Вiдповiдальнiсть у мiжнародному правi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? космiчним обСФктом на поверхнi Землi або повiтряному судну у польотi.
У доктринi часто таку вiдповiдальнiсть називають абсолютною або обСФктивною. Назви тАЬобСФктивнатАЭ i тАЬабсолютнатАЭ СФ некоректними. Останнiм часом почала зявлятись критика подiбних тверджень, утiм, на жаль, далеко не завжди пiдкрiплена належною аргументацiСФю. Але недолiки аргументацii не впливають власне на правильнiсть оцiнки. Дiйсно, обСФктивною таку вiдповiдальнiсть називати не можна, оскiльки, термiн обСФктивна вiдповiдальнiсть застосовуСФться абсолютно в iншому контекстi.
В свою чергу, абсолютна вiдповiдальнiсть СФ просто некоректним термiном, який з позицiй юриспруденцii не маСФ сенсу, оскiльки iснують випадки звiльнення вiд вiдповiдальностi. Зокрема, такi випадки передбаченi навiть у мiжнародному космiчному правi, положення якого щодо вiдповiдальностi вважаються найбiльш жорсткими [1, c. 137].
Вiдповiдальнiсть за правомiрну дiяльнiсть з 1978 р. розглядалась КомiсiСФю з мiжнародного права, спецiальними доповiдачами якоi, пiсля численних обговорень, представлено Проект статей про вiдповiдальнiсть держав за шкiдливi наслiдки дiянь, не заборонених мiжнародним правом.
Утiм, як свiдчить О.РЖ.Тiунов, обговорення Генеральною АсамблеСФю Проекту статей з цiСФi теми наочно розкрило велику кiлькiсть проблем у цiй сферi та неприйняття ii рядом держав. Через це Комiсiя вирiшила спочатку розглянути питання про запобiгання транскордонним збиткам вiд небезпечних видiв дiяльностi.
Першою принципово важливою рисою вiдповiдальностi за правомiрну дiяльнiсть СФ предмет дiяльностi обСФкти пiдвищеноi небезпеки. При завданнi шкоди iншим державам цими обСФктами держави-власники обСФктiв мають нести вiдповiдальнiсть навiть у тих випадках, коли в iх дiяльностi не було складу мiжнародного правопорушення або мiж настанням iх дiяльнiстю та настанням шкоди не було безпосереднього, прямого та недвозначного звязку.
Другою особливiстю СФ пiдстави виникнення вiдповiдальностi: фактичною пiдставою для вiдповiдальностi за правомiрну дiяльнiсть буде не дiяння держави, а незалежна вiд неi подiя, що призвела до заподiяння збитку.
При цьому подiя повинна квалiфiкуватись як непереборна сила; збитки повиннi мати матерiальний характер; вимагаСФться прямий звязок мiж аварiСФю обСФкта пiдвищеноi небезпеки та матерiальним збитком.
Третьою принципово важливою особливiстю вiдповiдальностi за правомiрну дiяльнiсть СФ ii договiрна природа: держава може нести вiдповiдальнiсть за правомiрну дiяльнiсть виключно в тих випадках, коли висловлюСФ на це явну, пряму i недвозначну згоду. На сьогоднi подiбна згода держав вже закрiплена у великiй кiлькостi документiв. Окрiм ранiше наведених двох, таку вiдповiдальнiсть передбачено:
КонвенцiСФю про вiдшкодування збиткiв, заподiяних iноземними повiтряними суднами третiм особам на поверхнi (Рим, 1952 р.);
КонвенцiСФю про вiдповiдальнiсть щодо третiх осiб в галузi атомноi енергетики (Париж, 1960);
КонвенцiСФю про вiдповiдальнiсть операторiв ядерних суден (Париж, 1962р.);
КонвенцiСФю про цивiльну вiдповiдальнiсть за ядернi збитки (Вiдень, 1963 р.) та Додатковим протоколом до неi 1997 р.;
КонвенцiСФю про цивiльну вiдповiдальнiсть за збитки, заподiянi забрудненням нафтою (Брюссель, 1969 р.);
КонвенцiСФю про додатковi вiдшкодування ядерних збиткiв (Вiдень, 1997 р.) тощо.
Це означаСФ, що, як абсолютно правильно засвiдчив Тiунов, на сьогоднi у мiжнародному правi не iснуСФ загальновизнаного принципу щодо вiдшкодування будь-якоi шкоди, завданоi без порушення мiжнародно-правових зобовязань. РЖснуючi угоди передбачають лише вiдповiдальнiсть за збитки, завданi джерелами пiдвищеноi небезпеки.
Порядок визначення абсолютноi вiдповiдальностi звичайно визначаСФться в мiжнародних договорах. При вiдсутностi в них необхiдних норм держава причинитель збитку й потерпiла сторона на основi взаСФмноi домовленостi можуть удатися до традицiйних способiв визначення матерiальноi вiдповiдальностi, застосовуваним при здiйсненнi звичайних делiктiв. Абсолютноi вiдповiдальностi як специфiчному iнституту мiжнародного права властивi своi особливi форми: грошова компенсацiя, послуги, технiчна допомога, надання рiзного роду матерiальних цiнностей замiсть знищеного або ушкодженого майна, природних ресурсiв i т.п.
Список використаноi лiтератури
- Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожнiй О.В. Мiжнародне право. Основи теорii: Пiдручник / За ред. В.Г. Буткевича. - К., 2002
- Конвенция о международной ответственности за ущерб, причиненный космическими объектами, 1972
- Конвенция ООН по морскому праву, 1982
- Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. - М., 2001
- Лукашук И.И. Право международной ответственности. М.: Волтерс Кулвер, 2004.
- Маланчук, Пiтер. Вступ до мiжнародного права за Ейкхерстом. Видання сьоме. Переклад з англiйськоi. - Харкiв, 2000
- Мiжнародне право / Пiд ред. А.В. Баймуратова. Донецьк, 2008.
- Мiжнародне публiчне право: за ред. ДмiтрiСФва А. РЖ., Муравйова В. РЖ. К. 2000. 560 c.
- Ушаков Н.Л. Правовое регулирование использования силы в международных отношениях. М.: Институт государства и права Российской Академии наук, 2007. 96 с.
- Черкес М Ю Мiжнародне право Пiдручник К. 284 с
- Shaw, Malcolm N. International Law. 5th edition. Cambridge University Press, 2003