Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?, або якби був у справах з нашої державної служби у ворожих руках, або його було б відправлено нами із посольством.
А якби хто через лист, а не особисто, взяв у нас, господаря, або панів радних судей або межових для визначення кордонів земельного володіння, а іншу сторону особисто не було б сповіщено і у призначений рок вона була відсутня, то той, хто порушує справу, має взяти від суддів лист за дванадцять тижнів до розгляду справи і сповістити іншу сторону, щоби вона до того року підготувалася найкращим чином і не відмовлялася тим, що до того року не підготувалася; і мусить відповідати, як на завитому року.
8. Якби хто кому зіпсував кордон або межу
Якби шляхтич зіпсував кордон володінь іншого шляхтича або спалив його, насильно вирубав або як-небудь інакше зіпсував і це було б доведено, тоді порушник мусить заплатити скривдженому дванадцять рублів грошей; а якби перепахав межу, тоді три рублі і стільки ж штрафу. Якщо ж він вважав би, що цей кордон або цю межу встановлено неправильно, йому у збиток, то він мусить заперечувати це у суді, а не допускати насильства. А якби селянин селянину це зробив, то селянину один рубль грошей і стільки ж штрафу. А, крім того, зіпсовані ним кордон або межу мусить виправити, як було. А якби той кордон чи межу він вважав несправедливими, то повинен це через суд заперечувати, а не насильством.
9. Про спільний ліс і про просіки
Також постановляємо: якби хто спільно володів лісом, тоді мусить кожний з боку свого поля робити собі просіки, але вони не мають заходити з боку лісу, а як зіткнуться сокири, там і буде кордон. Проте, якби один був сильніший і прорубав більше за іншого, а той вбачав би в цьому для себе збиток і притягнув би його до суду, то суд мусить послати на місце для огляду; тоді той мусить віддати лісу стільки, на скільки більше він вирубав, нехай навіть і не такого гарного, поки той не зрубає стільки ж. А коли той другий порубає ліс, якого йому бракувало, і ним буде вирубано стільки ж, скільки тим, тоді мусять поділити до дрібниць порівну і поганий, і гарний ліс. А якби той, хто нарубав більше, не мав лісу, щоб відвезти іншому, мусить те, що він нарубав, поділити порівну.
10. Якби кордоном між маєтком була річка
Якби між якимись родовими маєтками замість кордону була річка, яка з часом сама б змінила свій напрям, залишивши старе річище, то кордон між цими маєтками має проходити старим берегом; а кожен має право користуватися половиною річки як для ловлі риби, так і для здобуття інших прибутків. А якби хто навмисне перекопав річку у збиток своєму сусідові, а сусід притягнув би його до суду і довів би це, то суд мусить постановити, щоб відповідач терміново повернув річку у попередній стан і відшкодував сусіду збитки у бобрових гонах та інші.
11. Якби хто затопив своїм ставком інший ставок або луки
Якби хто у своєму родовому маєтку мав річку у повному своєму володінні, тобто обидва її береги, і на ній поставив загати і млини і тим затопив би сусідні млини, які стоять вище за течією, то мусить взяти від властей вижа і з вижем спустити воду і відшкодувати потерпілому спричинену шкоду у відповідності до обґрунтованих доказів. А якби затопив луки без дозволу того, кому вони належать, то мусить дати натомість другу ділянку луків; якщо потерпілий погодився на це, то відповідач мусить так держати воду, щоб вона не псувала чужі луки або не затоплювала млин, який стоїть вище за течією.
А якби хто володів половиною річки, або хоча б мав річку у повному своєму володінні, але гатив греблю до чужого берега, або затопив луки без дозволу сусіда, а сусід зруйнував греблю, то він не мусить платити за зруйноване, тому що ніхто не має права без дозволу підводити греблю до чужого берега або робити ставок.
12. Якби хто хотів розширити свій став до чужого берега
Також якби хто хотів підвести до чужого берега став або затопити, або викосити чужі луки, або порубати ліс, або зорати поле, то потерпілий мусить послати відповідачеві вижа і заборонити це під загрозою застави; цю справу має бути розглянуто в суді так само, як це позначено у попередньому артикулі.
13. Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути заборонено вижем, щоб під загрозою застави не вивозив врожаю до рішення суду
Також, якщо хто посіє на чужій землі жито, то той, хто заявить, що земля його, мусить взяти від властей вижа у тому повіті, в якому мешкає і має заборонити йому під заставою на нас, господаря, і на врядника, щоб той не звозив це жито додому, а скосив його, залишивши на тій землі до суду; і, встановивши рок, від обох сторін мають виїхати межові. А якби той, хто наклав заборону, довів у суді, що той посіяв жито на його власній землі, то як земля, так і врожай мають бути залишені йому. Але якби той всупереч вказаній вище заяві, не діждавшись суду, скосив це жито і звіз його додому, тоді він мусить заплатити заставу і за жито з навязкою. Якщо ж хто буде сіяти на власній землі, а інший йому це заборонить, але не доведе в суді, що це земля його, такий мусить сам заплатити заставу у нашу господарську скарбницю і відшкодувати збитки тому, чия земля. А шкодою вважати таке: якщо згнило чиє-небудь жито внаслідок заборони його звезти; або ж той, хто привіз межового і витратив гроші на його поїздку, але не обґрунтував у суді своїх претензій, мусить сплатити потерпілому за все жито і відшкодувати збиток. А застава має бути у перелічених нижче випадках така: якби хтось захотів спричинити шкоди іншому порушенням кордону, то має бути застава нам, господарю, сто рублів, а державці дванадцять рублів; а якби