Geum.ru

Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області

Курсовой проект - Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство

?стання пасовищ. Пасовищна трава найбільш дешевий і ціний корм. Вона містить всі необхідні поживні речовини, які легко засвоюються і є основним джерелом білка, мінералів, солей, вітамінів.

Питання облаштування територій кормових угідь повинні вирішуватись диференційовано, з врахуванням великої різноманітності природних і господарських умов різних природних зон і районів країни.

Спеціалізація мого КСП зернова, овочева з розведенням великої рогатої худоби, птиці, свиней, не значну кількість земель займають кормові угіддя 124 га, що приблизно 5 % всієї території сільськогосподарських угідь.

Наявність кормових угідь, використання та їх характеристика по господарству подана в таблиці 2.3.2.1

 

Таблиця 2.3.2.1 Характеристика використання і розміщення кормових угідь

№ контуруназваВрожайність

ц/гавикористанняплощагаПасовище300Зрошувальне 16,10,8052Пасовище300Зрошувальне8,20,3056Пасовище300Зрошувальне13,20,5068Пасовище300Зрошувальне11,20,4048,72,008Сінокіс30Природне26,11,3016Сінокіс30Природне12,20,6022Сінокіс30Природне22,11,0037Сінокіс30Природне2,30,1062,73,00Всього111,45,00

З таблиці видно, що до кормових угідь належать пасовища і сінокоси. На території Сподахівської сільської ради існують зрошувальні пасовища, які займають 48,7 га усієї площі і природні сінокоси, які становлять 62,7 га. Отже на кормові угіддя відведено 111,4 га землі.

 

3. Проектна частина

 

3.1 Організація селянських (фермерських) господарств

 

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сімї, родичі, які обєдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Він представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх обєднаннями відповідно до закону. Голова господарства укладає від імені господарства угоди, може письмово доручити виконання своїх обовязків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих обєктів господарства. Якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знаходиться за межами населеного пункту, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованим на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Землі фермерського господарства можуть складатися із:

  1. земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
  2. земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності;
  3. земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право:

  1. продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
  2. самостійно господарювати на землі;
  3. на відшкодування збитків;
  4. споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди;
  5. реалізувати вироблену продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт.

Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, забовязані:

  1. забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;
  2. додержуватися вимог про охорону довкілля;
  3. сплачувати податки та збори;
  4. не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
  5. не допускати зниження родючості грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
  6. надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;
  7. дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;
  8. зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Фермерське господарство діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик відбирає партнерів з економічних звязків у всіх сферах діяльнос?/p>