Відображення традиційного українського світогляду в загадках
Контрольная работа - Туризм
Другие контрольные работы по предмету Туризм
писи. Так, в Повісті про Петра і Февронію ( ХІІІ ст.) на питання, де її родичі, Февронія відповідає, що мати й батько пішли в займи брати, а брат крізь ноги на смерть дивитись. (Це означає, що мати й батько пішли плакати за покійником, а брат пішов дивитися вулики на високих деревах, звідки легко впасти). Або відома притча, про чоловіка - на запитання навіщо йому шість хлібин, він відповів: дві - борг віддати, дві - самим з`їсти, дві - в борг дати (відповідь: дві - батькам, дві - йому і жінці, дві - дітям). Нащо Вертій, шукаючи першопричину виникнення загадок, цитуює Нечуя-Левицького: …ціль української віри, як і всіх інших народів була суто практична, а в основі давнього поганства лежав людський егоїзм[ 6, 326]. Це справді так, адже наші предки славили світлі небесні сили, приносили їм жертви, слугували Небу, щоб змусити його відповідати його практичним цілям. Що і спричинило виникнення загадок, у формі ребусів. Адже загадка-ребус - це своєрідне запитання Небу, складеного так, щоб не було зрозумілим непосвяченим. Відповідь, як і запитання теж зашифровані {метод ворожіння на нутрощах, кістках}, про це говорить і Тейлор у своїй праці Первісна культура[3, 260]. Посвячені, як правило жерці або вожді племені автоматично переходили в розряд еліти, відповідно можна справедливо стверджувати, що з появою загадок виникає і класова нерівність. …в пізнішу пору і ребус, і загадка трансформуються переходять в більш ненав`язливу форму і поступово зникає практичний егоїзм, - пише Вертій.
Цікавим є той факт, ще довго, майже до ХІХ ст., зберігається в деяких місцях звичай загадувати загадки тільки в деяких місцях, тільки в деякі дні. Наприклад у лемків вживання загадок було суворо уставленим звичаєм (наприклад під час обряду весілля чи сватання); вони загадувалися урочисто, колективно включаючи своєрідну гру уяви. Для порівняння - угорці (мадяри), які мешкають на теренах Закарпатської України загадували лише в певні сезони року (восени - під час збору врожаю і зимою - під час Різдвяних Свят), в певні години доби (увечері і вночі, включно з гаданням на долю); концентрично, починаючи від найближчого оточення і поширюючись по колу.
Недарма вони здавна служили, а почасти й зараз служать народним засобом розвинення людей та перевірки їх розумових здібностей, особливо дітей та молоді. Звідси загадки - дуже давній вид народної творчості, тому походження загадок відносять до первіснообщинної доби, коли людина вже володіла здатністю абстрактно мислити і зіставляти та порівнювати явища, мала певний запас знань про природу. Крім цього, загадки включалися в обряд ініціації; використовувалися для перевірки людини, що приймалася в родину нареченого; для випробовувань претендента на престол. Подібні екзамени знайшли своє відображення в казках, весільному обряді і детально вивчені науковою літературою. Загадки (разом з казками та іншими найдавнішими видами народної поетичної творчості ) були виявом намагання первісної людини розібратися в явищах навколишньої природи та суспільства, виявом прагнення народу уточнити й збільшити свої знання об`єктивного світу, а по змозі і вплинути на нього. Цікаво, що заміна загадуваного і прототипу здійснюється не будь-яким предметом, але таким, що має яку-небудь подібність:
1. відповідно до зовнішнього вигляду (яйце - діжка),
2. по кольору (бурак - червоний чобіт),
3. згідно матеріалу (двері - ялина),
В тих випадках, коли неживий предмет загадування замінюється живим предметом, можна казати про порівняльну характеристику: замок - собачка і т. д. Загадки частіше загадуються про речі, про предмети, а говорять в них як про живі істоти, вони дієві, рухомі. Це також допомагає створенню поетичного парадоксу, загадковості, особливого світу загадкових явищ, котрі потрібно відгадати. Досить часто поширений є спосіб побудови загадок шляхом вирізання якої-небудь ознаки чи якості предмета. Виходить своєрідна побудова: предмет загадування замінений іншим, проте від цієї заміни одразу відмовляються, залишається лише ознака - головна подібність предмета загадування, згідно якої потрібно відгадати . Наприклад: Не віл, а рогатий (рогач). Але поряд може зустрічатися заміна, паралель відмови. Загнала у хлів бика, В хліві рога, а хвіст у руках (рогач)
Проте негативний паралелізм, звичний нам (наприклад: Рогатий, що бик) зустрічається рідко. Часто він просто замінений перерахуванням його властивостей, якостей, змалюванням способів використання чи виготовлення. Загадки першого роду як правило короткі, мають одну чи дві подібності, будуються із простих, часто неповних речень (складні речення взагалі загадкам не властиві). Загадки другого роду, розповідають про спосіб виготовлення чи примінення предмета, згідно об`єму. Скоріше усього вони розвертаються в цілий сказ: Був я копаний, був я топтаний, був на кружеві, був я в пожежі, сто голів годував. Старий став - пеленатись почав, кинули в вікно, нікому не потрібно (горщик).
В новий час загадки живуть, як специфічний художній жанр, допомагаючи розвивати в підростаючому поколінні кмітливість, вмінні з зіставляти, бачити в окремих предметах прекрасне, мислити поетичними образами. Загадка служить виховним засадам, але її педагогічні функції здійснюються без надої дання і педантизму, нібито жартуючи, в грі і розвагах. І в наш час загадка залишається живим і розвиваючим жанром, вона знайшла своє місце в дитячому середовищі. Згідно старих зразків створюються нові, що згодом переходять в усну ?/p>