю лише однiСФСЧ галузi - чорноСЧ металургiСЧ, яка i даСФ основнi валютнi надходження в державi. Структура експорту продовжуСФ погiршуватися i далi, що ставить економiку УкраСЧни в ще бiльшу залежнiсть вiд зовнiшнiх чинникiв i може загрожувати нацiональнiй безпецi держави.
Водночас, збiльшення фiнансових можливостей саме цих галузей (завдяки надходженням вiд експорту) породжуСФ перерозподiл на СЧх користь енергетичних, сировинних та фiнансових ресурсiв, при тому що СЧх зростання фактично не створюСФ позитивного впливу на iншi галузi. Крiм того, за рахунок цих, по сутi, монопольних галузей, в УкраСЧнi формуСФться олiгархiчно-кланова, напiвкримiнальна система влади, яка випливаСФ iз тiсноСЧ спiвпрацi мiж представниками державноСЧ влади та власниками найбiльших, найпотужнiших пiдприСФмств, заводiв, фабрик. Тим самим влада перетворюСФться на частину загальнодержавноСЧ олiгархiчноСЧ структури, яка частково або повнiстю знаходиться пiд впливом СЧСЧ iнтересiв. При цьому iнтереси робочого класу, працiвникiв села, пенсiонерiв, безробiтнiх та iнших соцiально-незахищених верств населення взагалi не враховуються. Тим самим збiльшуСФться с?/p>