Keele European parties Research unit
Отчет по практике - Иностранные языки
Другие отчеты по практике по предмету Иностранные языки
ділялася на три рівня: контакт, співробітництво та інтеграція. Четверте обєднання споріднених партій, представлене в Європарламенті, має транснаціональну форму партійної інтеграції, яка включає членів національних партій. Соціал-демократична Партія євро соціалістів та християнсько-демократична (досить консервативна) Європейська народна партія значно поглибилися до стадії співробітництва з постійною організацією та частою і підготовленою взаємодією. За ними слідують федерації Лібералів та Зелених (Дьєць, 2000 рік).
Пять вищеописаних сфер мають очевидні нашарування, але ретельний аналіз прагне проведення тестування для доказу того, що європеїзація може включати дві або більше з даних сфер. На приклад, хоча в Європарламенті було відмічено голосування зростаючої кількості партійних груп (Attin, 1990; Hix, 2001), увага національних партій під час узгодження транснаціональної партійної лінії (сфера 5) може бути приєднаним до тих партій, які також брали участь у зміні програмного управління (сфера 1). Іншими словами, чи зробили партії щось більше ніж просто змінили риторику та активно представили власну нову стурбованість щодо європейського рівня динаміки в потенційних точках доступу в системі ЄС ? Розкриття визначеного звязку стало би переконливим доказом багатосторонньої дії національних партій.
Висновки
З точки зору організації, політичні партії обмежені у власному реагуванні на вплив ЄС на національну політику та політичну тактику. Фінанси, виборча стратегія, відносини з урядом, статус опозиції засновані на основі національних міркувань. Збільшена причетність ЄС до внутрішньої політики впливає на партії, але не таким чином коли політика або маршрут інституційного реагування є зрозумілими. Спеціалісти ЄС в рамках окремих партій розрізняють аналогійну проблему національних парламентів, а саме те, що не існує жодної особистості чи парламентського комітету, який би ніс єдину відповідальність за питання ЄС, відверто кажучі, з часів коли ЄС набув багато сфер політики. Дане значення має не тільки потреба координації між партією, урядом та делегацією Європарламенту, а також на транс націоналізацію між партіями, повноважними міністрами та поважними партійними групами в Європарламенті. В даній статті я спробував розробити основну таблицю для дослідження змін політичних партій, які є наслідками випробувань, для їх класичних функцій під впливом ЄС на їх первинне середовище діяльності, національну політичну систему. Перекриття процесу реагування партій окреслює європеїзацію, яка ознаменувалася в різної кількості можливих дій. Дане реагування може включати зміни, які перерозповсюджують роль їх делегацій Європарламенту; розвиток програмного управління відзначає збільшену увагу до впливу ЄС на внутрішню політичну тактику; збільшена фракційність і навіть кількість партій нової формації; додатковий вимір відносин між партією та урядом; або нові звязки європейських акторів поза межами національної політичної системи. Партії адаптуються до їх середовища, як більшість організацій з представленою інституційною зміною. Сутність зміни середовища, в даному випадку, зовнішні входи до внутрішніх політичних систем, викликає різні пере конфігурації в структурі та поведінці. Дане коло хитається від збільшення повноважень національних виконавчих комітетів до зменшення парламентських досліджень, поділяючи відповідальність по різним політичним сферам та відмовляючись від аспектів економічної політики на користь наднаціональним органам, таких як Європейський центральний банк. Все це відноситься до ступеню простору в рамках якого політичні партії діють, хоча зазвичай в побічному, а не прямому значенні. Однак поглиблення європейської інтеграції все більше представляє партії з урядовим закликом до випробування, з точки зору, концептуальної урядової політики таким же звичайним чином як і окреме національне виконання. Зауваження Мейра щодо очевидно зростаючого дефіциту між партійної конкуренції може зробити внесок до повної деполітизації національної політики. Тому ЄС надає великого значення до національної партійної політики, хоча воно змінюється в рамках політичних систем держав-членів.
Приймаючи до уваги, що партії так саме як і організації реагують на зміни в їх середовищі, ми повинні очікувати наявності різних змін впливу ЄС на внутрішню політику, європеїзацію. Представив пять сфер дослідження, багато з яких нерозривно повязані, кожен зможе систематично порівнювати реагування партій через політичні системи, безумовно розуміючи, що кожна політична система представляє звязку факторів національної специфіки, та умова на яку реагує партія. Дане реагування може різнитися від традицій проведення референдумів, дво- або багатопартійних систем, наявності скептичного до Європи суспільної думки, від рівня економічного розвитку держави члена, від динаміки коаліції і т. д. Доки існують значні фактори, на які компаративіст повинен приділяти велику увагу, проводячи порівняльну оцінку. Європеїзація політичних партій не є неподоланою перетином в даній статті.