Виникненя письма у первiсних суспiльствах, як передумова появи книги

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство




Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Украiнська академiя друкарства

Кафедра видавничоi справи та редагування

Заочний фокультет

реферат

З диiиплiни РЖсторiя книжковоi справи

Виникнення письма у первiсних суспiлствах як передумова появи книги

Виконала:

Студентка групи 3р-11

Дудiк К. В.

Львiв 2010

Змiст

Вступ

  1. Першi спроби людини передати своi думки. Предметне письмо
  2. Народження пiктографiчного письма
  3. Особливостi iдеографiчного письма
  4. ТаСФмниця РДгипетського письма
  5. Клинопис
  6. Китайське письмо
  7. Письмо аборигенiв американського континенту
  8. Докорiннi змiни в системi письма. Фiнiкiйське фонетичне письмо
  9. Первинний видавничий матерiал. Першi книги

Висновок

Вступ

Одним iз актуальних питань сьогодення СФ вивчення культурноi спадщини народу, його наукових та духовних здобуткiв. Серед багатьох форм людськоi дiяльностi, що служили показниками духовноi культури, матерiальним втiленням розвитку ремесла й мистецького хисту, поступу ат боротьби народiв у вирi iсторичних подiй, було письмо, пише М. Г. Рiзник [2, с. 5]. Письму в еволюцii людини як суспiльноi iстоти надають великого значення, оскiльки воно здавна служило людству як засiб спiлкування, матерiального втiлення мислення.

Створення перших рукописних книг на нашiй планетi, що розпочалося слiдом за винайденням кожними народом свого письма, сягаСФ сивоi давнини й оповите захоплюючими легендами. Навряд чи вдасться комусь з нинiшнiх чи майбутнiх учених обСФктивно дослiдити питання про те, який з народiв, чи котра з особистостей були першопрохiдцями у цiй справi. Адже дивовижний набуток людськоi культури як книга утворився не вiдразу i не завдяки чиСФмусь генiю,а став результатом довготривалого поступу цiлих народiв трудним шляхом виживання й пiзнання сутностi дарованого Богом людського буття.

Способи якимось чином залишити на землi слiд своiх думок, переживань, заповiтiв робили нашi предки багато тисячолiть тому. Так виникло письмо система умовних знакiв i символiв, якi закрiплюються на певному матерiалi (глинянiй чи деревянiй дошцi, каменi, папiрусi, тканинi тощо) з метою передачi змiсту тим землянам, якi житимуть у вiдмiнному часовому i географiчному вимiрах.

Отож, витоки книги слiд шукати саме в часах виникнення письма й алфавiту того чи iншого народу, адже це стало передумовою становлення i розвитку такоi випробуваноi столiттями форми закрiплення та передачi iнформацii, якою виявилася спочатку рукописна, а згодом i друкована книга [1, с. 20].

  1. Першi спроби людини передати своi думки. Предметне письмо

За довго до того, як люди придумали лiтери, вони вiдчули потребу щось сказати, передати своi думки тим, хто знаходився далеко. Нi телеграфу, нi телефону, нi радiо, нi телебачення в тi часи не було. Людина могла користуватися лише конкретними предметами (камiнь, дерево).

Першим кроком на далекому i важкому шляху до сучасного письма було використання предметiв - спочатку як мнемонiчних засобiв. Вони не передавали думку, а тiльки нагадували про неi. До цих збереглася в нас звичка завязувати вузлики на память.

Потiм за предметами стали закрiплювати конкретне значення. Вони були свого роду сигналами, умовними знаками, що позначали те, про що було заздалегiдь обумовлено. Такими умовними знаками служили карби на деревах, вузли, шнури, стрiли для оголошення вiйни та iншi предмети. Цей спосiб закрiплення значень зветься "предметне письмо". Його винахiд вiдносять до VIII-III тис. до н.е.

Людина брала гiлочку дерева чи ремiнець i до нього привязувала тоненькi мотузочки рiзноi довжини й рiзних кольорiв. Кожен мотузок завязувався рiзноманiтними способами для рiзних цiлей ( простий вузол означав десяток, подвiйний сотню, два подвiйних двi сотнi), i кожен колiр мав своСФ власне значення (червонi мотузки означали воiнiв, жовтi золото, бiлi срiбло, зеленi хлiб).

У деяких народiв вузлики замiнювались намистинами з рiзноманiтних кольорових морських мушель. Цi мушлi розпилювали на маленькi пластинки i нанизували на нитки. З цих ниток робилися цiлi пояси. Наприклад, на однiй з ниток були поряд такi чотири мушлi: бiла, жовта, червона, чорна. Це означало: Ми вступимо з вами в союз, якщо ви будете платити нам данину. Якщо ви не згоднi, ми пiдемо на вас вiйною та всiх перебСФмо. Проте цей лист можна було прочитати iнакше: Ми просимо миру i готовi дати вам багато золота. Якщо вiйна триватиме, ми загинемо.

Щоб не виникло плутанини той, хто склав з мушель листа, повинен був сам прочитати його послу, а посол, прийшовши в потрiбне мiiе, дивлячись на мушлi i згадуючи, що вони означають, повинен був у голос повторити лист [7, с. 44]. (див. додаток 1)

Певне значення присвоювались i деяким предметам. Примiром, у iндiанцiв люлька була знаком миру. Натягнутий лук знаком ворожостi. РЖсторики розповiдають, як колись скiфи, що населяли в давнi часи Пiвнiчне Причорноморя, надiслали своiм сусiдам птаха, мишу, жабу i кiлька стрiл. Змiст такого посилання був такий: Чи вмiСФте ви лiтати, як птахи, ховатися у землю, як мишi, стрибати по болотах, як жаби? Якщо не вмiСФте, то не намагайтеся воювати з нами. Ми засиплемо вас стрiлами, як тiльки ви увiйдете до нашого краю. (див. додаток 2)

Повiдомлення числового характ?/p>