Громадсько-культурна діяльність князя Костянтина-Василя Острозького
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
наукові пошуки, ініціатива і культурна енергія якимось чудодійним чином творили неповторне полотно небаченого раніше освітнього закладу. Використання реформаційних способів організації навчання (школи, гуртки, видання текстів), прийомів практичного мислення і цілих блоків протестантської ідеології, православного енциклопедизму та кращих досягнень єзуїтської педагогіки піднесли навчання спудеїв академії на високий науково-методичний рівень. У той час в Острозі різновекторний релігійний феномен формував єдиний мислячий суспільний організм.
Реформаційну течію, наприклад, представляли постаті Христофора, Філарета ,Римші16 і Михайловича17. Перший літературний твір Острозької академії, у відповідь на книгу П.Скарги, написав аріанин Мотовило [41, с. 203]. Поліграфічними зразками для перших острозьких книг послужили переважно європейські видання. Зокрема Новий Заповіт, призначений для домашнього читання, Новий Заповіт Чеховича (1577 р.), лютеранські книги повчань Сірахових (1533), книги Премудростей Соломонових (1535) віттенберзької друкарні Г.Рау, перший вітчизняний покажчик "Собрание вещей нужнейших". Назви цих книг та їх видання опосередковано засвідчують, що у "Волинських Афінах" функціонувала не просто школа церковних кліриків. Тут існував поважний культурний центр, готуючи не тільки духовні видання, а й книги світського характеру.
Цікавим було й те, що джерелами для випуску Острозької Біблії послужили Геннадієвська Біблія, грецькі списки Біблії, привезені з Риму Діонісієм Раллі18, грецькі тексти зі Сходу, західноєвропейські видання Біблії (католицька Леоноліти Шарфенберга 1561 р.), кальвіністська Берестейська, антитринітарська Симона Будного та інші. Сам факт друкування Біблії з використанням цих джерел явище ренесансно-реформаційної культури. І якби не обумовлювалось виключно завданням боротьби православної церкви проти унії, безперечно, здійснювалося б без залучення такої кількості священних текстів.
Острозька Біблія розрахована була не тільки на власне українські або руські краї (Україна, Білорусія, Польща, Литва, Московщина). Грекомовні вкраплення у текст переконують, що вона адресувалася до західноєвропейського читача.
2.2.3 Роль представників Острозького культурно-ідеологічного центру у формуванні нового типу духовності
У жодному з культурно-ідеологічних центрів України того часу не перебувало стільки впливових, здебільшого високоосвічених особистостей православного Сходу та Балкан. Чисельними і частими були їх відвідини Острога, в певні періоди мало не щотижня прибували сюди їх багатолюдні валки. До міста приїжджали і Пелагонський митрополит Єремія, і Стагонський єпископ Аврамія Гаціду, і архієпископ Кізікийський та Тирновський Діонісій Раллі, і архімандрит Теофан (згодом Єрусалимський патріарх) та багато інших. Мав, зокрема, у князя В.-К.Острозького шану і Орхідський архієпископ Афанасій, який, до речі, привіз до Острога регалії візантійських імператорів. Вони не тільки прилучались до релігійно-політичного життя України, але також консультували викладачів та перекладачів, сприяли налагодженню книжних контактів з тими краями, звідки походили чи посідали церковні посади. Взаємовигідні і плідні звязки існували також з монастирями Афона, куди для морального вдосконалення, копіювання грецької і церковнословянської книжності мандрували Іов Княгиницький, Іван Вишенський, Афанасій Межигірський та інші острозькі діячі. Натомість афонські ченці приходили до Острога за ялмужною, місцевими виданнями, постачаючи водночас потрібні друкарні та академії рукописи, яких не було в Україні.
Таким чином, за метою (як прояв культурно-історичної ситуації 1569-1581 рр.), характером (дещо модифікований тримовний постреформаційний колегіум), залученням наукових сил (вчені Риму, Венеції, Падуї, Кракова, Афона), за літературними і друкарськими зразками (реформаційні віттенберзькі та краківські видання) діяльність Острозької академії спрямовувалася не стільки на вузьконаціональні, скільки на загальноруські чи, ширше, загальноєвропейські завдання.
Безперечно, в міру загострення боротьби навколо Берестейської унії національно-визвольні аспекти міцніють і згодом стають головними. Цими ж факторами визначається й діяльність Острозької академії. І все ж найбільше досягнення Острога той новий тип духовності, який почав формуватись у "Волинських Афінах". Він тепер вже не старосвітський, візантійсько-східнохристиянський, "святоруський", а західноєвропейський, ренесансний, реформаційний. Створена для захисту православя, Острозька академія, незалежно від чиїхось намірів, фактично знищила старий тип духовності в Україні й започаткувала перехід до нового, західноєвропейського. Через освітніх діячів, їх ідеї та видання цей напрям духовності торував шлях на терени Балкан, в Росію, а через старообрядців - у Сибір, аж до кордону з Китаєм. Завдяки виплеканому Острозькою академією новому типові духовності європеїзм набуває глобального розвитку. Через поширення на весь світ "домашня європейська ідея", висловлюючись сучасною термінологією, перетворюється у велику євразійську ідею, тобто відбувається ніби повернення до євразійських витоків, правда, на вищому рівні. Цей факт знайшов відображення у нинішньому "третьому пришесті" євразійської ідеї. Перше виникнення стародавньої Європи з азійського, індоєвропейського кореня; друге поширення євразійської ідеї на всю планету через створення глобальної ?/p>