Виникненя письма у первiсних суспiльствах, як передумова появи книги
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
87; небо i спадаючi з нього краплини дощу. В СФгипетському письмi поняття "вода" передавалося хвилястою лiнiСФю (хвилi), "сонце" в шумерськiй i китайськiй iдеографii позначалося кружечком iз крапкою посерединi. (див. додаток 5) Як бачимо, в iдеографii малюнок виступаСФ i в прямому, i в переносному значеннях [7, с.45].
В iдеографiчнiй системi кожен знак може позначати будь-яке слово в будь-якiй граматичнiй формi у межах поняттСФвих асоцiацiй, викликаних зображенням. Коло можливих значень знака обмежене сусiднiм колом значень. Так, скажiмо, знак, який зображуСФ ноги, може означати "ходити", "стояти", "приносити" тощо, але не може означати "ступня", "пiдошва", бо для цього iснують iншi знаки.
Отже, позначувачами на перших етапах iдеографiчного письма залишалися тi самi малюнки, але позначуване змiнюСФться. Якщо в пiктографii зображення ока позначало око, то в iдеографii воно, крiм ока, позначало й можливiсть бачити. [8].
4. ТаСФмниця РДгипетського письма
ДавньоСФгипетське письмо називалося iСФроглiфiчним (вiд грецьких слiв ieros священний та qlyphe рiзьблення). Термiн iСФроглiф вперше вжив Климент Олександрiйський. РЖСФроглiфiчне збереглося на стiнах СФгипетських храмiв, на гробницях. РЖСФроглiфи (знаки) наносилися на камiнь. Вони були опуклi, iнодi заповнювалися фарбою.
РЖСФроглiфiчне письмо в РДгиптi спочатку було привiлеСФм жерцiв i панiвних класiв, лише згодом, з винайденням папiрусу, воно стаСФ надбанням широких верств населенням. (див. додаток 6)
У СФгипетських iСФроглiфах видимi предмети позначалися вiдповiдними зображеннями (рука, рот, палець тощо) або символiчними знаками (сонце, мiсяць, цар i т.д.). Для дiСФслiв вжвали зображення близьких символiв : скiпетр володарювати, двi ноги ходити, слимак, що залишаСФ черепашку, - виходити i т.
ТаСФмниця СФгипетського письма iСФроглiфами була розгадана французьким ученим Шампольйоном Молодшим. Пiд час розкопок у РДгиптi була знайдена камяна плита, на якiй були вибитi iСФроглiфи, що означали iмя фараона Птолемея. Знаючи, якими знаками передавалися у цьому словi п, т, о, л, е, Шампольйон спробував пiдставити цi знаки пiд iншими iСФроглiфами, що були висiченi на тому ж каменi, i прочитав слово Клеопатра. Але виявилось, що так записувалися в РДгиптi лише iмена. Для позначення iнших слiв iснували iСФроглiфи окремих складiв i навiть слiв. Ця СФгипетська грамота дуже нагадуСФ нашi сучаснi ребуси [2, с.7]. (див. додаток 7)
5. Клинопис
Першi письмовi версii творiв шумерськоi лiтератури, записанi з допомогою простих коренiв слiв, що примушувало читачiв домислювати вiдсутнi елементи, зявилися в добу давнiх династiй (приблизно 2700 рокiв до нашоi ери) разом iз контрактами та iншими торгiвельними документами. (див. додаток 8)
Клинопис, як показуСФ сама назва, складався з клинiв, розташованих в рiзних напрямах. Клинопис також доходив у своiй еволюцii i до фонетичного письма. Той факт, що вавiлоняни, якi поступово освоiли шумерську культуру, разом з жителями пiвнiчних районiв Межирiччя, ассiрiйцями, здобули собi панiвне становище на всiй територii Передньоi Азii, спричинився до поширення тут клинопису. В XV ст. до н. е. iхня мова стала дипломатичною мовою сусiднiх краiн [6, с.13].
У мiстi Нiппур було виявлено рештки архiву й великоi бiблiотеки, що належала храму; це були глинянi таблички, якi походили частково з шумерських, а частково з вавiлонських i ассiрiйських джерел. У храмi мiста Нiппур розташовувалося багато примiщень, частина яких, безперечно, належала бiблiотецi, а також архiву. Таблички зберiгалися в глиняних або деревяних скринях i у плетених кошах, якi стояли на глиняних цоколях чи на деревяних полицях, прикрiплених до стiн. Писалися цi памятки на мякiй глинi металевою, деревяною або зробленою зi слоновоi кiстки тригранною паличкою.
Майже 15 000 таблиць великого розмiру знайдено поблизу Анкари в столицi хеттiв. Хетти першими застосували в письмi дiакритичний знак.
Отже, пiд загальною назвою шумеро-вавiлонсько-ассiрiйського клинопису мають на увазi клинопис, який був поширений у краiнах Передньоi Азii серед пятнадцяти народiв Месопотамii, РЖрану та iнших, що належали до рiзних етнiчних груп i говорили рiзними мовами. Залежно вiд мовних особливостей народiв, що сприйняли клинопис, iснувало кiлька рiзновидiв цього письма [8].
6. Китайське письмо
Першi китайськi писемнi памятки це iСФроглiфiчнi записи, висiченi на каменi, металi, деревi або на кiтках тварин, а також написанi на шовку, шкiрi тощо. РЗх називають цзягувень, що дослiвно перекладаСФться як текст на панцирi та кiстках. (див. додаток 9) Згодом, пiсля появи технологiй плавлення бронзи, китайськi iСФроглiфи почали писати на бронзових посудинах. Вони називалися цзiньвень, що означаСФ текст на бронзi.
Спочатку для писання служило металеве вiстря, потiм деревяна (бамбукова) паличка, замочена у фарбi, пiзнiше до вжитку увiйшов пензель,який робили з верблюдячоi шерстi.
Вiдомий учений i калiграф епохи династii Тан (618907 рр. н.е.) Юй Шинань так сказав про винахiд Цан Цзе: Вiн створив шiсть видiв iСФроглiфiчних рисок, узявши за зразок контури гiр i потокiв, рiчок i морей, слiди дракона та змii, птахiв i звiрiв.
Кiлькiсть китайських iСФроглiфiв, як i самi iСФроглiфи, також постiйно змiнювалася. Найбiльша iхня кiлькiсть була зiбрана у збiрцi Цзi юнь, складенiй при династii Сунь. Ця збiрка нараховуСФ 53 525 iСФроглiфiв.
У ходi розвит