Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
взимку і прохолодну влітку.
Температура повітря. Температурний режим повітря Вінницької області залежить від сонячної радіації, циркуляції атмосфери та особливостей підстильної поверхні.
Останнім часом значний вплив на нього має господарська діяльність людини. Температурний режим Поділля залежить ще і від впливу Атлантичного океану,Середземного та Чорного морів. Річний хід температури в основному визначається річним ходом температури підстильної поверхні. Середня річна температура повітря на території сільської ради коливається від 7,0С до 9С. В окремі роки вона може змінюватись в широких межах. Так, наприклад, найтеплішим(9,5С) роком за останні 56 років був 1989р., найхолоднішим (6.0С)1987р.
Хмарність області теж характеризує її клімат. Найбільша кількість хмар(7-8 балів) за загальною хмарністю має місце в холодний період року. Найбільше число ясних днів спостерігається в червні-жовтні і становить середньому за загальною хмарністю 2-3 дні і нижньою 8-12 днів на місяць.
Характер хмарності та її кількість у холодне і тепле півріччя істотно відрізняється. Взимку над територією Сподахівської сільської ради переважає низька хмарність шаруватих форм, влітку утворення хмар вертикального розвитку (купчасті та купчасто-дощові).
Опади. Опадами називають воду у твердому чи рідкому стані, яка випадає на підстильну поверхню із хмар. Вони становлять собою основне джерело зволоження суші і найважливіший елемент клімату. Річна суму опадів за багаторічними даними, коливається у різних районах області залежно від місцевих умов від 569мм до 639мм. В обласному центрі місті Вінниці за рік випадає 604мм опадів. Найбільша їх кількість випадає на північному заході, найменша південному сході. Найбільша кількість опадів на Вінниччині випадає в липні, найменша в березні.
Вітер це горизонтальний рух повітря відносно підстильної поверхні. Причиною виникнення вітру є нерівномірний розподіл атмосферного тиску в різних місцях земної кулі. На найбільшу повторюваність взимку мають вітри західних напрямів. У теплий період року переважають вітри північно-західних напрямів. Взимку середня швидкість вітру складає 4,2 м/с, то влітку 2,8м/с.
2.2.2 Ґрунти
Ґрунтом називають верхній пухкий родючий шар земної кори, який утворився і продовжує утворюватися під впливом природних і антропогенних факторів. Ґрунт це самостійне природне тіло, яке має своє життя і як живий організм постійно змінюється.
Найбільш поширеними ґрунтами в Вінницькій області є сірі лісові - 50,5% та чорноземи 42,1%, невеликі площі займають лучні 2%, мочалисті і мочарні 1,7%, лучно-болотні і болотні 1,4%, лучно-чорноземні 0,8%, дерново-підзолисті 0,7%, торфяники 0,4% та інші.
Переважаючими ґрунтоутворюючими породами в області є леси і лесоподібні суглинки. Гранулометричний склад їх змінюється від легкосуглинкового на півночі області до середньо суглинкового у центрі і важко суглинкового на півдні.
На території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області переважають ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти.
Перелік агровиробничих груп ґрунтів земель Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області наведені в таблиці 2.2.2.1.
Таблиця 2.2.2.1 Агровиробничі групи ґрунтів
Шифр ґрунтуНазваПлощагаВЯсно-сірі опідзолені ґрунти396,3893529ВСірі опідзолені ґрунти736,15165Всього земель1132,54100
Ясно-сірі лісові грунти характеризуються найбільш типово вираженими ознаками підзолистих грунтів. Вони мають певні ознаки:
- утворюються переважно на карбонатних породах (лесах і лесовидних суглинках);
- мають потужний (50 90см) ілювіальний горизонт з добре вираженою горіхуватою і призматичною структурою, тоді як товщина ілювіального горизонту дерново-підзолистих грунтів лише інколи перевищує 35-40 см; структура горизонту грудкувата;
- товщина білуватого елювіального горизонту не перевищує 10-12 см.
Їх профіль чітко поділяється на такі генетичні горизонти:
- лісова підстилка на 0-2 см, в орних зонах її немає;
- гумусово-сильноелювіальний горизонт НЕ 2-15 см, на орних землях 0-30 см ясно-сірий, пилувато-грудкуватий, пластинчастий, слабо ущільнений, перехід ясний;
- елювіальний слабогумусований горизонт Е(h) 31-45 см; Злегка забарвлений гумусом, білястий, має не міцну грудковато-пластинчасту структуру, ущільнений, перехід різкий;
- перехідний елювіально-ілювіальний горизонт ЕІ 46-65 см білясто-бурий, нерівномірно забарвлений , призма тично-горіхуватий,ущільнений, перехід помітний;
- ілювіальний горизонт І 66-135 см; бурий, інколи червонувато-бурий, горіху вато-призматичний, агрегати гостро ребристі, на гранях червоно-буре колоїдне лакування, ущільнений, перехід поступовий;
- материнська порода Рк 135 см і більше лес або лесовидний суглинок палевого кольору, карбонати у вигляді прожилок і псевдо міцелію.
Сірі лісові ґрунти за сукупністю морфологічних ознак і властивостей займають проміжне положення між дерново-підзолистими ґрунтами Полісся і чорноземами Лісостепу. В залежності від інтенсивності забарвлення, вмісту гумусу, глибини гумусного горизонту вони поділяються на три підтипи: світло-сірі, сірі і темно-сірі. Світло-сірі та сірі лісові ґрунти утворилися на самих високих, розчленованих ярами,балками та річковими долинами ділянках Подільської височини під грабово-дубовими лісами. Світло-сірі лісові опідзолені грунти в регіоні широкого розповсюдження не мають і займають ?/p>