Григорiй Сковорода i фiлософiя серця
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Нацiональний унiверситет КиСФво-Могилянська академiя
Письмова робота на тему:
Григорiй Сковорода i фiлософiя серця
Виконала:
Зiнченко Лiлiя,
студентка 2-го курсу ФГН,
Перевiрила:
Нiкiшенко Ю. РЖ.
2009
План
фiлософiя серце сковорода антропологiя
Вступ
ЖиттСФвий шлях мандрiвного фiлософа
Серце у фiлософiСЧ Г. Сковороди
Висновок
Посилання
Список використаних джерел
Вступ
Предметом даноСЧ роботи СФ фiлософiя серця мандрiвного фiлософа Г.Сковороди, що СФ продовженням започаткованоСЧ ще в еллiнiстичну епоху теми роздумiв грецьких мислителiв. Метою працi СФ розглянути етапи формування особистостi украСЧнського фiлософа та простежити його роздуми над тлумаченням серця, його розумiння в рiзних аспектах антропологiСЧ людини. Обмежуючись даним обсягом роботи, спробуСФмо коротко оглянути основнi пiдходи до тлумачення проблеми серця у Г. Сковороди.
У першiй частинi працi прослiдкуСФмо життСФвий шлях фiлософа, щоб повнiше розумiти контекст формування його фiлософiСЧ. Адже цей аспект даСФ зрозумiти впливи на випрацювання концепцiй життя.
У другiй частинi розглянемо рiзнi пiдходи й аспекти до тлумачення серця особистостi, взагалi проблеми антропологiСЧ людини та фiлософiСЧ життя мандрiвного фiлософа. СпробуСФмо дати короткий огляд цих фiлософувань, щоб зрозумiти загальнi положення фiлософiСЧ серця, а також вiднайти витоки СЧСЧ формування.
Дана тема СФ актуальною на даний час, адже розглядаСФться у контекстi проблематики украСЧнськоСЧ культури i становить вагому частину СЧСЧ напрацювань. До того ж, Григорiй Сковорода СФ однiСФю зi знакових постатей нашоСЧ культури, основоположником украСЧнськоСЧ фiлософiСЧ, що формувалася на основi захiдноСФвропейських тенденцiй i мала витоки з еллiнiстичного часу.
ЖиттСФвий шлях мандрiвного фiлософа
Григорiй Савич Сковорода народився 3 грудня (22 листопада за ст. стилем) 1722 р. у сотенному мiстечку Чорнухи на Полтавщинi у простiй козацькiй сiмСЧ. РЖз семи рокiв навчався в однiй iз трьох дякiвських шкiл, а восени 1734 р. Григорiй розпочинаСФ своСФ навчання у КиСФво-Могилянськiй академiСЧ, де легко опановуСФ усi шкiльнi премудрощi, переходячи з одного ординарного класу до iншого: фара, iнфiма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, фiлософiятАж Щоправда, навчання у класi фiлософiСЧ йому довелося перервати, бо наприкiнцi грудня 1741 р. юнак стаСФ спiваком (альтистом) придворноСЧ капели iмператрицi РДлизавети Петрiвни. Вiдтодi й аж до серпня 1744 р. вiн мешкаСФ у Санкт-Петербурзi та Москвi.
Наприкiнцi лiта 1744 р. Сковорода у складi почту iмператрицi РДлизавети прибуваСФ до КиСФва. Тут вiн звiльнився з капели в чинi придворного уставника тобто регента, i вiдновив своСФ навчання у класi фiлософiСЧ киСЧвськоСЧ академiСЧ. Проте рiвно через рiк у складi ТокайськоСЧ комiсiСЧ генерал-майора Федора Вишневського, куди його взяли як людину, добре обiзнану в музицi та чужих мовах, Сковорода виСЧхав до Угорщини. Упродовж наступних пяти рокiв йому вдалося побувати також в АвстрiСЧ, Словаччинi, Польщi, а може, i в РЖталiСЧ, ЧехiСЧ та Нiмеччинi. Улюблений учень Сковороди та його перший бiограф Михайло Ковалинський згодом стверджував, що, перебуваючи в Будапештi, Вiднi, Братиславi й деiнде, фiлософ продовжував своСФ навчання, приятелюючи з багатьма освiченими людьми.
У жовтнi 1750 р., сповнений нових вражень, але без копiйки за душею, мислитель повертаСФться до КиСФва, якийсь час мешкаСФ у приятелiв та знайомих, аж поки наприкiнцi 1750-го або на початку 1751 р. переяславський СФпископ Никодим Срiбницький не запросив його на посаду вчителя поетики до мiiевого колегiуму. Проте за вiдхiд вiд узвичаСФноСЧ методики викладання СФпископ звiльнив його з роботи у травнi або на початку червня 1751 р. восени цього ж року Сковорода знову повертаСФться до своСФСЧ alma-mater i починаСФ слухати курс богослiвя у префекта академiСЧ Георгiя Кониського. Але навчання в цьому класi фiлософ так i не завершив, оскiльки щонайпiзнiше восени 1753 р. за рекомендацiСФю киСЧвського митрополита Тимофiя Щербацького став вихователем Василя Томари i вирушив до села Каврай. Тут вiн мешкаСФ близько шести рокiв. Проте конфлiкт iз матiрю вихованця спричинився до того, що на кiлька мiсяцiв Сковороду було звiльнено з роботи. Пiд час цiСФСЧ вимушеноСЧ перерви, у перших числах сiчня 1755 р., фiлософ разом зi своСЧм приятелем Володимиром Калiграфом вирушив до Москви, а звiдти до ТроСЧце-СергiСФвоСЧ лаври. Проте вже наприкiнцi лютого або на початку березня 1755 р. Сковорода знову опиняСФться у селi Каврай, де мешкаСФ аж до лiта 1759 р.
У серпнi 1759 р. на запрошення бiлгородського та обоянського архiСФрея Йоасафа Миткевича мислитель прибув на Слобожанщину, обiйнявши посаду викладача поетики в Харкiвському колегiумi.
Пiсля закiнчення 1759-1760 навчального року Сковорода не схотiв прийняти чернечий постриг, покинув колегiум i близько двох рокiв мешкав у селi Стариця. А десь навеснi 1762 р. йому випала нагода познайомитися зi студентом-богословом Михайлом Ковалинський, який вiдтодi став його найближчим учнем та приятелем. Заради цього юнака фiлософ знову повертаСФться до колегiуму: з вересня 1762 по червень 1764 р. вiн читаСФ тут курси синтаксими i грецькоСЧ мови. Але пiсля закiнчення 1763-1764 навчального року вiн знову змушений був залишити заклад. Про життя Ск?/p>