Глобалiзацiя та РДвропейський Союз
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Глобалiзацiя та РДвропейський Союз
РЖдея глобалiзацiСЧ, без сумнiву, широко розповсюдилась у сучасному свiтi, але разом iз тим СЧСЧ трактують по-рiзному. Цю iдею використовують, щоб пояснити безлiч явищ i процесiв, якi зустрiчаються практично в будь-якiй сферi економiчного, полiтичного й культурного життя. Вони виникають як у вiдносинах мiж краСЧнами, так i в окремих краСЧнах. Деякi з них були несумiсними i навiть заважали одне одному. Бiльш того, велику кiлькiсть рiзноманiтних структур i гравцiв було залучено до процесiв глобалiзацiСЧ. РДвропейський Союз - вочевидь, найважливiший iз них.
Ми не намагаСФмось сконцентруватися на ролi РДС як особливого учасника мiжнародних вiдносин, чиСЧ специфiчнi риси вiдрiзнятимуть його як вiд будь-якоСЧ окремоСЧ держави, так i вiд будь-якоСЧ класичноСЧ мiжнародноСЧ органiзацiСЧ. Проте той факт, що РДвропейський Союз було залучено до процесiв глобалiзацiСЧ, як одного з провiдних акторiв свiтовоСЧ iени, потребуСФ декiлькох аналiтичних крокiв. Перш за все, необхiдно зазначити основнi мiжнароднi умови, якi впливають на цi процеси, потiм - штучно визначити, в чому полягаСФ глобалiзацiя, й, нарештi, розглянути, якою мiрою РДвропейський Союз задiяно в нiй.
Оскiльки загальна перспектива сучасних мiжнародних вiдносин неспокiйна, слiд уточнити, перш за все, характер стосункiв мiж основними учасниками мiжнародних вiдносин. РЖншими словами, необхiдно розглянути, що саме слiд вважати свiтовою домовленiстю сил, яка також маСФ назву мiжнародноСЧ системи, устрою або угоди. Це суперечить розповсюдженiй передумовi, що може вiдбутися спроба бiльш визначено протиставити РДвропейський Союз загальнiй картинi мiжнародних вiдносин в контекстi глобалiзацiСЧ.
Мiжнародний розклад сил, який простежуСФться в мiжнародних вiдносинах, спочатку може здатися анархiчною системою. З цього твердження можна зробити два висновки. По-перше, це значить, що всi, хто теоретично належить до системи, мають рiвнi права, тобто згiдно з логiкою вiковоСЧ традицiСЧ ВестфальськоСЧ угоди, нiколи не було анi офiцiйноСЧ вищоСЧ влади, анi субординацiСЧ в нiй. РЖнакше кажучи, тАЮключовим атрибутом членiв спiлок держав виступаСФ СЧх сувереннiсть - незалежнiсть вiд будь-якого вищого джерела влади" (Армстронг, 1993, с. 14). Це свiдчить про те, що категорiя тАЮучасник мiжнародних вiдносин" досi залишаСФться невизначеною.
Для визначення статусу РДвропейського Союзу могла би використовуватися категорiя полiтичноСЧ органiзацiСЧ, пiд якою розумiють (згiдно з iдеСФю, яку представив Р. Арон) тАЮтериторiально органiзовану полiтичну спiльнiсть" (Агоп, 1995). Зазначимо: це стосуСФться не тiльки краСЧн, але й наднацiональних структур на кшталт РДС.
По-друге, пiд анархiчним характером системи також мають на увазi те, що не iснувало центрального органу, який мав би повновагу використовувати владу й здатнiсть керувати таким мiжнародним суспiльством. А це означаСФ, що треба використовувати стандарти поведiнки або контролювати, яким чином цi стандарти виконуються. Щоб описати це, Бужан використовуСФ поняття тАЮзрiла анархiя", яке розумiСФться як тАЮсистема, яка складаСФться з сильних держав (за умов СЧх високого ступеня соцiально-полiтичноСЧ СФдностi) у межах добре розвиненого мiжнародного суспiльства (щiльна мережа прийнятих стандартiв, принципiв та iнститутiв)" (Бужан, 1995, с.205).
Для аналiзу такого широкого питання корисним може стати така важлива категорiя, як тАЮмiжнародний баланс", яку взято з галузi науки мiжнародних вiдносин. Вона дозволяСФ класифiкувати окремi держави згiдно з СЧх вiдносною важливiстю - як за взаСФминами, так i за глобальною перспективою. З цього можна зробити висновок, що необхiдно враховувати iснуючу iСФрархiю краСЧн, яку Кохен назвав "iСФрархiчною iнтеграцiСФю". Мiжнародна система розглядаСФться на базi даноСЧ перспективи як грацiСФю". Мiжнародна система розглядаСФться на базi даноСЧ перспективи як горизонтально (глобально), так i вертикально (у регiональному планi) впорядкована структура (БСЧСФлен, 1995). Такий порядок може бути представлений згiдно з рiзноманiтними критерiями, якi бiльш-менш перевiряються, наприклад: розмiр держав, ступiнь СЧх взаСФмозалежностей, демографiчний потенцiал i т. д. РЖнший можливий критерiй стосуСФться того, що зветься статусом влади в одному або в декiлькох регiонах (Кенедi, 1999; Мрозек, БiСФлен, 1996; Сулек, 2001). Крiм того, стосунки мiж учасниками мiжнародних вiдносин досить часто регулювалися завдяки щiльному ланцюгу взаСФмних обовязкiв, переважно юридичного характеру (договори, угоди, конвенцiСЧ i т.п.), прийнятих у двосторонньому, багатосторонньому порядку й/або в межах дiяльностi великоСЧ кiлькостi рiзноманiтних iнститутiв, в першу чергу рiзноманiтних мiжнародних органiзацiй.
Таким чином, нам доводиться мати справу з системою "впорядкованоСЧ анархiСЧ", яка маСФ комплекс рiзних питань. Доречно назвати лише тi з них, якi стосуються еволюцiСЧ категорiй державного суверенiтету й нацiонального iнтересу. Через тс, тю данi категорiСЧ дуже важливi, дана значущiсть розкриваСФться в СЧх тлумаченнi держави як основного учасника мiжнародних вiдносин. Вiдповiдно, вони не завжди можуть застосовуватися для дослiдження РДвропейського Союзу. Тим не менш, слiд зауважити, що еволюцiя в розумiннi цих категорiй (як й iнших ключоеих категорiй, таких, як безпека) призводить до розширення СЧх значення. Унаслiдок це збiльшуСФ СЧх значимiсть, охоплюСФ також iншi субСФкти мiжнародних вiдносин, у тому числi й РДвропейський С?/p>