Гендерне "жіноче питання" в Україні
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
?я наук" носить маскулинний характер: більше престижу і шановними вважаються "строгі" науки, начебто математики або фізики, менш шановними й "солідними" - "фемінні", начебто літературознавства.
У цілому, загальна критика сучасної науки з позицій фемінізму збігається з основними моментами інших критичних відносно європейської науки філософськими, історико-культурними й методологічними концепціями. Феміністські аргументи, що доводять дегуманізацію наукового знання або фальш тези про соціокультурної "нейтральності" науки, також багато в чому перетинаються з аналогічними аргументами сучасних соціологів науки.
Можна помітити подібність між феміністськими поданнями про сучасну науку як про практично повністю маскулінизовану сферу й деякими концепціями науки, розроблювальними епістемологами країн, що розвиваються, Азії й Африки, які виявляють у європейській науці сліди расизму, буржуазності, євроцентризма. Наприклад, Р. Мінз указує на безпідставність домагань європейської науки на володіння виключним правом виступати від імені науки в цілому, науки як такий. Справа в тім, підкреслює він, що ідеологія, властива європейській науці й, що складається в оцінці успішності пізнання (по ступені оволодіння природними силами й ресурсами), у цей час виявляє своє явне банкрутство, тоді як культури американських індіанців і деяких інших народів нацеленої на гармонізацію відносин людини й природи, на процеси відтворення земних ресурсів в імя життя майбутніх поколінь. Дж. Нідем підкреслює обмеженість європейської картезіанської науки в порівнянні, наприклад, зі східною медициною, незвідної до рівня примітивних фізіологічних узагальнень і заснованих на них технічних прийомів.
Феміністки аж ніяк не збираються створювати "жіночу" науку або філософію. Мова йде про розробку феміністської перспективи в системі наукового й теоретичного знання. Феміністська критика науки показує, як відбувається впровадження системи панування й підпорядкування, що відтворюють гендерну асиметрію й дискримінацію, в область виробництва й структуру знань про світ.
Інституціоналізація жіночих досліджень в університетах привела до значного збільшення досліджень у цій області, зявилися вимоги більш систематично ставитися до феміністської теорії, зробити більше ясним методологічний підхід до основних понять феміністської теорії. Чималу роль у цьому зіграли численні дискусії по ключових проблемах і поняттям фемінізму, а також взаємна критика й самокритика різних концепцій фемінізму.
2.2 Гендерна теорія: основні поняття й напрямки
80-і роки характеризуються новою фазою в розвитку жіночих досліджень. Починається перехід від аналізу патріархату й специфічного жіночого досвіду до аналізу гендерної системи. Жіночі дослідження поступово переростають у гендерні, де на перший план висуваються підходи, згідно яким всі аспекти людського суспільства, культури й взаємин є гендерними. Спостерігається поступовий зсув акцентів: від аналізу жіночого фактора й констатації чоловічого домінування до аналізу того, як гендер є присутнім, конструюється й відтворюється у всіх соціальних процесах і як це впливає на жінок і чоловіків.
Диференціація понять підлоги й гендера означала вихід на новий теоретичний рівень. Уперше розходження понять "підлога" і "гендер" було позначено психологом Р. Столпером в 1968 році. Пізніше (1972 рік) цю ідею підтримали феміністські антропологи. Вивчаючи різні суспільства, вони виявили значну різницю в розумінні чоловічих і жіночих ролей, позицій, чорт характеру, коротше, у розумінні того, що є чоловік і жінка в тім або іншім суспільстві. Уперше на це звернула увагу в середині століття М. Мід. В 1972 році зявляється швидко знаменитої книга, що стала досить, "Жінка, культура й суспільство", що вийшло за редакцією М. Розальдо й Л. Ламфере. Стаття Ш. Ортнер " чиСпіввідноситься жіноче із чоловічим так само, як природне з культурним?" надалі викликала бурхливі дискусії. У цій роботі відзначається той універсальний факт, що репродуктивна роль жінок не враховується при визначенні її соціального статусу в суспільстві й що жінки витиснуті зі сфери соціального в сферу приватного, тому що вони асоціюються із природним, а не соціальним.
Мабуть, однієї з перших робіт, у якій зявилося досить чітко промовлене розходження понять "підлога" і "гендер", стала робота Г. Рабін. Використовуючи методи психоаналізу й структурної антропології, Рабін вивчала символічне значення факту обміну жінок між чоловіками в так званих примітивних суспільствах. У результаті вона прийшла до висновку, що саме обмін жінками між племенами відтворює чоловічу владу й структуру гендерної ідентичності, при яких жінки оцінюються як біологічні істоти й ставляться винятково до сімейної сфери. На основі цього конструюється". пологендерна система як набір угод". Інакше кажучи, гендерна система, що конструює дві підлоги як різні, нерівні й навіть взаємодоповнюючі, є фактично системою влади й домінування, ціль якої - концентрація матеріального й символічного капіталу в руках батьків.
Далі варто згадати роботу психолога Р. Унгер "Про редефініції понять піл і гендер", де вона запропонувала використати слово sex тільки стосовно спеціальних біологічних аспектів людини, а термін "гендер" тільки під час обговорення соціальних, культурних і психологічних аспектів, які ставляться до рис, нормам, стереотипа?/p>