Військо Київської Русі: тактика в бою
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Реферат на тему:
Військо Київської Русі: тактика в бою
Приготування до бою
Коли ворог був недалеко, й можна було сподіватися битви, військо відбувало останні приготування. Про те, що зближається бій, давали знак трубами та бубнами. Найперш у Юрія вдарили в бубни у війську й у труби загрубіли; і у Вячеслава, в Ізяслава й у Ростислава почали бити в бубни і в труби трубити, і полки почали готовитися (1151 р.).
Спершу військо повинно було озброїтися, одягнутися в броні, об лещися в оружіє. Облеклися в броні, і полки ізрядили (1111 р.). He дійшло військо до ріки Сяну, зсіло на полі озброїтися (1248 р.); війська всі позсідали з коней і озброїлися (1251 р.). Тяжку зброю підвозили підводами і вона була вже під рукою.
Потому військо ставало в бойову лаву; це звалося і с п о л ч ит их, і з р я д и т и, пристрої ти військо. Робили це на вигідному місці, звичайно на просторому полі.
Слово ізполчити означає виставити полки. Деколи військо вже в поході було поділене на тактичні одиниці, але звичайно аж перед самим боєм ставало в полки. Тоді князь міг дібрати відповідних людей і назначити їм якесь завдання. Так Ізяслав 1151 р. звелів нарядити дружину з полків, а полків не рухати. Знову Данило в поході на ятвягів 1256 р. ізрядив полки, кому яким полком ходити, і сам вийшов наперед.
Князь, що мав провід у бою, видавав накази, коли яка частина має рушити в бій. За особливу честь уважали йти в першу чергу на ворога, бо перший, удар був не раз вирішний. Між князями доходило часом до спорів, хто має дістати це першенство. Так 1183 р. Володимир Глібович послав до Ігоря, просив його їздити попереду зі своїм полком, бо, мовляв, князі руські (київські) все напереді їздили в руській землі; Ігор на це не погодився, тим то Володимир розгнівався й повернувся. Знову 1187 р. Володимир випросився у Святослава та Рюрика їздити попереду з чорними клобуками; Святославові було нелюбо пускати Володимира наперед перед своїми синами, але Рюрик і всі інші погодилися У поході на ятвягів 1256. р. українські й-польські князі просили Данила, щоб він перший ішов у бій: Ти король, голова всім полкам, ти знаєш воєнний звичай, кожний тебе засоромиться й налякається, вийди сам наперед.
Перед боєм князь обїздив полки й укріпляв на бій (загрівав до бою). Ізяслав Мстиславич під Перемишлем 1152 р. перед битвою так промовив до свого війська: Браття і дружино! Бог не кинув руської землі й руських синів на все в безчестя, на всіх місцях добували ми честь свою. І тепер, браття, всі це маймо на увазі й перед чужими народами дай нам Боже честь свою взяти/Молодші князі приїздили до найстаршого й завіряли його у своїй вірності: Батьку, хочемо голови свої поскладати за тебе і честь свою оборонити (1151 р.).
Побожні воїни перед боєм молилися. Так перед стрічею з половцями 1103. р. князі й вояки молили Бога й обіти подавали Богу і Пречистій Його Матері, одні кутею, другі милостинею для бідних, інші жертвами на монастирі . Раз тільки стрічаємо в війську духовенство, підчас походу на половців 1111 р.: Князь Володимир приставив попів своїх, щоб їхали наперед війська і співали тропарі та кондаки Чесного Хреста і на канон святої Богородиці.
Часом бій не починався відразу. Військо озброєне та впорядковане стояло на місці та чекало, аж ворог перший пічне битву. Мстислав став перед городом і впорядкував дружину; і не поступив ані Олег на Мстислава, ні Мстислав на Олега, і стояли один проти одного чотири дні.
Деколи обидві сторони старалися спровокувати одна одну насміхами та жартами. Так 1016 р. воєвода князя Святополка насміхавсь з новгородців, що були в війську Ярослава: Чого ви поприходили з тим калікою? ви теслі, ми приставимо вас хороми нам ставити! Новгородці дуже на це розізлилися й заявили Ярославові, що другого дня підуть наступом на ворога. Перед битвою з Поляками над Бугом 1018. р. воєвода Ярослава жартував собі з польського князя Болеслава: Проколемо тріскою твоє товсте черево, Поляки ж ізнову під Ярославом 1249. р. дратували вояків Василька словами: поженемо вас на великі бороди. Василько відповів: Брехня ваше слово, Бог наш помічник, і кинувся на ворогів.
Бойовий лад
Військо уставлялося до бою в означений бойовий лад. Найчастіше бачимо поділ на три частини: середню, що звалася чоло, і два бічні крила, праве й ліве. У цей загальний бойовий лад уставлялися різні роди зброї: дружина й ополчення, тяжко-збройні и легко-збройні, піхота й кіннота та ін.
В різних часах бачимо різні комбінації упорядковування війська. У давніших часах вони цілком прості, пізніше складніші.
1) В битві під Листвином 1024 р. між Мстиславом та Ярославом Мстислав звечора впорядкував дружину й поставив сіверян у чоло проти варягів, а сам став з дружиною на крилах. Отже в осередку стояло слабше військо, тобто вої (ополчення), на крилах краще озброєна дружина. Бойовий порядок виглядав так:
2) У бою з печенігами під Києвом 1036. р. Ярослав виступив із города і впорядкував дружину, поставив варягів посередині, праворуч киян, ліворуч новгородців, і стали перед городом. Тут у центрі стоїть найсильніше військо, тяжко озброєні варяги, на крилах народне ополчення (вої); це дає такий лад:
В обох цих битвах виступала сама піхота.
3) У бою з половцями під Трипіллям 1093. р. князі впорядкували дружину й пішли: праворуч ішов Святополк, ліворуч Володимир, посередині Ростислав. У війську кожного князя була й дружина й опол