Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області

Курсовой проект - Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство

°ми гумусу та поживними речовинами не повинна перевищувати 15% загальної екологічно стійкої ділянки. Це сприяє рівномірності дозрівання культур на всій площі ділянки. Від гранулометричного складу залежить температура ґрунту, тому вводять такі коефіцієнти: піщані та супіщані ґрунти 1,30, легкосуглинкові 1,16, середньо суглинкові 1,00, важко суглинкові 0,85, торфові осушені 0,90, торфові не осушені 0,65.

Ширина ділянки не повинна бути ерозійно-небезпечною і створювати умови для зменшення величини ґрунтів до величини ґрунтоутворення.

Межі екологічно стійких ділянок повинні бути обовязково узгоджені із природними межами (вододіли, нерівності рельєфу, гідрографічна мережа та ін..) або закріплені постійними штучними межами (лісосмугами, дорогами, валами-терасами та ін..).

Виділення таких стабільних територіальних ділянок за природними ознаками дозволяє ретельніше враховувати мікрокліматичні ґрунтові умови, створювати гнучку систему внутрішньогосподарських підрозділів, формувати земельний фонд і землеволодіння селянських (фермерських) господарств. Характеристика розміщення і впорядкування полів мого господарства подана в таблиці 3.3.1.1.

 

Таблиця 3.3.1.1 Характеристика полів

Сівозміна№ поляДовжина

мШирина

мОснова

мВисота

мПлощамгаОвочеваI292002,92I30080240002,40I1507052500,52II30090270002,70III220120264002,64IV220130286002,86V394003,94V260120312003,12V305015000,15V1509067500,67VI327003,27VI200130260002,60VI1509067500,67Всього18330018,33селянський господарство фермерський землевпорядкування

3.3.2 Розміщення і впорядкування дорожньої мережі

В сільськогосподарському виробництві здійснюються багатосторонні транспортні звязки як в середині господарства так і з зовнішніми адміністративними та економічними обєктами. Внутрішньо господарські перевезення є нерозривною складовою частиною сільськогосподарського виробництва.

Дорожня мережа як складова частина транспорту приймає участь в процесі виробництва продукції, тому впливає на результати виробництва.

Виробничі процеси в сільськогосподарському пункті здійснюються на великій території:

  1. полях сівозмін;
  2. садах;
  3. пасовищах.

Це обумовлює різні транспортні звязки по переміщенню з господарських центрів добрив, насіння, а з полів сівозмін продукції рослинництва. Тому правильне розміщення дорожньої мережі в господарстві сприяє кращій організації сільськогосподарського виробництва. Остання завбачує великі транспортні зовнішні звязки господарства, а саме в кооперативні сільськогосподарські підприємства перевозять промислову продукцію, запасні машині частини, будівельні матеріали, пальне, добрива та інше. Продукція сільського господарства вивозиться на елеватори, залізничні станції, водні пристрої, заводи по переробці продукції.

Сільськогосподарські дороги в залежності від призначення поділяються на дві групи:

  1. сільськогосподарського призначення, які сполучають господарські центри кооперативних сільськогосподарських підприємств з адміністративними пунктами, автодорогами республіканського і обласного значення, залізничними станціями. Ці дороги є дорогами загального користування;
  2. внутрігосподарські дороги служать для транспортних звязків в середині одного господарства.

В свою чергу внутрігосподарські поділяються на магістральні (по яких здійснюються транспортні звязки між виробничими підрозділами та господарськими центрами) і польові (які необхідні для обслуговування польових виробничих процесів, по них перевозять людей, насіння, добрива, урожай та інше.

Розміщення доріг в полях повинно бути зручно для обслуговування машино-тракторних агрегатів і виконання польових робіт. Дороги повинні бути узгоджені з межами полів або лісосмуг, польовими станами і водними джерелами. Місце прокладання дороги, її ширина, ухили повинні відповідати технічним вимогам.

При проектуванні доріг капітальні затрати повинні бути мінімальними. Дороги мають проходити по менш цінним землям, не повинні затоплюватися, повинні бути прямолінійними. Характеристика доріг представлена в таблиці 3.3.2.1.

 

Таблиця 3.3.2.1

№ поляНазва дорогиДовжина

мШирина

мПлоща м га IОкружна3401034000,34IIПольова320516000,16IIIОкружна2201022000,22Польова10055000,05IVМагістральна2201226400,26Польова12056000,06VОкружна3801038000,38Польова10055000,05VIМагістральна3001236000,36Польова10056000,06Всього 19440 1,94

3.3.3 Розміщення і впорядкування лісополос

Позитивний вплив лісополос на врожай сільськогосподарських культур полягає в тому, що на ділянках, які захищені лісополосами, створюються більш сприятливі умови для росту культур в порівнянні з відкритою місцевістю:

  1. зменшується сухість повітря і швидкість вітру;
  2. знижується випаровуваність грунту;
  3. затримується більше снігу, що захищає від замерзання посіви озимої пшениці.

Лісополоси затримують стік поверхневих вод, зменшують водну і вітрову ерозію. Застосування лісополос на полях збільшує врожайність на 25 30 %.

Види лісополос:

  1. полезахисні, які розміщуються на рівнинній території і складаються з основних і додаткових лісополос;
  2. водо роздільні, які розміщуються на водо розділі;
  3. водо регулюючі, які розміщуються в поперек схилів, для затримання поверхневих вод;
  4. прияружні, які захищають від розповзань.

Для правильного розміщення лісополос потрібна план або карту населеного пункту, рельєфу, грунту.

Основними видами захисних лісополос є поздовжні лісополоси. При цьому встановлюють їх напрямок, відстань м