Гра, як провідний метод у роботі гуртка образотворчого мистецтва для першокласників
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?и образи своєї фантазії.
У дітей, які малюють пейзаж з натури чи малюнку художника, розвивається зорова память, образне мислення, естетичний смак, що в свою чергу впливає на чіткість і точність виконання завдання. Процес засвоєння техніки живопису здійснюється через деякі етапи:
Ознайомлення з правилами малювання пейзажу;
Вибір матеріалів та приладь для роботи;
Засвоєння прийомів малюнку пейзажу;
Виконання пейзажу олівцем;
Закінчення малюнку кольором.
Навчання малювання пейзажу повинно йти від легкого до складного. Спочатку слід дати учням спеціальні вправи, які займають кілька хвилин на початку уроку. Організувати колективне обговорювання предметів, керівник гуртка пояснює дітям, що малювати пейзаж потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимість предметів. При цьому доцільно показати пейзаж з різного положення (високий, низький, середній горизонт).
Учням з малим досвідом роботи важко одночасно вивчати твір художника і компонувати малюнок. Тому перш ніж почати малювати керівник повинен поставити перед учнями запитання про те, як краще розмістити зображення на аркуші паперу: (вертикальне та горизонтальне розміщення)
Керівник повинен знати вікові особливості роботи дітей в цій техніці. Принцип композиції учні засвоюють з деякими труднощами. Якщо на кожному занятті не нагадувати їх, то на наступних заняттях вчитель зустрінеться з тими самими помилками.
Учитель повинен навчати учнів аналізувати предмети, що оточують нас.
Починаючи вчити дітей малювати пейзаж, необхідно звернути увагу на методичну послідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно розбити на декілька етапів та дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи.
Велику увагу вчитель повинен приділити питанням техніки малювання: правильному штрихуванню, роботі пензлем тощо. З цією метою учні систематично проводять різноманітні графічні й живописні вправи.
Вирішення пейзажу в кольорі складний процес, бо при цьому слід передати тонове і кольорове співвідношення всіх елементів пейзажу.
Починаючи малювати фарбами слід вирішити тонове співвідношення пейзажу: визначити світло і тінь. Дітям важко малювати змінюючи кольори. Вони не розуміють, що сніг не лише білий, а й голубий, сірий відтінки. Задача вчителя навчити дітей бачити всі відтінки предмета і передавати їх на аркуші паперу.
3.3 Педагогічний експеримент
Педагогічна практика з додаткової кваліфікації Керівник гуртка образотворчого мистецтва в ЗОШ №139 міста Харкова, дала чітку можливість здійснити експеримент для його організації було обрано групу дітей (учні 2-А класу). В групі проводились гурткові заняття.
Хід та методика експерименту
Обєкт дослідження: група дітей на заняттях образотворчого мистецтв.
Предмет дослідження: гурткові заняття як засіб формування здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності в процесі художнього осмислення.
Мета дослідження: перевірити вплив гурткових занять на формування здібностей дітей молодшого шкільного віку в процесі художнього осмислення світу.
Гіпотеза дослідження припускаємо, що використання гри на заняттях з образотворчого мистецтва сприяє поліпшенню навчального процесу.
Для успішного проведення експериментальних занять в гуртку з дітьми, мною згідно з метою та гіпотезою дослідження були сформовані такі завдання:
- виявити вихідний рівень сформованості здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності;
- розробити систему взаємоповязаних занять, направлених на розвиток художніх здібностей;
- визначити рівень знань, умінь, та навичок дітей, щодо зображення навколишньої дійсності;
- впровадити систему занять для проведення в групі, перевірити результат розробленої системи для розвязання поставленої проблеми.
Для перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:
- тестування;
- спостереження;
- вивчення робіт учнів;
- математична обробка результатів.
На першому занятті гуртка мною був проведений констатуючи експеримент. Його метою було виявити рівень знань, умінь та навичок дітей, щодо застосування художніх матеріалів.
Для математичної обробки результатів мною було розроблено такі критерії оцінювання:
2 бали повна змістовна відповідь;
1 бал повна відповідь;
0 балів відповідь відсутня.
Математичну обробку результатів дослідження проводимо за допомогою формули:
Під час педагогічної практики з додаткової кваліфікації анкетування проводиться один раз на початку практики, а другий наприкінці.
Результати анкетування до проведення занять
№Прізвище та імя123456789101112Сума1Акіменко І.012110211112162БулайЛ.121212011021143Герасіменко С.101202022100114ГоловкоО.100221122021145ГулаВ.221221221212206Демідова К.102000221221137ЗавадскаЕ.112220121122178КучмасьЛ.102100121101109КорнееваН.2221221112121910КаргапольцеваА.2222221222222311НаровченкоА.1222212122222112Серебрянскій А.2112211222222013СмалякВ.2220112222201814ЛуценкоР.2022021111211515ШумаковаК.02200211222115Всього246
Результати анкетування після проведення занять
№Прізвище та імя123456789101112Сума1Акіменко І.120210121012152БулайЛ.222121222112203Герасіменко С.122212111121174ГоловкоО.112212122110165ГулаВ.110221122121166Демідова К.222222222212237ЗавадскаЕ.212111221221188КучмасьЛ.112220121122179КорнееваН.1122212211211810КаргапольцеваА.2222222222222411НаровченкоА.2222222222222412Серебрянскій А.1222222222222313СмалякВ.2222222222222414ЛуценкоР.2222122222212215Шума