Виникненя письма у первiсних суспiльствах, як передумова появи книги
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Вµру, наприклад, вiдзначали умовними карбами на бирках. РЗх використовували для рiзних договорiв. При висновку договору бирку розщеплювали по довжинi, i кожна зi сторiн одержувала по половинцi. При сполученнi половинок карби збiгалися. Бирки застосовувалися i як календарi (на них вирiзували число днiв, тижнiв i т.д. ). Вони служили i як розписки у боргових зобовязаннях. Використовувалися бирки i як реСФстри памятних замiток про подii, якi потрiбно було довго тримати в головi [5, с.72].
Давнi китайцi також використовували для рахунка i запамятовування вузлики на шнурах. (див. додаток 3)Вузлики часто застосовувалися древнiми народами i для облiку часу. Прикладом може служити календар Дарiя, про яку розповiдаСФ Геродот, найбiльший давньогрецький iсторик, що жив у V столiттi до нашоi ери.
Геродот свiдчить, що перський цар Дарiй РЖ пiд час походу на Скiфiю переправлявся через Дунай по спецiально спорудженому мосту. Щоб зберегти мiст, Дарiй залишив своiх союзникiв iонян стерегти його. РЗм вiн передав ремiнь iз шiстдесятьма вузлами i сказав: "...Вiзьмiть цей ремiнь i чинiть так: як тiльки побачите, що я виступив проти скiфiв, починаючи з цього часу розвязуйте щодня по одному вузлi. Якщо я за цей час не повернуся, а днi, зазначенi вузлами, минуть, то пливiть на батькiвщину. Поки ж.тАж стережiть мiст i всiляко намагайтеся його зберегти й уберегти. Цим ви зробите менi велику послугу".
Вузликовими календарями користалися також народностi Сибiру, Гвiнеi, Полiнезii, Схiдноi Африки.
Роль своСФрiдного предметного письма виконували i "жезли вiсникiв". Вони були вiдомi в Древнiй РДвропi, у Древньому Китаi, в австралiйських i африканських племен. Жезл, принесений посланцем iншого племенi, ставав своСФрiдним документом, що пiдтверджуСФ повноваження прибулого. На жезл наносилися карби, памятнi знаки. Дивлячись на них, посланець згадував про число даних йому доручень. Можливо, розмiщення карбiв виражало визначенi факти.
РЖ в сучаснiй практицi там, де це зручно, ми використовуСФмо принцип предметного письма, наприклад, для сигналiзацii: бакени, маяки i сигнальнi прапорцi - у морськiй справi, свiтлофори i семафори - на дорогах, сигнальнi лампочки - на рiзних приладах. Усi вони - те саме, що "жезли вiсникiв" i шнури перуанських пастухiв [7, с.44].
2. Народження пiктографiчного письма
Приблизно 35 тис. рокiв тому доiсторична людина зробила першi малюнки на мурах i стелi печери. Розкопки давнiх мiiь поселення людей (особливо печер) виявляють доволi майстерне зображення побутових речей, постатей людей i тварин. Цi малюнки давнi люди висiкали чи видряпували на каменях, кiсках, шкурах [6, с.9]. (див. додаток 4)
Письмо як система графiчного зображення структурованоi мови зявилося лише в серединi четвертого тисячорiччя до н. е. у краiнi шумерiв в Месопотамii. Це система, що спочатку складалася з пiктограм, поступово розвивалася в напрямку до абстракцii, полiпшуючи здатнiсть вiдтворювати всю людську мову.
Особливiсть пiктограм як способу передачi iнформацii полягаСФ в тiм, що рисунковий запис повiдомлення передаСФ думку цiлком, не видiляючи окремих понять. Навiть найдрiбнiшi фрагменти пiктограми мають таку ж значеннСФву закiнченiсть, як i сучасне речення. Видiлити в пiктограмi складовi частини, як у реченнi, не можна. Вона зображуСФ дiю, подiю, однак нiяк не вiдбиваСФ усноi мови, назв предметiв. Пiктограма позначаСФ те ж, що i зображуСФ, символiка в нiй вiдсутня. Тому пiктограма може бути розшифрована будь-якою людиною, незалежно вiд того, якою мовою вона говорить.
Пiктограми мiстили мисливськi повiдомлення i господарськi записи, повiдомлення про бойовi походи, набiги, сутички i магiчнi заклинальнi формули (особливо розповсюдженi в пiвнiчноамериканських iндiанцiв, а також в РЖндонезii), полiтичнi договори, петицii, ультиматуми i любовнi послання.
Для тлумачення пiктограми найбiльш зручна вiршована форма. Кожен рядок такого вiрша, що читаСФться спiвучо тубiльцем, описуСФ окремий малюнок.
Зображувальна сторона перших графiчних символiв нагадуСФ про першi малюнки людини, а саме настiнне малярство доби палеолiту. Як пояснити цi зображення тварини та людей, що становлять настiнне мистецтво у перiод мiж 3500-1800 р. до н. е.? Хоч i неможливо знайти з них жодного звязку зi структурованою мовою, все ж ми розглядаСФмо iх як прагнення подати обСФкти у графiчнiй формi, що вказуСФ на iснування спiльноi мови (або при наймi точок вiдлiку) всерединi групи, а отже i на iснування спiльноi думки.
Шляхом стилiзацii та поСФднання первiсних зображень письмовоi системи прийшли до вiдтворення мови та думки.
Так, наприклад, першi шумерськi логограми подiбно до китайських пiктограм передавалися базовi поняття, тож для вiдтворення змiсту потрiбне було тлумачення. Касти писарiв витратять не одне сторiччя на вдосконалення цього способу у вiдтворення, аж поки не прийдуть до систем, здатних записувати всi вiдтiнки мови [5, с.23].
3. Особливостi iдеографiчного письма
З часом малюнки набували бiльш спрощеного вигляду, звязок з конкретним предметом поступово зникав. Спрощений малюнок став перетворюватися на умовний знак, письмо стало iдеографiчним (вiд грецьких слiв idea поняття, символ; grapho пишу). Такi спрощенi малюнки стали вживатися для позначення окремого слова. Наприклад, у китайськiй мовi слово людина передавалося знаком, що нагадував двi ноги; ворота, дверi у виглядi двох дверцят; дощ