Грошово-кредитнi iнструменти як засiб економiчного зростання
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?онетарноСЧ полiтики, СЧСЧ вiдмiнностей вiд iнших секторiв економiчноСЧ полiтики, СЧСЧ особливого механiзму впливу на економiчнi процеси.
Бiльш повно i точно виражаСФ сутнiсть монетарноСЧ полiтики визначення СЧСЧ як комплексу взаСФмоповязаних, скоординованих на досягнення заздалегiдь визначених суспiльних цiлей, заходiв щодо регулювання грошового обороту, якi здiйснюСФ держава через центральний банк. Як випливаСФ з цього визначення, монетарнiй полiтицi властивi комплекснiсть, рiзноварiантнiсть регулятивних заходiв; спрямованiсть СЧх на досягнення певних, заздалегiдь визначених суспiльних цiлей; заходи цi реалiзуються центральним банком через механiзм грошового ринку. При такому пiдходi монетарна полiтика набуваСФ чiтких, економiчно обумовлених обрисiв. Вона маСФ внутрiшньо СФдину iнституцiйну основу грошовий ринок i банкiвську систему. У такому трактуваннi монетарна полiтика являСФ собою органiзацiйно оформлений регулятивний механiзм зi своСЧми специфiчними цiлями, iнструментами та роллю в економiчному регулюваннi 41.
ОбСФктами, на якi найчастiше спрямовуються регулятивнi заходи монетарноСЧ полiтики, СФ такi змiннi грошового ринку:
- пропозицiя (маса) грошей;
- ставка процента;
- валютний курс;
- швидкiсть обiгу грошей та iн.
Залежно вiд економiчноСЧ ситуацiСЧ в краСЧнi обСФктом монетарного регулювання може бути вибрана одна з них чи навiть кiлька одночасно.
В УкраСЧнi головним субСФктом грошово-кредитноСЧ полiтики СФ Нацiональний банк. Крiм нього, у виробленнi грошово-кредитноСЧ полiтики беруть участь iншi органи державного регулювання економiки Мiнiстерство фiнансiв, Мiнiстерство економiки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчоСЧ та законодавчоСЧ влади визначають основнi макроекономiчнi показники, якi слугують орiСФнтирами для формування цiлей грошово-кредитноСЧ полiтики (обсяг ВВП, розмiр бюджетного дефiциту, платiжний та торговельний баланси, рiвень зайнятостi та iн.). Верховна Рада, крiм того, регулярно заслуховуСФ доповiдi Голови НБУ та одержуСФ iнформацiю банку про стан грошово-кредитного ринку в УкраСЧнi.
Проте вирiшальна роль у розробленнi та реалiзацiСЧ монетарноСЧ полiтики належить Нацiональному банку, оскiльки вiн несе вiдповiдальнiсть перед суспiльством за стан монетарноСЧ сфери. Як передбачено КонституцiСФю УкраСЧни (ст.100), Рада НБУ самостiйно розробляСФ основнi засади грошово-кредитноСЧ полiтики та здiйснюСФ контроль за СЧСЧ проведенням [1].
Вiдповiдно до Закону УкраСЧни Про Нацiональний банк УкраСЧни, основнi засади грошово-кредитноСЧ полiтики комплекс змiнних iндикаторiв фiнансовоСЧ сфери, що дають можливiсть Нацiональному банку УкраСЧни з допомогою iнструментiв (засобiв та методiв) грошово-кредитноСЧ полiтики здiйснювати регулювання грошового обiгу та кредитування економiки з метою забезпечення стабiльностi грошовоСЧ одиницi УкраСЧни як монетарноСЧ передумови для економiчного зростання i пiдтримки високого рiвня зайнятостi населення [53].
Сьогоднi всi визнають, що для реалiзацiСЧ свого впливу на економiку держава повинна розробляти вiдповiдну економiчну полiтику. Зблизились позицiСЧ i щодо цiлей цiСФСЧ полiтики. Дерево цiлей макроекономiчноСЧ полiтики наведено на рис.1.1.
Рис.1.1 Дерево цiлей макроекономiчноСЧ полiтики держави
Ефект заходiв монетарноСЧ полiтики не обмежуСФться грошово-кредитною сферою, а проявляСФться також у реальнiй економiцi завдяки впливу монетарних змiн на виробництво, iнвестицiСЧ, зайнятiсть тощо. Тому монетарна полiтика по сутi СФ складовою загальноекономiчноСЧ полiтики держави (див. рис 1.2) 1.
Структурна полiтика передбачаСФ надання субсидiй чи iнших стимулiв активiзацiСЧ розвитку вiдносно вiдсталих регiонiв (регiональна полiтика) чи певних галузей, секторiв виробництва (секторальна полiтика).
Полiтика конкуренцiСЧ передбачаСФ заходи антимонопольного характеру, вiльного цiноутворення, доступу на ринки всiм пiдприСФмцям, установлення особливих правил взаСФмовiдносин там, де вiльна конкуренцiя утруднена в енергетицi, сiльському господарствi тощо.
Рис.1.2. Структура загальноекономiчноСЧ полiтики держави i мiiе в нiй грошово-кредитноСЧ полiтики
Соцiальна полiтика передбачаСФ заходи, спрямованi на забезпечення соцiальноСЧ рiвностi та забезпеченостi всiх членiв суспiльства шляхом часткового перерозподiлу доходiв.
Особливе мiiе в економiчнiй полiтицi займають заходи, що належать до конюнктурноСЧ полiтики, яка реалiзуСФться через регулятивний вплив держави на ринкову конюнктуру, на спiввiдношення сукупного попиту i сукупноСЧ пропозицiСЧ на ринках.
Фiскально-бюджетна полiтика зводиться до економiчного регулювання через механiзми оподаткування, iнших вилучень до централiзованих фондiв фiнансових ресурсiв, фiнансування витрат держави, повязаних з виконанням нею своСЧх суспiльних функцiй 41.
Залежно вiд напряму та темпiв змiни пропозицiСЧ грошей та рiвня процента розрiзняють такi види грошово-кредитноСЧ полiтики:
- експансiйна;
- рестрикцiйна.
При експансiйнiй полiтицi допускаСФться неконтрольоване, довiльне зростання пропозицiСЧ грошей, через що грошi стрiмко дешевiють. Наслiдком такоСЧ полiтики неминуче стаСФ iнфляцiя, темпи якоСЧ швидко зростають, у звязку з чим СЧСЧ ще називають полi