Keele European parties Research unit
Отчет по практике - Иностранные языки
Другие отчеты по практике по предмету Иностранные языки
тичної партії є також в більшості випадків лідерами національного уряду та можуть проводити політику та стратегію без чіткої партійної відданості (це найбільш очевидний випадок на прикладі коаліційних урядів). Хоча ми можемо погодитися з визначенням двох побічних наслідків для партії, зробленого Мейром, хоча жоден з них не є настільки трагічним, щоб призвести до негайних та значних змін. Однак є можливим окреслити широкі сфери де кожен може помітити зміни, які є відображенням процесу європеїзації. Особливим завданням для аналітика є простежити джерело змін в ЄС, визнати призначене використання ЄС як можливого засобу для вирішення проблем або оцінити наявність проблем, коли проблеми ЄС відносяться і до партій. Пропонуємо пять сфер для дослідження наявності європеїзації в партіях та їх діяльності: 1) склад політичного або програмного управління; 2) організаційна; 3) приклади партійної конкуренції; 4) відносини між урядом та партією; та 5) відносини поза межами національної партійної системи.
1)Зміна програмного управління: Одним з найбільш явних видів існування європеїзації можуть бути вдосконалення програм партій. Це може бути підраховано кількісно - збільшення згадування ЄС в контексті європейської політики за сутністю та посиланням на інші політичні сфери, які звичайно вважалися внутрішньою політикою. З точки зору якості, її відношення до ЄС може отримати подальший розвиток, як додатковий фактор проведення політики, який традиційно вважався внутрішнім, як на приклад зайнятість, імміграція, сховище і т. д. Це може відображати у вигляді покращеної оцінки політики ЄС спеціалістами в області партій, так і згоди на монопольне просування європейського виміру до внутрішньої політики. Також, тенденції до співробітництва з транснаціональними організаціями, такими як федерації партій та органи європейського рівня, на прикладі Європарламенту, можуть стати більш звичними. В цілому відношення партійного та програмного управління до ролі ЄС як фактору продовження внутрішньої політики, з часом стануть більш складними, як визнання того, що вплив ЄС стане більш явним, а для подальшого розвитку ЄС будуть пропонуватися стратегії.
)Організаційна зміна: Зміна в середині партій, яка чітко встановлена законом, не може бути безпосередньо наявною, хоча можуть відбутися зміни в методах та балансі сил (дивиться Рауніо по даному питанню). Однак зєднання з органами на європейському рівні створило деякі організаційні вдосконалення, які з часом почали самостійно розвиватися. Внутрішнє право та статут партій обумовлють роль та вплив делегацій в Європарламенті, особливо під час конгресів партій та керівних органів, можуть відображати значний спектр європейської політики, а також потребу керівництва більш зручно управляти нею. Організаційні звязки з акторами поза межі національної території, як наприклад з транснаціональними федераціями партій, можуть також стимулювати організаційні нововедення.
)Приклади партійної конкуренції: До визначеного ступеню, ЄС сам стає обєктом національної політики, оскільки нові виборці повинні бути налаштовані на авантюристську стратегію, яка займає або про-євроінтеграційну, або анти-евроінтеграційну позицію. Політизація ЄС може стати турботою для партійного керівництва, навіть партій нової формації. Декілька факторів можуть спровокувати зміни в тактиці та стратегії партій, розроблених для того щоб нажитися на проблемі щодо ЄС. Серед них можуть існувати приклади конкуренції, до якої залучений ряд партій національної партійної системи, а присутність сильно про- або анти-євроінтеграційних партій та сутність партійної панівної коаліції (Панебьянко, 1988 год), визначають чи може подібна зміна в стратегії партії спричинити внутрішню несбалансованість.
)Відносини між партією та урядом: Участь партійних керівників на форумах ЄС може ускладнити відносити з партією по особливим питанням політики. Іншими словами міжурядовий торг - чи на міжурядовій конференції, чи на рівні Ради Європи чи Ради Міністрів - може ненамірено віддалити урядового або партійного керівника від положень програмного управління. Це може з часом призвести до якісних змін у сутності відносин між партією та урядом. Відносини між партією та урядом з приводу питань, що торкаються ЄС можуть стати двохтактними за природою. Партія торкає уряд до максималістських позицій з приводу питань, що є близькими до програми партії, як на приклад в сфері соціальної політики для соціал-демократичних партій. Партія стримує уряд до поміркованих позицій з приводу інституційної зміни, більш глибокої інтеграції, що керує визначенням державного суверенітету. Дана позиція не обовязково представляє подвійне відношення або ворожість до ЄС, але може визначати бажання відстоювати внутрішній контроль над сферами політики, які включають безпосередні вигоди для партії, на приклад коли групи інтересів включені до політичної орбіти партії. Компетенція ЄС в новій політичній сфері викликає нове сплетіння стратегій груп інтересів, які можуть значити зниження значення партійних відносин.
)Відносини поза межами національної партійної системи: Європеїзація може призвести до нових перспектив транснаціонального співробітництва партій інших держав-членів ЄС до такого ступеню, коли будуть запропоновані нові організаційні заходи та заходи в сфері програмного управління. Нідермайер (1983 рік) запропонував розвивати на європейському рівні партійну організацію, яка б роз