Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Информация - История
Другие материалы по предмету История
опи грошей, а за бджолину сімю, в якої мед вибраний, по пятнадцять грошей.
У Слуцькому списку далі йдуть артикули, які відсутні у Дзялинському списку:
18. Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду насильством навмисно вчинив, або [дерева] рубав, якщо шляхтич шляхтичу, тоді має заплатити йому за насильство дванадцять рублів грошей, а збитки відшкодувати за віз дерева по вісім грошей. А якби мужик мужику гай насильно порубав і збитки вчинив, тоді має заплатити по три рублі грошей так, якби йому межу переорав, і відшкодувати збитки. А якби хто по-злодійські кому порубав, боярину або мужику, а його з порубаним деревом було спіймано і те вилучено, тоді має платити як за життя своє. А якби його самого не було спіймано, а порубане дерево було вилучене, тоді за кожне дерево, яке годилося б на будівництво як для кліті, так і для хати, по дванадцять грошей; а яке буде годитися як на оглоблі так і на дрова, по шість грошей.
19. Хто кому сад покраде
Якщо хто у шляхтича сад покраде, і на нього буде показано або з краденим спіймано, той має заплатити дванадцять рублів грошей, а мужику три рублі грошей.
20. Про оцінку землі
Також постановляємо: коли б ми самі, або Пани-Рада наші послали оцінювати маєтки у якій-небудь справі, тоді мають оцінювати таким чином: служба людей десять коп грошей, пустощі пять коп грошей, на землях присадибних діжка землі з перегноєм півкопи грошей, а без перегною двадцять пять грошей, на сіножатях за віз сіна по пятнадцять грошей; а бори і ліси придатні як для пашні так і сіножаті, мають таким же чином оцінюватися; а пущі мають оцінюватися з урахуванням цінності і користі землі, на скільки земля і пуща корисними будуть.
Розділ ДВАНАДЦЯТИЙ ПРО ГРАБЕЖІ І ПРО НАВЯЗКИ
1. Якби хто захопив або пограбував стадо господарське, або князівське, панське і земянське і щось із цього стада заморив
Теж постановляємо: якби хто захопив або пограбував стадо наше або князівське і панське, або земянське і заморив кобилу або жеребця, тоді за жеребця доброго нашого десять коп грошей, а за кобилу пять коп грошей. А якби хто із стада панського або земянського жеребця або кобилу викрав, тоді за жеребця пять коп грошей, а за кобилу три копи грошей.
Також, якби ніхто жеребця нашого або земянського не торгував, тоді та сума має бути стягнута. А якби хто хотів його купити і запропонував якусь суму, то у випадку викрадення жеребця має бути стягнута та сума. А якби було викрадено кобилу з табуна, що не була ще у бороні, або не возила дрова, то має бути сплачено стільки, скільки позначено вище; якщо ж було вкрадено кобилу, яка працювала на подвірї, то пятдесят грошей. Стосовно ж мужицької робочої кобили або свійського жеребця, то пятдесят грошей. Проте, якби робочу кобилу було куплено, то має бути заплачено стільки, скільки за неї було дано. Також якби було вкрадено жеребця, хоча і свійського, якого хто-небудь торгував і пропонував за нього певну суму, то у відповідності до доказів мусить бути заплачена ця сума.
2. Якби хто пограбував чиє стадо на своїй землі, або на землі власника стада, або на місці потрави
Якби хто пограбував дике стадо на землі власника стада або на своїй землі, або на чиїйсь, або на місці потрави, то у відповідності до викладеної нижче постанови мусить заплатити за насильство і відшкодувати шкоду, яка могла би бути спричинена стаду, тому що не мусить захоплювати стадо за потраву, хоча і застав би його на місці потрави, але повинен відігнати стадо до його володаря, а потраву має показати стороннім людям; після цього за потраву мусить заплатити той, чиє стадо завдало шкоди.
3. Якби хто над шляхтичем або шляхтянкою грабіж вчинив
Також постановляємо: якби хто над шляхтичем або шляхтянкою грабіж вчинив: украв їхніх коней біля костелу або на торгу, або в полі, або в бору, і хоча ніякого бою не вчинив, а власника коня або його слуги при цьому не було, або взяв би коня у присутності слуги, або випряг з возу і це було б певним чином доведено, то той, хто вкрав коня, мусить заплатити потерпілому дванадцять рублів грошей, як ніби-то заподіяв поранення шляхтичу або шляхтянці.
4. Про грабіж коня панського, дворянського або шляхетського
Ми забороняємо захоплення панського, дворянського або шляхетського коня без дозволу влади. А якби хто без дозволу у князя або пана захопив коня, той мусить коня конем навязати.
5. Якщо хто пограбує чию людину
Також якби шляхтич у чиїхось селян на торгу або біля церкви, або у полі, або десь в іншому місці захопив самосудом коней або скотину, а потерпілий звернувся би до суду і навів докази, що той у нього захопив, тоді спочатку обвинувачений згідно з вироком суду мусить дати потерпілому навязку три рублі і повернути захоплене, а потім вже відшкодовувати з нього, що належить. А якби той, у кого вкрали, не втримався і, не порушуючи справи у суді, у свою чергу вкрав би у кривдника, то він втрачає своє право на навязку, а тому, у кого вкрав, повинен повернути крадене із навязкою.
6.Навязка селянину і селянці
Також встановлюємо розмір навязки за кожну річ. Перш за все навязка селянину. Якщо хто спіймає чужого селянина і тримає його в себе, навязка пятдесят грошей, а селянці рубль грошей, паробку півкопи грошей, а невільниці копа грошей.
7.Навязка за невільну челядь
Також якби чия челядь утекла, а її хазяїн оголосив розмір винагороди за спіймання утікачів і, вирушивши в погоню, знайшов би свою челядь у кого, т