Виникненя письма у первiсних суспiльствах, як передумова появи книги
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
XII столiттях до нашоi ери) [1, с.21].
У стародавнi часи дуже поширеним матерiалом для фiксування i поширення iнформацii була мяка глина. Це первинний книжковий матерiал був чи не найголовнiшим упродовж IV III столiттях до нашоi ери у краiнах Передньоi i Середньоi Азii, на островi Крит.
Розрiзанi на однаковi пластинки вiдповiдноi товщини форми з добре вимiшеноi глини ретельно випалювали на вогнi, а перед тим до них бралися калiграфи спецiально пiдготовленi для цього першi творцi книг.
Згодом (РЖРЖРЖ столiття до нашоi ери), переконавшись у ненадiйностi глини, творцi книг все активнiше почали використовувати папiрус (тростинова рослина, товщиною вiд десяти сантиметрiв з якоi виготовляли папiрусний аркуш). З кожноi рослини виходило до десяти пластинок. РЗх потiм замочували на добу у водi, звiльняючи деревину вiд крохмалiв, солей, смол. Тодi iх розкладали тiсно одна бiля одноi на спецiально пiдготовлених столах. Наступний шар таких же пластинок клали на попереднiй у поперек, потiм знову поздовжнiй шар. Згори iх притискали важким камiнням. Рослинний сiк, витиснутий цiСФю вагою склеював смуги в суцiльний шматок. Кiлька таких шматкiв з`СФднували в довгу смугу, вигладжували, згортали у звиток. Перемотували звиток, користуючись палицями. Звиток дiлився на стовпчики - своСФрiднi сторiнки. Конструкцiю книги-звитка пiдказав матерiал - папiрус, який легко згортаСФться. В бiблiотецi Британського музею зберiгаСФться рiдкiсть - Папiрус Гаррiса. У ньому понад сорок метрiв. Книги-звитки з папiрусу виявилися прекрасним винаходом. Цей спосiб написання книг проiснував багато тисяч рокiв.
Бiблiотеки Давнього РДгипту мали каталоги. До нашого часу дiйшли лише невелика частина з них. В однiй з СФгипетських бiблiотек перелiк книг був написаний на стiнi храму. З сивоi давнини, коли виникли першi бiблiотеки iх зберiгачi турбувались за те, щоб книги не пропадали. Цiй метi слугував книжковий знак. В наш час вiн називаСФться ex libris - екслiбрiс, що в перекладi з латинськоi означаСФ: "з книг". Тому, хто викрав книгу-звиток з бiблiотеки, загрожувала сувора кара. При деяких фараонах - страта. Доля СФгипетських бiблiотек була сумна. Завойовники - варвари не щадили бiблiотек. Звитки написанi на папiрусi були не мiцними. До нашого часу дiйшла дуже мала частина iх.
Крiм того, в рiзних краiнах свiту книги виготовляли на берестi, пергаментi та шовку.
Першi книги, схожi на сучаснi, з`явились приблизно у I сторiччi н. е. Називались вони кодексами (в буквальному перекладi - книга з дерева). Уявiть собi дощечку з поглибленнями. В них заливався розплавлений вiск. Писали по воску гострою металевою паличкою - стилем. Декiлька таких дощечок з`СФднували шнурком у книги. Поступово стали робити сторiнки з бiльш легкого матерiалу: спочатку папiрусу, а потiм пергаменту [9].
Висновок
Виникнення та iснування письма як передумова книго писання маСФ надзвичайне значення: письмо допомогло людям подолати простiр i час, зберегти людський досвiд, передаючи його вiд поколiння до поколiння, вiд народу до народу. Завдячуючи письму, кожна людина спираСФться на досвiд людства, використовуючи та примножуючи його. До винайдення радiо, звукозапису i телебачення тiльки писемнiсть давала змогу передавати витвори людськоi думки на вiдстань i зберiгати iх протягом сторiч. Писемнiсть донесла до нас вiдомостi про життя Стародавнього РДгипту, шумерiв i хеттiв, аборигенiв американського континенту тощо.
Простежити етапи розвитку писемностi вiд перших малюнкiв письмен до сучасноi книги СФ завданням надзвичайно захоплюючим. Адже, iсторiя письма як наука СФ однiСФю з найделiкатнiших частин iсторii культури [3, с.27].
Як вiдомо, поява i розвиток письма у рiзних народiв свiту повязанi з iсторiСФю розвитку народу, що СФ творцем i носiСФм певноi мови. Коли умови працi та спiлкування ускладнилися, акустична мова перестала задовольняти людей. РЖнформацiю не можна було закрiплювати в часi або передавати на вiдстань. Зручним надбанням наших далеких предкiв виявилась можливiсть фiксувати певне повiдомлення. Спочатку для цього служили такi засоби, як, наприклад, нагромадження каменiв для визначення певного мiiя; з рiзною метою використовувались зарубки на деревах або вузлики на шнурках, пiзнiше знаряддями передачi iнформацii стали також палицi. Давнi германцi i скандинави використовували для передачi своiх думок особливi палицi з зарубками. За твердженням нiмецького вченого Кароля Фольдес-Паппа, малюнки почали використовувати з цiСФю метою не пiзнiше того часу, коли людина щойно навчилася виготовляти знаряддя.
Отже,з вiдкриттям письма людина здобула можливiсть передавати й закрiплювати своi думки. В додаток до звуковоi людство збагатилося ще й писемною мовою, яка користуСФться тепер лiтерами алфавiту [2, с.4].
Список використаноi лiтератури
- Тимошик М.С. РЖсторiя видавничоi справи: Пiдручник. К.: Номенклатура i наука, 2003. 496 с.
- Рiзник М.Г. Письмо i шрифт: Посiбник для студентiв художнiх iнститутiв i унiверситетiв. К.: Вища школа, 1978. 152 с.
- Пономарiв О.Д., Рiзун В.В., Шевченко Л.Ю. та iн. Сучасна украiнська мова: Пiдручник. К.:Либiдь, 2001. 400 с.
- Семчинський С. Л. Загальне мовознавство. К.: АТ тАЮОКОтАЭ, 1996. 416 с.
- Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Академiя, 1999. 288 с.
- КурСФр Юнеско. Витоки писемностi. К,: ЦК ЛКСМУ Молодь,1995 №6
- Бiла Е.П. Чи можна писати без букв?/Краiна знань, 2006 №10