Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
орів сумарної дії різних факторів суспільного буття: економічних, соціальних, політичних, правових, національних. Враховуючи весь спектр аспектів, які виявляються і переплітаються у змісті поняття зайнятість, його можна визначити як сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, повязаних із забезпеченням працездатних індивідів робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходу.
1.2 Взаємозвязок зайнятості населення та ринку праці в системі ринкової економіки
Входження індивідів у систему економічних звязків і господарських відносин завжди опосередковується певними інституціями, роль яких визначається сутнісними особливостями та характером економічної системи суспільства. Персоніфікація власності на засоби виробництва та робочу силу різними власниками зумовила появу ринкового механізму залучення робочої сили в систему суспільного виробництва та його організаційного оформлення в ринок праці.
Перевагами ринку праці порівняно з його антиподами різновидами позаекономічного примусу до праці стало гарантування певної незалежності кожного індивіда, реалізація ним своїх економічних прав щодо використання власної робочої сили при одночасному ефекті у вигляді раціонального розподілу наявних ресурсів та найповнішого задоволення потреб суспільства.
РИНОК ПРАЦІЯк економічна категорія виражає сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу специфічного товару робочої силиЯк економічне явище є системою економічних механізмів, суспільних норм та інститутів, що регулюють рух робочої сили та її використанняРис. 1.1 Ринок праці як економічна категорія і економічне явище
З розвитком суспільства умови функціонування ринку праці значно розширилися. Сучасний ринок праці, крім належності робочої сили та засобів виробництва різним власникам, передбачає:
наявність єдиного правового поля для вільного переміщення населення та вільного вибору виду діяльності;
розвинуту систему бірж праці та інформації про вільні робочі місця;
наявність ринку житла;
існування розвинутого ринку освітніх послуг;
державне регулювання ринку праці [10, c. 74].
Ринок праці більшою мірою, ніж інші ринки реагує на вплив інституційних факторів, що зумовлює його структуру та механізм функціонування (рис. 1.2).
Рис. 1.2 Субєктно-обєктна структура ринку праці
Субєктами ринку праці є наймані працівники як власники, носії та продавці товару "робоча сила" і роботодавці як її покупці.
Обєкт купівлі-продажу робоча сила є специфічним товаром, який:
не відчужується від власника в процесі купівлі-продажу, оскільки є іманентною властивістю свого носія;
не знищується в процесі його використання, але для свого відтворення потребує додаткового споживання життєвих благ;
кількісно та якісно не може бути абсолютно однаковим у різних індивідів;
оплачується роботодавцями після його використання протягом певного часу;
потребує юридичного оформлення умов свого використання, яке здійснюється у формі трудового договору (контракту).
Поряд із загальним інституційним середовищем ринок праці зазнає значного впливу специфічних інститутів: профспілкового руху, методів та ступеня участі держави у регулюванні трудових відносин, традицій соціального партнерства, що історично склалися в країні. Це певним чином позначається і на механізмі встановлення рівноваги на ринку праці [12, c. 56].
Механізм функціонування ринку праці відображає взаємодію попиту і пропозиції на робочу силу, які врівноважуються її ціною заробітною платою.
Процес формування попиту на робочу силу безпосередньо визначається речовим фактором виробництва та опосередковано відображає вплив інших детермінант:
чисельності покупців робочої сили та їхніх грошових доходів, що реально можуть бути інвестовані в трудові ресурси;
можливості певної взаємозамінності живої праці й знарядь праці залежно від рівня цін на них;
продуктивності праці й ринкової вартості (ціни) створюваного нею товару.
Названі детермінанти впливають на процес формування попиту на робочу силу.
Величина попиту як платоспроможної потреби в робочій силі безпосередньо визначається рівнем ціни чи заробітної плати. Залежність між ними має зворотний характер.
На формування пропозиції робочої сили впливають:
чисельність населення, його вікова і статева структура, міграційна активність;
професійно-кваліфікаційні характеристики сукупної робочої сили;
вартість засобів існування, необхідних для забезпечення працездатності людини, та задоволення потреб непрацюючих членів сімї;
рівень і якість життя;
мотивація до праці;
звички, традиції, культура, релігія;
державне регулювання ринку праці і вплив профспілок.
Величина пропозиції також визначається рівнем ціни робочої сили як товару, але, на відміну від величини попиту, ця залежність має прямий характер.
Основним регулюючим інструментом ринкового розподілу робочої сили є ціновий механізм. Як ринкова ціна заробітна плата врівноважує попит і пропозицію робочої сили. Водночас вона відображає ситуацію на ринку праці, досягнутий баланс інтересів між підприємцями, найманими працівниками, державою та профспілками.
Разом з тим, заробітна плата займає особливе місце в ціновому ряду. Нині вона розглядається як дохід, величина якого не повинна опускати