Військо Київської Русі: тактика в бою
Информация - История
Другие материалы по предмету История
чення (вої, люди):
Подібним способом уставилися війська до бою над Трубежем 1149. p.: Юрій, Святослав Олегович і Всеволодич Святослав побачили, що вже полки (Ізяслава) йдуть за ними, вернулися й пішли зі своїми полками їм назустріч. І поставив Юрій синів своїх направо, а Святослава Олеговича і Всеволодича Святослава на ліво і пішли полки один на один.
4) У відомому поході Ігоря на половців 1185. р. перед боєм над Сурлієм бачимо складніший бойовий лад: Тут упорядкували б полків: Ігорів полк посередині, праворуч його полк брата Всеволода, ліворуч синівця його Святослава; попереду, перед ним, син Володимир і другий полк Ярославів, ковуї (половці), що були з Ольстином, а третій полк також попереду, стрільці, що їх усі князі вивели; так упорядкували свої полки. Тут бачимо виразний поділ на дві боєві лінії: в першій виступають легкоозброєні сили, стрільці, половецькі союзники (ковуї), може, боярська молодь під проводом молодого князя Володимира; у другій лінії три полки князів, в яких (як видко з дальшого опису бою) була і дружина й ополчення (чорні люди). Все це була кіннота. Схематичний образ був, мабуть, такий:
5) В поході Данила на ятвягів 1251. р. посередині ішла тяжко-озброєна піхота, зі щитами й копіями (оружники), по боках стрільці з луками:
6) В іншому поході на ятвягів 1256. р. Данило впорядкував полки, і вказав кому полком ходити: сам вийшов наперед, і стрільців пустив наперед, а інших із обох боків дороги; дворському наказав іти за собою, а сам поїхав із малим числом оружних отроків. Здається, лад був такий:
Бій
Битву означали словами: бій, січа, брань, полк.
Був старий звичай, як ми вже сказали, що битву починав князь сам, символічним ударом копя. Вже 946 р. читаємо про бій з деревлянами: зійшлись обидва війська до бою, і Святослав сунув копям на деревлян, і копя полетіло між вухами коня й ударило в ноги коневі, бо він був дитина. І сказали Свинелд і Асмолд: князь уже почав, потягніть, дружино, за князем. В 1149. р. літопис, оповідає про князя Андрія, що він виїхав перше за всіх на ворога, і дружина його за ним їхала, і зломив Андрій копя на противнику своїм.
Наказ до наступу князь давав згаданим вище висловом: потягніть, дружино, потягнімо мужно, браття і дружино.
Князь давав знати полкам, коли їм рушити: Ізяслав вїхав у свій полк, і післав по всіх полках, кажучи: дивіться на мій полк,, і як мій полк піде, так і ви йдіть (1151. р.).
На знак, що бій починається, підіймали вгору прапор, стяг.. Це було гасло, що полки йдуть на ворога.
Літописи описують часом, як виглядали полки, що йшли до бою. Як зорі почали займатися, спершу в Юрія вдарили в бубни і полки почали готовитися; тай у Вячеслава, в Ізяслава й у Ростислава почали бити в бубни і в труби трубити, і полки почали готовитеся. Юрій із синами, своїми, і Володимир Давидович, Святослав Олегович і Всеволод Святославич, рушили зі своїми полками й пішли у верх Рутця (1156 р.). Особливою образовістю визначаються описи галицько-володимирського літопису.
Василько йшов на угрів і Демян тисяцький і інших багато полків по лівому боці, Данило ж ішов ізо своїм полком посередині а полк його був великий, забезпечений хоробрими людьми й лискучою зброєю (1231 р.).
Вої всі позсідали з коней, і озброїлися пішці з обозу; щити в них були як та зоря, шоломи як те сонце, що сходить, у руках держали вони копя як безліч трости, стрільці ж ішли по обох боках дороги, тримали в руках луки свої й понакладали на них стріли свої на ворогів (1251. р.).
В літописах читаємо різні технічні терміни, якими означали рухи війська й хід бою:
Зіступитися, зразитися значить зустрітися.
Ткнути, поткнути рушити, вдарити. Не знали думки брата свого, що хоче ткнути на пішців (1149 р.). Ізяслав радив разом усім поткнути на нього, і поткнули на нього всі {1151 р.).
Бости, значить ударити копями, колоти списами: пободоста. оскепом, вбодоста во врата острожная, бодоша конь под ним..
Ударити в коні означає наступ кінноти в повному розгоні: Володимир хотів упорядкувати полк, але еони не послухалися, а вдарили в коні на ворога (1096 р.).
Заїхати значить ударити. з боку або з заду: Данило заїхав позад них і ударив копями.
Притягнути прийти в допомогу.
Заставитися забезпечитися, укріпитися: Володимирко заставився лісом.
Удержати полк тримати відділ війська в бойовому ладі.
Гнати, гонити, загнати, угонити вислови на означення погоні.
Поскочити, побігти утікати, утекти.
Тактика варягів
Спосіб ведення битви за княжої доби не все був однаковий. Тактика залежала від родів війська та їх озброєння,
У найдавніших часах, у X. віці, головне військо творили варяги,, що були тяжкозбройною піхотою. Варязьку тактику знаємо з грецького опису походів князя Святослава на Болгарію 968971 р.
Військо готовилося до бою в таборі або в мурах города, потім виходило на ворогів. Воїни йшли до бою пішими: нема в них звичаю битися на конях, і цього вони не привчаються, зазначає виразно грек Лев Діякон.
На полі бою військо стоїть немов та стіна, прибране у броню, в шоломах, зі щитами, що затуляють й ноги, з витягнутими копями. На знак, що починається бій, трублять у труби, і підіймають прапори. Військо йде до наступу, з гучним криком, у порядку, лавою; вояки несуть щити на плечах. Та які широкі й які глибокі були: тактичні одиниці, про це не знаємо нічого. Головною зачіпною зброєю були копя. Варяги напирали копями на ворога, пішого, чи кінного. Але у стрічі зблизька вдаряли й мечами або топорами.
Як наступ не вдався, військо старалося відступати