Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
іж ними (500-1000м), ширину (від 6 до 9 м). якщо на території господарства є схил крутизною 3- 4, то лісо полоси розміщують на ширині 350 м.
Розміщення лісополос проводять одночасно і узгоджено розміщенням інших елементів. Спочатку складають загальну схему розміщення основних лісополос в тих місцях, де вони найбільш необхідні. Відповідно до цих поміток проводять розміщення полів та інших елементів. При такому порядку вдається уникнути механічного розміщення лісополос.
Лісополоси суміщають з межами полів, при цьому вся їхня площа повина входити повністю в те чи інше поле, а не ділиться між ними. З іншої сторони межі при необхідності розміщується дорога. Характеристика впорядкування лісо полос подана в таблиці 3.3.3.1.
Таблиця 3.3.3.1 Характеристика лісополос
№ поляНазваДовжина
мШирина
мПлощамгаIАжурна400832000,32IIАжурні9087200,07IIIАжурні220817600,18VАжурні380830400,30Всього87200,87
З таблиці видно, що на території фермерського господарства лісополоси ажурні. Їхня ширина становить 8 м. Ажурні лісосмуги мають малі просвіти, які розміщуються рівномірно по всьому профілю, через просвіти частина променів проникає, а інші обминають. Для закладки лісополос було використано дерева таких порід як дуб і ясен.
3.4 Організація угідь і сівозмін
Створення оптимальних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання, зберігання та підвищення родючості ґрунту основне завдання землеробства.
Освоєння сівозмін і їх запровадження підвищує ефективність боротьби з шкідниками, бурянами, хворобами сільськогосподарських культур без збільшення матеріальних затрат. Правильне розміщення культур у сівозміні сприяє раціональному використанню вологи і елементів живлення з різних шарів грунту, що в свою чергу забезпечує ефективн6іше використання добрив і пестицидів.
Сівозміни сприяють правильному використанню земель, поліпшенню організації праці і ефективному використанню засобів праці.
Сівозміна це науково-обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і пару в часі та на території.
Основою сівозміни є раціональна структура посівних площ. При встановлені якої виходять з конкретних економічних господарсько-організаційних і природних умов господарства.
Сівозміни складаються на основі структури посівних площ. Схема сівозміни це перелік сільськогосподарських культур і парів в порядку їх чергування в ній.
Різні культури вбирають з грунту різні поживні речовини у певних співвідношеннях. Одні використовують більше фосфору, інші калію або кальцію. За умов правильного чергування у сівозміні культур, грунт краще забезпечуються поживними речовинами порівняно з беззмінним їх вирощуванням.
Під угіддями розуміють певні земельні ділянки, які планомірно і систематично використовуються для певних виробничих цілей і мають характерні природні відмінності.
Угіддя поділяються на сільськогосподарські і не сільськогосподарські. В свою чергу кожна група ділиться на види і підвиди.
До сільськогосподарських угідь відносять землі, які використовують для виробництва продуктів харчування і окремих видів сировини для промисловості. Це рілля, пасовища, сінокоси, залежи.
До угідь, які не використовуються у виробництві рільничої продукції ліс, чагарник, болото, землі під водою, дорогами, прогонами, забудовою, піски, камянисті місця, ями, яри та інші.
Організація сільськогосподарських угідь і сівозмін полягає у вирішені слідуючих повязаних між собою питань:
- встановлення складу і площі угідь; типів, видів і кількості сівозмін;
- визначення обєму і строків трансформації і покращення угідь;
- доцільність розміщення угідь і сівозмін.
Головним завданням організації угідь і сівозмін є створення умов для інтенсифікації сільського господарства, отримання великої кількості продукції з кожного гектара з мінімальними затратами.
Вимогами до організації угідь і сівозмін є:
- забезпечення найбільш повного, раціонального і ефективного використання всієї землі у відповідності з планом розвитку і природними умовами, шляхом становлення правильної структури угідь і посівних площ;
- створення сприятливих умов для освоєння передових методів агротехніки підвищення родючості ґрунтів;
- створення умов для:
- спеціалізації і концентрації виробництва;
- високої ефективності капіталовкладень;
- максимальних скорочень транспортних витрат.
Щодо мого господарства, то воно спеціалізується на вирощувані овочів, отже під овочеву сівозміну надано 15,52 га від усієї площі. Схема чергування культур в сівозміні наведена в таблиці 3.4.1. і 3.4.2.
Таблиця 3.4.1 Схема чергування культур в сівозміні
№Сівозміна і назва культурЗагальна площа
гаРозмір полів
гаОвочева15,52IЛюцерна2,26IIЛюцерна2,47IIIКапуста2,19IVОгірки2,54VПомідори3,21VIЯчмінь 2,85
Таблиця 3.4.2 Схема чергування культур
СівозмінаЗагальна площа
гаСередній розмір поля гаПорядок чергування культурОвочева15,522,6Люцерна
Люцерна
Капуста
Огірки
Помідори
Ячмінь
При розміщені посівів я дотримувалася основної ланки сівозміни. Старалася забезпечити: повне, раціональне і ефективне використання всієї землі у відповідності з планом розвитку і природними умовами, сприятливі умови для освоєння передових методів агротехніки, підвищення родючості ґрунтів.
Створення умов для: спеціалізації і концентрації виробництва, високої ефективност