Відображення традиційного українського світогляду в загадках
Контрольная работа - Туризм
Другие контрольные работы по предмету Туризм
Міністерство освіти і науки
Львівський Національний Університет імені І. Франка
Факультет культури і мистецтв
Кафедри театрознавства і акторської майстерності
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
На тему:
Відображення традиційного українського світогляду в загадках
Студентки
Крижевич Юлії
Львів 2009
План
Вступ
Загальні відомості про загадки, як зразок народної усної творчості
Відображення традиційного українського світогляду в загадках
Висновок
Список використаної літератури
Мета
1.Дати онтологічну характеристику світогляду українського народу на прикладі загадок; залежно від умови загаданої теми розподілити їх на типи (матеріалістичний, ідеалістичний, релігійний або пантеїстичний).
2.Зазначити як ще можна в загальному охарактеризувати який тип світогляду відображує окремо взята загадка (індивідуальний чи груповий, науковий, релігійний чи мішаний, буденний чи теоретичний).
3.З`ясувати наступні аспекти:
-ставлення до природи;
-ставлення до членів соціуму (до себе і до тих, хто відгадує, до інших людей і до влади, до соціальних груп, до соціально-економічних класів, до власників на засоби виробництва),
-до різних суспільних явищ,
-до мови, мистецтва і науки).
4.На основі проведеного аналізу:
-виявити чинники, які зумовили ті чи інші аспекти світогляду (або обставини суспільного життя в тому числі особливості історичної епохи;
-з`ясувати систему цінностей окремо взятої загадки;
-сформулювати смисложиттєві ідеали, що прагне донести загадка;
-вивести світоглядну паралель через загадки.
Вступ
Загадки мають світове поширення, вони зустрічаються майже у всіх народів світу. У первісних народів загадки імпровізувалися, почасти й до останнього часу імпровізуються у етнографічних групах1, що у віддалених гірських районах Західної України. Найдавніші загадки були переважно нескладними, вдало створеними метафорами, але згодом вони все більше стабілізувалися, вдосконалювалися в змісті та формі, відшліфовувалися. В такому вигляді вони передавалися з уст в уста, з покоління в покоління. Систематичний збір українських народних загадок почався досить пізно. Адже пам`ятки древньоруської літератури дають дуже мало свідоцтв про загадки. Навіть в XVII ст., коли вже на сторінках рукописів з`являються описи билин, казок, пісень, цілі збірки приказок, записів про загадки майже немає. Чижевський, досліджуючи феномен барокової літератури, {4, 297 -345} відзначає про появу загадкових віршів. Один із прикладів укладений Величковським (1698) - автора і ракового вірша та алфавітного, що так близькі до ребусу чи шаради: Со смЪ Богомъ дедж, ноп насъ блюсти буде). Чижевський пояснює: Загадки - це короткі, стислі поетичні твори, в основі яких є метафоричні запитання. Найчастіше в загадках на основі названих однієї чи кількох рис відомих предметів чи явищ належить одгадати інші (загадані) предмети або явища. Основними рисами художньої форми є стислість, лаконічність, сконденсованість думки і викладу. Характер образності загадках максимально конкретний, пов`язаний з реальним навколишнім життям і побутом народу. Проте іноді тільки на свобідних листках з`являється загадка, так далека від метафоричних загадок ХІХ ст. , загадка типу книжкових притч: Стоит град межи небеси и землею, идеть з града посол нем и несе грамоту неписьменну (град - Ковчег Ноя, посол - голуб, а грамота неписьменна - листок маслини, що в клюві принесений в Ноевий ковчег). Російський вчений - фольклорист Афанасьєв писав: Народні загадки зберігали для нас руїни старослов`янської метафоричної мови. Поява загадок тотожна з зародженням інтелекту{5,7}. В українській фольклористиці вивчення походження і суспільної функції загадок були поставлені по-новому тому, що приблизно усі загадки на території України подібні між собою, і ця подібність історично зумовлена і є закономірним наслідком спільного походження, вікового співжиття в єдиній давньоруській державі, а пізніше - наслідком найтісніших культурних, зокрема фольклорних взаємозв`язків. Багато знаних нами загадок походить ще з часів Київської Русі. Етнографічна група - внутрішня територіальна складова етносу із слабо розвинутою локальною самосвідомістю, прийнятою сусідами назвою, зрідка самоназвою та місцевими особливостями культури, побуту, говірок (наприклад бойки, лемки, гуцули). Ще тісніше загадки пов`язані з народними казками. Казки донесли до нас окремі тексти давніх загадок, а також важливі свідчення про їх колишню функцію, відмінну від теперішньої. Так, в деяких казках мудра дівчина то загадує загадки, то їх одгадує. Це свідчить про відгуки то матріархату, то патріархату.
Загадки про явища природи: небо, сонце, місяць, зірки, грім, вітер і т.д. - в свій час виходили із світогляду первісної людини, якій було властиво оживлювати , уособлювати явища природи то у вигляді тварин, то у вигляді людей.{ Із загадок цієї тематики наведемо такі: Тато високий, мама широка, син зрячий, невістка сліпа (небо, земля, день, ніч); Розстелю хусточку, та й положу лусочку, та й посію горшком (небо, місяць, зірки) ; Череда не лічена, толока не міряна, пастух не найманий (зірки, небо, місяць); або ось для прикладу найдавніший зразок загадки , яку відносять до кінця ХV ст.