Гендерне "жіноче питання" в Україні

Курсовой проект - Социология

Другие курсовые по предмету Социология

?, ролям, що вважаються типовими й бажаними для тих, кого суспільство визначає як жінок або чоловіків.

Наступною важливою для становлення гендерної теорії роботою була книга А. Річ "Материнство як досвід і інститут". Я хотіла б з метою нашого дослідження виділити тут тільки одну з ідей, почерпнуту нею з аналізу робіт "чорних феміністок (black feminists)". Я маю на увазі ідею про те, що гендер не є монолітною категорією, що робить всіх жінок тими самими, але, скоріше, позначає позицію субординації (тобто гендер - категорія соціальної стратифікації). У результаті Річ дійде висновку про те, що гендер - своєрідна система, взаємозалежна з іншими владними (стратифікаційними) категоріями. Таким чином, гендер у неї стає частиною складної мережі владних компонентів.

В 80-і й 90-і роки гендерні дослідження стали досить розповсюдженими. Однак як розуміння й використання самого поняття "гендер", так і застосовувані в ході досліджень методи досить різні. У цілому я виділяю три основні теорії гендера:

1) теорія соціального конструювання гендера;

2) гендер як стратифікаційна категорія;

3) гендер як культурна метафора. І одну помилкову.

Почнемо з кінця.

Гендер як соціально-демографічна категорія, або помилкова теорія гендера. Помилкової гендерної теорією я називаю використання цього поняття як традиційної соціодемографічної категорії (соціостатевої ролі), або проведення під видом гендерних досліджень положення жінок і дітей. Сприйняття гендера як соціостатевої ролі характерно для соціально-економічних досліджень, автори яких не хочуть відставати від сучасних ідей. На мій погляд, цей підхід є комбінацією ідей традиційної соціології підлоги з ідеями, що обговорювалися у феміністських роботах і womens studies. У рамках цього підходу, з одного боку, розрізняються підлога як біологічний факт і гендер як соціальна конструкція; з іншого боку - наявність двох протилежних "гендерів" приймається як даність. При цьому вважається, що "природа" чоловіків і жінок різна настільки, що їх можна рознести по різним соціальним (соціостатетвим) категоріях.

Гендер як соціальна конструкція/теорія соціального конструювання гендера.

У рамках цього підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками й чоловіками, конструйована основними інститутами суспільства. Цей підхід заснований на двох постулатах:

1) гендер конструюється за допомогою соціалізації, подолу праці, системою гендерних ролей, сімєю, засобами масової інформації;

2) гендер будується й самими індивідами - на рівні їхньої свідомості (тобто гендерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством норм і підстроювання під них (в одязі, зовнішності, манері поводження й т.д.).

Тут варто згадати роботи Э. Гофмана, Г. Гарфінкеля, К. Уеста й Д. Зіммермана.

Робити гендер - означає створювати такі розходження між хлопчиками й дівчинками, чоловіками й жінками, які не є природними, сущностними або біологічними. Гендерна приналежність індивіда проявляється в тім, що людина робить і робить постійно в процесі взаємодії з іншими людьми.

Коли соціальне виробництво гендера стає предметом дослідження, звичайно розглядають, як гендер конструюється через інститути соціалізації, подолу праці, через культуру (гендерні ролі й стереотипи, мас-медіа), проблеми гендерної стратифікації й нерівності.

Гендер як мережа, структура або процес, тобто гендер як стратифікаційна категорія в сукупності (мережі) інших стратифікаційних категорій. Гендер, ієрархизующий соціальні відносини й ролі між чоловіками й жінками, - категорія стратифікаційна. Але крім гендера, такими категоріями є клас, раса, вік. Американська дослідниця Дж. Скотт однієї з перших запропонувала розглядати гендер у ряді цих категорій.

Французька постмодерністська феміністка Т. де Лауретіс уважає, що гендер - комплексний механізм або технологія, що визначає субєкт як чоловічий або жіночий у процесі нормативності й регулювання того, ким повинен стати людина відповідно до експектаціями, пропонованими йому суспільством. Процес конструювання гендерної ідентичності протікає у взаємодії з іншими нормативними змінними, такими як раса й клас, у ході чого виробляється владна система. Інакше кажучи, Лауретіс уважає гендер процесом, що конструює соціально-нормативний субєкт через побудову розходжень по підлозі, звязаних у свою чергу з расовими, етнічними, соціальними розходженнями.

Гендер як культурна метафора. Крім біологічного й соціального аспектів в аналізі проблеми підлоги, феміністки виявили й третій, символічний, або властиво культурний його аспект. Чоловіче й жіноче на онтологічному й гносеологічному рівнях існують як елементи культурно-символічних рядів: чоловіче - раціональне - духовне - божественне - (.) - культурне; жіноче - почуттєве - тілесне - гріховне - (.) - природне.

На відміну від першого - біологічного - аспекту підлоги, у двох інших його аспектах - соціальн і символічний^-символічному-символічнім-культурно-символічному - утримуються неявні ціннісні орієнтації й установки, сформовані таким чином, що всі, обумовлене як "чоловіче" або ототожнюва з ним, уважається позитивним, значимим і домінуючої, а обумовлене як "жіноче" - негативним, вторинним і субординуємим. Це проявляється не тільки в тім, що властиво чоловік і чоловічі предикати є домінуючими в суспільстві. Багато хто не повязані з підлогою феномени й поняття (природа й культура, ч?/p>