Відображення традиційного українського світогляду в загадках
Контрольная работа - Туризм
Другие контрольные работы по предмету Туризм
я, чи за злидаря заміж піти? (смерть); На стіл не кладуть, ножем не ріжуть, а весь світ коштував? (грудне молоко); Коли б той не той би не народився, той би не помер (вода і лід). Козак відгадав - і звільнився.
Образ мудрої, сільської, дівчини, що вдало загадує або одгадує загадки, властивий колядним пісням Наддніпрянщини, як один із засобів величання розумної дитини господаря. Цікава роль загадок у народному весіллі. В деяких місцевостях Волині під час весілля молодому не давали місця поруч з молодою доти, поки він не відгадував загадок, які йому загадував молодший брат як представник її роду. Загадки в основному зачіпали три питання:
1. стосувалися порядку і добробуту в сім`ї;
2. вибору логічної послідовності речей;
3. визначали кмітливість нареченого.
Зустрічаються також варіанти народного весілля, де загадки загадував молодий, і тільки тоді він частував молоду, коли вона їх одгадувала. Ще тісніше загадки пов`язані з народними казками. Казки донесли до нас окремі тексти давніх загадок, а також важливі свідчення про їх колишню функцію, відмінну від теперішньої. Так, в деяких казках мудра дівчина то загадує загадки, то їх одгадує. Це свідчить про відгуки то матріархату, то патріархату. Велику і характерну групу становлять такі загадки, в яких зображується праця і побут стародавньої людини, починаючи із стадії первісного хліборобства. Кілька прикладів: Під полом ходить баран з колом (примітивне дерев`яне рало); Сів дід (варіант - півень) під кручею, заткнув горло онучею (кагла - примітивний димар). Завдяки загадкам можна зрозуміти, яку сільськогосподарську культуру вирощували наші предки - Сидить дівка в коморі, а коса її надворі (морква), або Без вікон, без дверей - повна хата людей (огірок. Загадка очевидно дещо пізнішого періоду, так як огірок був завезений в Європу в ХІ ст.) , Гордовитий пан, одяг червоний жупан, у хаті сидить, лишень чуб на двір стирчить (бурак), Панна,в сто кожухів вбрана, роздягнеш - заплачеш (цибуля).
Загадки охоче вживають власних імен, чим досягається уособлення явищ і предметів: Підперезаний Степанко по хаті скаче (віник); Лежить Галя, простяглася, як устане - небо достане (дорога). Іноді загадки відображають суто порівняльну характеристику людини з явищем, подією, природними стихіями, або навіть з твариною. Проте ці загадки актуальні тільки незначному колу - мають суто локалізований характер і вимагають тісних зв`язків між тим, хто задає питання - відгадуючим - та тим, про кого іде мова у загадці, враховуючи те, щоб не задіти почуття об`єкту загадки. Частіше такі загадки обіграються в сімейному та робочому колах, що дає змогу класифікувати їх як особистісний вид загадок. Такі загадки скоріше подібні на прислів`я Що коту, що попу, а що…..( ледащо. Відгадуючи називають імя загаданого), Летить, гримить усіх лякає, ще крок , і всіх покусає (керівник), Гарна мов квіточка, мила як кіточка, хитра, що лисочка, швидка як рисочка - це наша... (дівчинка Ларисочка. В цій загадці використана пестлива форма запитання , а порівняльна характеристика відображає про ставлення природі людських властивостей).
Форми загадок:
-загадки - метафори. Ще Аристотель визначив загадку, як сформульовану метафору. І це можна віднести до найпоширенішого виду загадок - метафоричному чи алегоричному. Подібність будується за принципом поетичного парадоксу.{8, 322}. Наприклад: гусак - білі шати, оперення птаха - одяг, буряк - червоний чобіт, качан капусти - піп в ризах. Істотно в загадках ми маємо не подібність, а повну заміну предмета загадування з тим предметом, до якого він подібний. При цьому ознака якості чи дії зберігаються до кінця загадування. Наприклад, в загадці про двері Ялина сколихнеться, усі люди обернуться подібна не заміна, але й уся ознака пов`язана з дверима, а не з ялиною. Це саме той парадокс, про який згадує Рибнікова {9, 57}
-загадки - розповіді : Йшов я лісом, найшов дерево, з того дерева вийшло чотири справи: перша справа - сліпому просвітництво, друга - голому - потішництво, третя - скриплячому - допомога, четверта - хворому лікування (береза). Такі загадки мають багато варіантів, так як дослівне запам`ятовування досить важке. Чижевський вважає їх першим видом загадок {3, 227}, адже саме таку форму ми зустрічаємо в давньоруських літописах.
-загадки-питання, проте вони досить неоднорідні, досить часто пов`язані з загадками - метафорами, що заміняють предмет загадування з перерахуванням його властивостей, якостей. Загадки-питання також називають якість предмету загадування. Наприклад: Що росте без коріння? (камінь); Що шумить без вітру (вода). Буває, що подібні загадки констатуються:
Росте без коріння,
Цвіте без цвіту,
Шумить без вітру (камінь, ялина, вода).
-загадки -задачі. На мій погляд заслуговують на увагу загадки, складені Симеоном Полоцьким (1629 - 1680) , для дітей молодшого шкільного віку, що визначають логіку і швидкість думок . Це задачі, розв`язок яких потребує не тільки провести арифметичну дію, але й вгадати жарт, потаємний зміст: Сиділо сім ворон, я стріляв, трьох убив. Багато залишилося? - Три, інші полетіли; Напишіть число 100 з п`ятьма трійками (333 + 3:3), або Що є легшим пуд заліза чи пуд пір`я?(однаково); А і Б - сиділо на трубі, А - пропало, Б - впало. Що залишилось? (відповідь І). Крім того у Полоцького безліч загадок , де вдало обіграється родинні звязки (потрібно порахувати вік родичів У мами три дочки - Аглаї -2 роки, Параскеві в т?/p>