Гострi респiраторнi вiруснi iнфекцiСЧ (ГРВРЖ) та бронхiти у дiтей
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство охорони здоровя УкраСЧни
Лубенське медичне училище
Реферат
З педiатрiСЧ
На тему: Гострi респiраторнi вiруснi iнфекцiСЧ (ГРВРЖ) та бронхiти у дiтей
Виконала: студентка групи Ф-31
Титова Людмила
Лубни 2009
1 Основнi клiнiчнi синдроми ГРВРЖ у дiтей залежно вiд етiологiСЧ
Збудники грипу (А1, А2, В) частiше спричинюють ринофарингiт, Круп з лихоманкою, бронхiт, синдром Рея, пневмонiю. ЕпiдемiСЧ виникають взимку кожнi 12 (грип А) або 35 (грип В) рокiв.
Збудники парагрипу (серотипи 14) зумовлюють ринофарингiт, Пневмонiю, круп, трахеобронхiт, у немовлят бронхiолiт. ЕпiдемiСЧ iиникають восени кожнi 2 роки.
Респiраторно-синцитiальнi вiруси (серотип 1) спричинюють у немовлят ринофарингiт з лихоманкою, бронхiолiт, а в бiльш старших iфебрильний ринiт. У немовлят спостерiгають щорiчнi епiдемiСЧ восени або навеснi.
Аденовiруси (серотипи 1 7, 14, 21) зумовлюють ринофарингiт, фярингiт з нальотами та без нальотiв, фарингоконюнктивiт, лихоман-Ху( бронхiт, бронхiолiт, пневмонiю, облiтеруючий бронхiолiт, меза-ДРЖНРЖти, ентероколiти. Можуть виникати у всi сезони року захворю-iнiiiмя, зумовленi аденовiрусною iнфекцiСФю, можливi й епiдемiСЧ кожнi |б рокiв.
Риновiруси (серотипи 1 113) спричинюють ринофарингiт з лихоманкою або без неСЧ, бронхiолiт у немовлят. ЕпiдемiСЧ виникають щорiчно з пiдвищенням захворюваностi взимку та восени.
2 Сучаснi принципи госпiталiзацiСЧ хворих на ГРВРЖ та бронхiти
Показаннями до госпiталiзацiСЧ дiтей у лiкарню СФ вiк дитини, ускладненi та тяжкi форми ГРВРЖ та бронхiти, що перебiгають з проявами дихальноСЧ недостатностi РЖII ступеня. Госпiталiзують новонароджених дiтей з обтяженим преморбiдним фоном, дiтей раннього вiку, що живуть у незадовiльних побутових умовах, у вiддалених районах, де неможливий постiйний лiкарський нагляд.
З метою запобiгання суперiнфiкуванню термiн перебування в стацiонарi повинен бути мiнiмальним. Дiтей з ГРВРЖ та бронхiтами середнього ступеня тяжкостi, швидкою нормалiзацiСФю загального стану доцiльно виписувати до 5-го дня госпiталiзацiСЧ.
На сьогоднi розширенi показання до лiкування дiтей у домашнiх умовах. Вирiшуючи це питання, враховують вiк дитини, тяжкiсть i тривалiсть захворювання, а також можливiсть забезпечення необхiдного догляду за дитиною в домашнiх умовах.
Лiкування вдома може бути проведене в таких ситуацiях:
ГРВРЖ з ураженням верхнiх дихальних шляхiв з помiрними симптомами iнтоксикацiСЧ, субфебрильною або короткочасною (до 3 днiв) фебрильною температурою тiла;
гострi ларингiти та ларинготрахеСЧти без ознак стенозу гортанi;
гострi бронхiти, включаючи обструктивнi форми, з субфебрильною або короткочасною (до 3 днiв) фебрильною температурою тiла за вiдсут ностi симптомiв вираженоСЧ iнтоксикацiСЧ i дихальноСЧ недостатностi.
3 Принципи терапiСЧ невiдкладних станiв при ГРВРЖ в дiтей
У перебiгу ГРВРЖ в дiтей можливий розвиток таких станiв: токсич ноСЧ енцефалопатiСЧ з проявами гiпертермiчного, судомного синдромiв, синдрому дисемiнованого внутрiшньосудинного згортання кровi, го строСЧ дихальноСЧ, серцево-судинноСЧ, наднирковоСЧ недостатностi та аб домiнального синдрому.
Цi стани можуть розвиватися при ураженнi будь-яких вiддiлiв дiСЧ хальноСЧ системи й потребують швидких невiдкладних лiкувальних зп ходiв.
Токсична енцефалопатiя (синдром нейротоксикозу) так званий первинний iнфекцiйний токсикоз, який проявляСФться лихоманкою (гiпертермiчний синдром), неврологiчною симптоматикою (судомний синдром), недостатнiстю кровообiгу, що повязана з порушенням мiкроциркуляцiСЧ (синдром дисемiнованого внутрiшньосудинного згортання кровi), метаболiчними зсувами (насамперед водно-електролiтного обмiну та кислотно-основного стану). Генералiзована реакцiй може вiдбуватися з ураженням будь-якоСЧ системи органiв i проявлятись у виглядi дихальноСЧ, серцево-судинноСЧ, наднирковоСЧ недостатностi, абдомiнального синдрому.
Гiпертермiчний синдром характеризуСФться пiдвищенням темпери тури тiла понад 38,5 С. Пiдвищення температури тiла до 38,5 С СФ захисною реакцiСФю органiзму на iнфiкування вiрусами, яке забезпечу адекватний iнтерфероногенез в органiзмi, а тому не потребуСФ провв дення жарознижувальних заходiв (окрiм новонароджених та дiтей раннього вiку з фебрильними судомами в анамнезi).
Для проведення патогенетичноСЧ терапiСЧ розрiзняють червону* гiпертермiю (висока лихоманка з гiпертермiСФю, сухiсть шкiри та слизових оболонок, збудження, гiперрефлексiя, теплопродукцiя вiдии вiдаСФ тепловiддачi) та бiлу злоякiсну гiпертермiю (висока лихомпнКа з блiдо-цiанотичним мармуровим кольором шкiри, млявiсть, теплопродукцiя бiльша за тепловiддачу).
Метою комплексного лiкування СФ створення умов, що сприяють вменшенню теплопродукцiСЧ та посиленню тепловiддачi з одночасним покращенням метаболiзму в тканинах. Проводять такi заходи:
Кисневу терапiю.
Фiзичнi методи охолодження: дитину роздягають, обтирають Тiло холодною водою або роблять холоднi компреси, прикладають мiхур iз льодом чи холодною водою до голови (кранiоцеребральна гiпотермiя) та дiлянок магiстральних судин, ставлять клiзми з прохолодною водою (температурою 2628 С). При червонiй гiпертермiСЧ проводять обдування вентилятором, обтирання ро?/p>