Властивості рідини і газу
Курсовой проект - Физика
Другие курсовые по предмету Физика
нертності є маса тіла. Відношення мас взаємодіючих тіл дорівнює зворотному відношенню модулів прискорень. Другий закон Ньютона встановлює звязок між кінематичною характеристикою руху прискоренням, і динамічними характеристиками взаємодії силами. , або, у більше точному виді, , тобто швидкість зміни імпульсу матеріальної крапки дорівнює діючої на нього силі. При одночасній дії на одне тіло декількох сил тіло рухається із прискоренням, що є векторною сумою прискорень, які виникли б при впливі кожної із цих сил окремо. Діючі на тіло сили, прикладені до однієї крапки, складаються за правилом додавання векторів. Це положення називають принципом незалежності дії сил. Центром мас називається така крапка твердого тіла або системи твердих тіл, що рухається так само, як і матеріальна крапка масою, рівній сумі мас всієї системи в цілому, на якій діють та ж результуюча сила, що й на тіло. . Проінтегрував це вираження можна одержати вираження для координат центра мас. Центр ваги - крапка додатка рівнодіючої всіх сил ваги, що діють на частки цього тіла при будь-якому положенні в просторі. Якщо лінійні розміри тіла малі в порівнянні з розміром Землі, то центр мас збігається із центром ваги. Сума моментів всіх сил елементарні ваги щодо будь-якої осі, що проходить через центр ваги, дорівнює нулю.
Потенційна енергія характеризує взаємодіючі тіла, кінетична що рухаються. І та, і інша виникають у результаті взаємодії тел. Якщо кілька тіл взаємодію між собою тільки силами тяжіння й силами пружності, і ніякі зовнішні сили на них не діють (або ж їх рівнодіюча дорівнює нулю), те при будь-яких взаємодіях тіл робота сил пружності або сил тяжіння дорівнює зміні потенційної енергії, узятої із протилежним знаком. У той же час, по теоремі про кінетичну енергію (зміна кінетичної енергії тіла дорівнює роботі зовнішніх сил) робота тих же сил дорівнює зміні кінетичної енергії.
.
Із цієї рівності треба, що сума кінетичної й потенційної енергій тіл, що становлять замкнуту систему й взаємодіючих між собою силами тяжіння й пружності, залишається постійної. Сума кінетичної й потенційної енергій тіл називається повною механічною енергією. Повна механічна енергія замкнутої системи тіл, взаємодіючих між собою силами тяжіння й пружності, залишається незмінної. Робота сил тяжіння й пружності дорівнює, з одного боку, збільшенню кінетичної енергії, а з іншого боку - зменшенню потенційної, тобто робота дорівнює енергії, що перетворилася з одного виду в іншій.
2. Гідростатика. Рівновага рідин і газів
Гідростатика найбільш простий розділ гідроаеромеханіки, що досліджує ситуації, коли рух відсутнє або швидкість мала. Гідростатика дозволяє зрозуміти деякі властивості такої важливої гідродинамічної величини, як тиск. Тиск на опору роблять і тверді, і сипучі речовини, але воно відрізняється від гідростатичного. Тиск твердого тіла визначається його вагою, тиск рідини її глибиною. Сила тиску р на дно посудини не залежить від його форми, а визначається тільки рівнем налитої в посудину рідини відповідно до гідростатичної формули:
p = ро + рgh
де р щільність рідини, g прискорення вільного падіння, h глибина занурення, ро атмосферний тиск.
Сипучі тіла, подібно рідині й газу, можуть натискати на бічну поверхню, але для такого тиску не виконується закон Паскаля, що затверджує, що тиск у будь-якому місці спочиваючої рідини іл газу в усіх напрямках однаково, причому тиск однаково передається по всім обсязі рідини або газу. У законі Паскаля вага рідини або газу не враховується.
До основних законів гідростатики, крім закону Паскаля й гідростатичної формули, можна віднести закон Архімеда: на занурене в рідину або газ тіло діє сила, що виштовхує, рівна по величині ваги витиснутої рідини (або газу), спрямована проти сили тяжіння й прикладена до центра ваги витиснутого обсягу.
Якщо занурене в рідину тіло замінити такою ж рідиною, то вийде стан рівноваги - на поверхню тіла діє сила тиску рідини, що врівноважує вагу рідини усередині поверхні.
Рух рідин і газів.
Рух рідин і газів, як і всі інші види руху, розглянуті в механіці, можна повністю охарактеризувати, оперуючи одиницями виміру довжини, часу й сили. Так, діаметр парашута можна вимірювати в метрах, час зниження, скажемо, на 100 метрів у секундах, а вага вантажу у ньютонах. Точно так само вхідний перетин насоса можна вимірювати у квадратних метрах, обємна витрата середовища у кубічних метрах у секунду, а потужність у ньютон-метрах (джоулях) у секунду. Існує багато способів виміру таких характеристик плину з використанням різних механічних і електричних еквівалентів лінійки, годин і пружинних ваг. Наприклад, швидкість рідин і газів можна оцінювати по числу обертів в одиницю часу проградуїрованої крильчатки (гідрометрична вертушка й анемометр) або по зміні електроспротиву дроту, що нагрівається минаючим струмом, (дротовий термоанемометр); тиск можна визначати по викликуваному їм відхиленню вигнутої трубки або мембрани (манометр Бурдона й барометр-анероїд) або по струму, генеруємому пьезокристалом.
Прогнозування характеристик плину.
Якби такі виміри руху рідин і газів були єдиним заняттям гідроаеромеханіки, це була б дисципліна досить вузького профілю. Набагато більше важливе значення, чим вимір, має точне прогнозування характеристик плину при заздалегідь відомих або передбачуваних умовах. Очевидно, що недостатньо вміти просто виміряти пропускну здатність побудованого