Глобалiзацiя та РДвропейський Союз
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?юз.
Таким чином, у контекстi даних мiркувань зявляються деякi цiкавi питання стосовно ступеня впливу категорiй iнтересу й суверенiтету на поведiнку держав - членiв РДвропейського Союзу (якi СФ суверенними субСФктами мiжнародного права) й iнститутiв Спiльноти. У цьому контекстi необхiдно памятати, що юридичний i мiжнародний субСФктивiзм останнiх - досить складне питання. РЖншими словами, виникають питання стосовно того, чи маСФ РДвропейський Союз власнi мiжнароднi iнтереси, незалежнi вiд iнтересiв його держав-членiв, i чи може концепцiя його суверенiтету виступати окремо вiд концепцiСЧ держав-членiв (Ьезгсгупзкi, 2005; Зуiтюшсiез, 2002; Сгарiiшкi, 1999)? Через те, що данi питання не будуть розглянуто в цьому дослiдженнi, слiд акцентувати на тому, що вiдповiдi на них залежать не тiльки вiд прийнятих дослiдницьких припущень, але також (або головнiм чином) вiд полiтичних й iдеологiчних переконань авторiв.
Оскiльки основнi допущення системи формування сучасних мiжнародних вiдносин вiдомi, можна спробувати визначити СЧСЧ основнi характеристики. Це завдання не з легких, тому що було б дуже поверхово просто припустити, що не iснуСФ СФдиного опису або однорiдних ознак сучасного свiту. Можливо, зустрiчаСФться стiльки точок: зору на мiжнароднi вiдносини, скiльки iснуСФ вчених, експертiв i полiтикiв, що беруть в них участь. З iншого боку, це не означаСФ, що не може бути зроблена спроба створити бiльш-менш перевiрений перелiк основних характеристик, що визначають найбiльш важливi подiСЧ, явища i процеси, що зустрiчаються в межах таких стосункiв.
Необхiдно зауважити, що iснуюча система мiжнародних вiдносин нестабiльна. Вона була схильна до серйозних змiн прямо на наших очах, i вона щойно почала розвиватися. СЧСЧ еволюцiя була результатом взаСФмодiСЧ багатьох основних факторiв полiтичного, економiчного, воСФнного, соцiального й культурного характеру. Таких, як глобалiзацiя, промислова i технiчна революцiя (з урахуванням зростаючоСЧ ролi iнформацiйних технологiй й засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ), розвиток принципiв демократiСЧ й прав людини, еволюцiя мiжнародноСЧ безпеки й т.п. Пiд впливом цих факторiв свiт насправдi стаСФ тАЮглобальним селом", як пророкував Мак Лухан. Цей Еiираз не маСФ на увазi однорiднiсть, а передбачаСФ величезний зрiст взаСФмозалежить остей мiж рiзними гравцями (у багатьох випадках виступаючих бiльш i бiльш iндивiдуально), якi вiдiгравали рiзнi ролi в рiзних взаСФмодiях.
Одним з ключових факторiв, що сформували сучаснi мiжнароднi стосунки, виступаСФ величезне (в iсторичному масштабi) прискорення загального розвитку людства як цивiлiзацiСЧ. Ще раз, замiсть того щоб продовжувати поглиблюватися в аналiз настiльки широкого предмету, необхiдно уявити масштаб i темп такого розвитку, iлюструючи аргументи, що запропонував Й. Шумпетер (Куклiнськи А., 1999, с.23). Можна зробити висновок, що починаючи з кiнця 18 столiття успiшнi досягнення в галузi науки й технiки, що робилися на пiдставi послiдовних тАЮхвиль", бiльшою мiрою сформували вигляд нашоСЧ цивiлiзацiСЧ. Якщо перша тАЮхвиля" тривала протягом 60 рокiв (1785-1845), четверта зайняла тiльки 40 (1950-1990), а теперiшня, пята, що спричиняСФ розповсюдження революцiйних технологiй, триватиме, згiдно очiкуванням, лише 30 рокiв (враховуючи те, що вона займаСФ перiод до 2020 року, цей час може виявитися ще коротшим).
Тим не менш, наслiдки, викликанi прискоренням й масштабами розвитку цивiлiзацiСЧ одночасно з впливом iнших факторiв, вже визначенi. З одного боку, в багатих, добре розвинутих краСЧнах суспiльство сформувалося на постiндустрiальнiй iнформацiйнiй основi. Воно широко
використовуСФ майстернi методи накопичення й передачi знань та технологiй (через РЖнтернет та iн.) i схильне до процесу глобалiзацiСЧ. З iншого боку, диспропорцiСЧ в умовах розвитку все бiльш охоплюють новi сфери й набувають розмiру, який лякаСФ. Цей процес зумовлюСФ те, що все бiльше людей мешкаСФ в краСЧнах, що тiльки розвиваються, ще не мають можливостi користуватися досягненнями прогресу цивiлiзацiСЧ повною мiрою через скруту, голод, воСФннi конфлiкти й усi види гострих соцiальних проблем. Крiм iнших важливих проблем, таких, як перенаселення й деградацiя навколишнього середовища, це викликаСФ ситуацiю, яка вкрай небезпечна для майбутнього нашоСЧ планети. Це викликаСФ великi суперечки, диспропорцiйнiсть й глибоку розбiжнiсть мiж багатою i всебiчно розвиненою Пiвнiччю й бiдним Пiвднем, який вiдсунуто за лаштунки розвитку людства.
Поняття глобалiзацiСЧ виступаСФ як окрема абстрактна система звязаних трактувань всiх вказаних явищ i процесiв у сукупностi. Вiдправним пунктом СЧСЧ вивчення може служити розгляд декiлькох основних властивостей згаданого вище прискорення розвитку сучасного свiту в загальних межах цивiлiзацiСЧ (Мунк, 2007; Лачер, 2006; Патман, 2006; Спорек, 2006; Зiммерер, 2006; Остерхаммель. 2005; Бек, 1999; Бауман, 1998).
Перша властивiсть - стрiмке зростання взаСФмозалежностей не тiльки серед усiх учасникiв мiжнародних вiдносин, але й серед усiСФСЧ сукупностi економiчних, полiтичних, соцiальних, культурних явищ, що мають мiiе в окремих краСЧнах i регiонах або у свiтовому масштабi. Деякi автори навiть говорять про "розширення мережi взаСФмозалежностi у свiтовому масштабi" (НiСФ, КоСФхане, 2000). Це означаСФ, що подiСЧ, якi вiдбуваються навiть у вiддалених регiонах, i питання, якi, здаСФться, нас не стосуються, можуть, проте, непрямо або навiть прямо впливати на наше життя.
Другою основною властивiстю глобалiзацiСЧ виступаСФ iнтенсифiкацiя явищ, що виходять за нацiональнi межi